Організація цивільного захисту (цивільної оборони) України. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити НС

 

 

Для того, щоб сталася пожежа, необхідна наявність трьох умов:

наявність горючих речовин і матеріалів;

джерело займання – відкритий вогонь, хімічна реакція, електричний струм;

наявність окислювача, наприклад, кисню повітря.

Розрізняють три стадії розвитку пожежі:

загоряння (5-30 хв.) – це нестійка фаза горіння з відносно низькою температурою. Під час цієї стадії вогонь легко погасити. Своєчасну ліквідацію такого горіння, якщо воно не спричинило збитку, прийнято називати відверненою пожежею;

стійке горіння (пік горіння) – ця стадія характеризується підсиленням процесів горіння (розкладу і випаровування горючих речовин), збільшенням площі і факела полум'я;

розвинена форма горіння – відзначається великою площею, ве-ликою температурою, руйнуванням конструкцій тощо.

 

 

Є три етапи евакуації людей з приміщень, в яких виникла пожежа.

1. Перший етап – рух людей від найбільш віддаленої точки приміщення до евакуаційної о виходу з нього. До таких приміщень належать виробничі цехи і майстерні, класи і аудиторії навчальних закладів тощо.

2. Другий етан – рух людей по евакуаційних виходах з приміщень до виходів надвір. Такий рух відбувається по коридорах, проходах і фойє до сходів і по сходах через вестибуль назовні.

3. Третій етап – рух людей від виходу з будинку і розсіювання їх на території підприємства.

Розрахунковий час евакуації tp (хв) визначають як суму часу руху людського потоку по окремих ділянках шляху за формулою:

 

де  tp  – час руху людського потоку на початковій ділянці, хв; tі – час руху людського потоку на коленій з наступних після першої ділянок шляху, хв.

Час руху людського потоку по першій ділянці шляху треба визначати за формулою:

 

де V1 – значення швидкості руху людського потоку по горизонтальному шляху на першій ділянці, визначається за таблицями методики залежно від щільності людського потоку D, м/хв.

Щільність людського потоку D на першій ділянці шляху завдовжки l та шириною δ визначають за формулою:

 

де N1 – число людей на першій ділянці, чол. ;

f – середня площа горизонтальної проекції людини.

 

 

Джерелами радіоактивного забруднення є радіоактивні продукти ядерного заряду, частина ядерного палива, яка не вступила в ланцюгову реакцію, і штучні радіоактивні ізотопи.

На місцевості, забрудненій радіоактивними речовинами, у людей і тварин можуть виникати радіаційні ураження, обумовлені як зовнішнім променевим впливом, так і внутрішнім опроміненням внаслідок потрапляння в середину організму радіоактивних речовин. Променеве ураження у рослин виявляється у гальмуванні й затримці росту, зниженні урожайності, зменшенні репродуктивних властивостей насіння, бульб і коренеплодів. Знижуються харчові якості врожаю. Важке ураження призводить до повної зупинки росту і загибелі рослин через кілька днів або тижнів після опромінення.

Радіоактивні речовини забруднюють сільськогосподарські рослини і урожай, які через це можуть стати непридатними для використання в їжу людям і на корм тваринам.

Основою розробки заходів захисту населення в умовах радіоактивного забруднення при ядерній аварії є рекомендації Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) та норми радіаційної безпеки України (НРБУ-1997).

Враховуючи рівень радіації, а також прогноз можливих аварійних викидів радіоактивних речовин та метеорологічні дані, приймається рішення про проведення таких термінових і невідкладних заходів захисту в умовах ранньої фази радіаційної аварії: укриття населення; обмеження перебування населення на відкритій місцевості; евакуація у разі загрози здоров'ю; проведення йодової профілактики; тимчасова заборона вживання продуктів харчування і води із зони радіоактивного забруднення.

Крім цих заходів у період ранньої і пізньої фази проводяться довгострокові заходи: тимчасове відселення; евакуація – переселення на постійне місце проживання; обмеження вживання води і продуктів харчування забруднених радіоактивними речовинами; заходи захисту при виробництві продукції тваринництва, рослинництва і лісогосподарської діяльності; дезактивація території і будівель; інші заходи: гідрологічні, протиповіневі, обмеження лісокористування, полювання, рибної ловлі, перебування у полі при проведенні сільськогосподарських робіт.

Під режимом радіаційного захисту розуміють порядок дій людей, застосування засобів та способів захисту в зонах радіоактивного зараження, передбачаючи максимальне зменшення можливих доз опромінення.

Всього розроблено 8 типових режимів радіаційного захисту:

режими № 1, 2, 3 – для непрацюючого населення;

режими № 4, 5, 6, 7 – для захисту робітників, службовців і виробничої діяльності підприємства (об'єкту) ;

режим № 8 – для захисту сил цивільної оборони (загонів, ланок і т. д.) при проведенні РіІНР в зонах радіоактивного зараження.

 

 

Дії населення у випадках загрози або раптового виникнення хімічної небезпеки. Довгострокове планування заходів прогнозування обстановки при виникненні аварії на хімічно-небезпечних об’єктах. Аварійне прогнозування обстановки при виникненні аварії на хімічно-небезпечних об’єктах

Осередок хімічного ураження – це територія, в межах якої в результаті впливу хімічної зброї