+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
117
Мова:
Українська
підприємств обслуговування, де ці картки приймалися б як засіб платежу. При цьому будь-який клієнт зацікавлений, щоб магазин (банкомат, заправна станція), був максимально наближений до місця його перебування в конкретний момент часу. Зовсім ясно, що жоден, навіть самий могутній фінансовий інститут не зможе організувати густу мережу обслуговування, що охоплює всю країну. Але Радомишльський АППБ «Аваль» прагне це зробити. Адже без створення такої мережі неможливо зацікавити в придбанні картки широке коло користувачів. З іншого боку, керівництво будь-якої торгової компанії при рішенні питання про придбання устаткування, що обслуговує пластикові карти, насамперед, зацікавиться питанням про кількість своїх власних клієнтів (покупців), що вже має карти, оскільки при відсутності таких значні засоби, вкладені в картковий проект залишаться замороженими. У результаті виникає протиріччя: мало магазинів – нецікаво клієнтам, мало клієнтів – нецікаво магазинам.
З вищевикладеного випливає два важливих висновки. По-перше, картковий бізнес складається з двох тісно взаємозалежних і взаємозалежних частин: клієнти-власники карток і комерційна мережа, у якій дані картки приймаються як платіжний засіб. У зв'язку з цим у більш вигідній ситуації серед інших комерційних компаній знаходяться саме банки, оскільки в них є і те, і інше. По-друге, одного банку, навіть дуже великого, для створення конкурентноздатної системи недостатньо, краще об'єднання декількох банків. Крім всього іншого, це також дешевше і ефективніше для самих банків. Саме такими шляхами розвивалися Віза, Майстер Кард і Європей, яким належить зараз близько 70% світового карткового ринку.
Але в такій міжбанківській асоціації необхідно сполучна ланка – організація, що проводила би розрахунки між емітентами. Адже клієнт одного банку може прийти за покупкою в магазин, що обслуговується іншим банком. І в цьому випадку усі зацікавлені, щоб оплата карткою не просто відбулася, але і всі розрахунки були зроблені максимально швидко. Це можна здійснити, тільки маючи єдиний центр, що обробляє операції, тобто здійснюючий процесінг. Таким чином, у розвиту платіжну систему входять: [16, с.30]
-банки-емітенти карт;
-банки-еквайри – власники комерційної мережі, що працюють з магазинами;
-магазини й інші сервісні крапки;
-розрахункові банки;
-регіональні компанії, що обробляють операції (процесінговие компанії).
Відповідно до вищенаведеної схеми, у різних напрямках рухаються фінансові засоби і документи. Так, магазин, відпускаючи клієнту товар, одержує від нього замість сліп з розпискою на відповідну суму. Банк магазина відшкодовує останньому суму товарів, проданих власником карток, строго відповідно до представлених сліпів. Перевівши дані сліпів (операцій) в електронну форму, банк створює з них файл, відправляє його в процесінговую компанію й одержує через розрахунковий банк відшкодування на відповідну суму. Документом на даному етапі є електронний файл (журнал), створений у встановленому форматі і відповідним чином зашифрований. У компанії в процесі обробки всіх прийнятих файлів відбувається сортування операцій, представлених до оплати в систему за цей день і формуються файли для банків-емітентів. Такий файл є документом, на підставі якого процесінгова компанія одержує від банку-емітента засобу, що відповідають сумі всіх операцій, проведених власниками карток даного банку. Згодом для кожного клієнта формується виписка по його рахунку, що включає всі операції, що пройшли за визначений період (як правило, 1 місяць). Для власників кредитних і розрахункових карт виписка є документом, на підставі якого клієнт повинний оплатити свій борг банку на заздалегідь обговорених умовах. При великому обсязі операцій у платіжній системі створюється трохи процесінгових центрів, щоб розвантажити центральну процесінговую компанію від зайвих інформаційних потоків, а розрахунковий банк від зайвого руху засобів. Банк, що одночасно працює по випуску карток і обслуговуванню комерційної мережі, також зацікавлений у такій «автономізації», оскільки йому не приходиться виплачувати комісію за обмін інформацією з центром.
Радомишльський АППБ «Аваль» може обробляти операції і служити розрахунковим банком для інших банків, що працюють у даній платіжній системі.
Швидке поширення банківських пластикових карток, їхнє перетворення в масовий інструмент розрахунків, ріст їхньої популярності серед населення служить свідченням того, що ця форма розрахунків вигідна учасникам системи, і, насамперед — банкам [28, с.132].
2.2 Емісійні операції Радомишльський АППБ «Аваль»
У системах банківських карток проводиться чітке функціональне розмежування між банками-емітентами карток і банками-еквайрами. Перші обслуговують власників карток, відкривають їм спеціальні рахунки і виконують функції процесінга, другі - надають комплекс послуг торговим підприємствам і сервісним фірмам, що приймають картки в оплату товарів і послуг.
Основні функції банку-емітента зводяться до наступного: [32, с.15]
-випуск карток (кодування і запис персональних даних власника картки, висилка картки клієнту, поновлення картки);
-аналіз кредитоспроможності (оцінка фінансового положення заявника, відкриття карткового рахунка, визначення кредитного ліміту);
-авторизація (відповідь на запит торговця про можливість здійснення угоди);
-билінг (підготовка і висилка власнику картки виписки з указівкою сум і термінів погашення заборгованості);
-стягнення простроченої заборгованості і контроль перевищення кредитного ліміту;
-робота з клієнтами;
-забезпечення безпеки і контроль за шахрайством;
-маркетинг.
Емісія - це аж ніяк не технічна функція. Позитивне рішення за заявкою клієнта на одержання картки виноситься після ретельного вивчення його фінансового положення й оцінки ризику неплатежу. Якщо результати аналізу несприятливі для клієнта, йому можуть запропонувати дебетову картку для зняття готівки з рахунка. Якщо ж кредитоспроможність клієнта оцінена позитивно, вся існуюча про