Організація та вдосконалення менеджменту іноземних інвестицій (на прикладі тютюнової промисловості України)

Однієї з найважливіших причин є проблема контрабанди тютюнових виробів з Росії (обсяг нелегального ввозу складає близько 10 мільярдів штук сигарет, тобто 10-12% всього українського ринку сигарет) [28].

Для протистояння контрабанді використовуються різні адміністративні міри: це і залучення до адміністративної та кримінальної відповідальності за не законний ввіз тютюнової продукції на територію України, і був прийнятий Закон, направлений на знищення конфіскованої продукції. За реалізацію ж незаконно ввезеної* тютюнової продукції передбачена адміністративна відповідальність в виді штрафу в розмірі від 20 до 100 неоподаткованих мінімумів, тощо. Але на мою думку одними адміністративними мірами проблему контрабанди не здолати ніколи. З контрабандою потрібно боротися економічними заходами, тобто як тільки нелегально ввозити сигарети стане не вигідно, ніхто цим займатися не буде. І тому дуже важливу роль при боротьбі з контрабандною продукцією грає ставка акцизного збору з тютюнових виробів.

В даний час ставка акцизного збору в Україні на сигарети з фільтром складає 10 гривень за 1000 штук сигарет, а на сигарети без фільтру ця ставка складала 7 гривень за 1000 штук. У лютому 2001 року ця ставка була знижена до 5 гривень і рівень контрабанди зменшився майже вдвічі [14], порівняно з 2000 роком (2000 рік - близько 22 - 25 мільярдів сигарет, 2001 рік - біля 10-12 мільярдів сигарет). Але зниження ставки акцизного збору до 5 гривень - це лише перший крок, який потрібно було зробити владі для боротьби з контрабандою ще раніше. А перший, тому що 5 гривень - це "недостатній" рівень. Адже основною причиною нелегального ввозу сигарет з Росії є те, що ставка акцизного збору на тютюнові вироби в Україні набагато вища ніж у Російській Федерації [15]. Це добре видно в нижче наведеній таблиці (таб.3.1).

 

Таблиця 3.1 

Порівняльна таблиця ставок акцизного збору на тютюнову продукцію в Україні та Російській Федерації

 

Із таблиці 3.1 видно, що рівень зниження ставок акцизного збору недостатній, щоб вирішити цю проблему, тобто для того, щоб ефективно боротися з нелегальним ринком, потрібно фактично зняти весь акцизний збір, а на це не піде ні одна держава. Тому наступний крок логічно було б зробити обом країнам одночасно, на урядовому чи парламентському рівні. Буде це підвищення акцизного збору чи зниження неважливо, головне, щоб ці дії були згоджені і ставка акцизу була єдиною. Але це ще не все. Причина насправді не тільки в акцизах. На залучення інвестицій у галузь впливає також не стабільність законодавчої бази. Справді, закони, постанови, укази, проекти, що регулюють тютюнову галузь, сипляться як з казкового рога достатку. Суперечать вони часом не тільки вже діючим українським і міжнародним правовим нормам, але й елементарному здоровому глузду. Так, дійсно, якщо проблема ввозу нелегальних сигарет мучить в основному Реємтсму - виробника овальних сигарет, то інших представників українського ринку тютюнових виробів мучить не менш страшна погроза - примусове використання українського тютюну у виробництві сигарет різних марок. 18 січня минулого року Верховна Рада прийняла Закон "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 р." [7], відповідно до якого встановлюється з 2001 року для підприємств - виробників тютюнової продукції - порядок обов'язкового використання вітчизняної тютюнової сировини, а вже в червні 2001 року Кабінетом Міністрів України для виконання цього Закону видав постанову "Про встановлення показників кількісного вмісту ферментованого тютюну" [7], в якій для підприємств - виробників тютюнової продукції було встановлено кількісний вміст в суміші українського ферментованого тютюну: на 2001 рік - не менше 3%, на 2002 рік - не менше 6%, на 2003 рік - не менше 8%, на 2004 рік не менше 10%. На мою думку, якщо дане положення із Закону не буде скасований, то інвестиційної привабливості в галузі різко зменшиться, тому що міжнародні корпорації мають розроблену рецептуру сигарет, у яку низькоякісна і дорога українська сировина ніяк не вписується. Навіть не всім вітчизняним фабрикам, що роблять овальні сигарети, підходить вітчизняна сировина, але в них проблема не стільки з низькою якістю, скільки з ціною на наш табачок, що часом не відповідає його якості. Але і на цьому безглуздість у Законі не закінчується. За даними фахівців Асоціації "Укртютюн", Україні для впровадження даного Закону в життя ще необхідно виростити стільки тютюну, щоб забезпечити всім працюючим підприємствам участь у програмі стимулювання сільського господарства. У середньому для потреб вітчизняної тютюнової промисловості завозиться близько 40 тисяч тон тютюнової сировини, в а Україні вирощують лише тільки біля однієї тисячі тон на рік. Ще одним сюрпризом для виробників сигарет в Україні стало прийняття Закону України "Про збір на обов'язкове державне страхування". З однієї сторони цей Закон відмінив пенсійний збір з експорту сигарет, що, без сумніву зробило їх конкурентоспроможними на зовнішньому ринку, але з другої - 5% збір від вартості реалізованих тютюнових виробів, що відраховувався в Пенсійний фонд, був замінений щомісячними платежами, які сплачуються як і акцизний збір - з однієї тисячі сигарет, не залежно від їхньої вартості: 1,5 гривні за сигарети без фільтру та 2,5 гривні за сигарети з фільтром [8]. І