Організаційно-економічні аспекти управління конкурентоспроможністю фірми

2. Параметри технічної ефективності, що характеризують прогресивність технічних рішень, що використаються при розробці і виготовленні продукції;

3. Конструктивні параметри, що характеризують основні проектно-конструкторські рішення, використані при розробці і виробництві виробу (склад виробу, його структура, розміри, вага) ;

4. Ергономічні параметри, що характеризують продукцію з точки зору її відповідності властивостям людського організму при виконанні трудових операцій або споживанні (гігієнічні, антропометричні, фізіологічні, властивості людини, що виявляються в виробничих і побутових процесах).

5. Естетичні параметри, що характеризують інформаційну виразність (раціональність форми, цілісність композиції, довершеність виробничого виконання продукції і стабільність товарного вигляду), вони моделюють зовнішнє сприймання продукції і відображають саме такі її зовнішні властивості, що є для споживача найбільш важливими, вони поділяються по ступеню значимості для конкретного вигляду продукції.

6. Нормативні параметри, що характеризують властивості продукції, що регламентуються обов’язковими нормами, стандартами і законодавством на ринку, де цю продукцію припускається збувати (параметри патентної чистоти, що характеризують ступінь втілення в продукції технічних рішень і не підлеглих патентів, виданих в країнах передбачуваного збуту, екологічні параметри, параметри безпеки, по яким для даного ринку встановлені обов’язкові діючі вимога міжнародних, національних стандартів, технічних регламентів, норм, законодавства).

До групи економічних параметрів відносяться повні витрати споживача (ціна споживання) по набуттю і споживанню продукції, а також умови її придбання і використання на конкретному ринку.

Повні витрати споживача в загальному випадку включають одноразові поточні витрати. Одноразові витрати являють собою витрати по придбанню продукції (ціна продукції), транспортування, митні збір і видатки. Інколи це видатки на споруди, необхідність в яких зумовлена вимогою експлуатації або споживання продукції. Витрати на транспортування складаються з витрат на навантаження, доставку, страхування в шляху, зберігання, обслуговування продукції по доставці. Витрати на придбання продукції визначаються ціною, фактичні що сплачується покупцем в відповідності з договором купівлі-продажу або іншими договірними документами. При зіставленні цін на оцінювану продукцію і товар-конкуренти враховуються відмінності в комерційних умовах відповідних угод.

Поточні витрати включають:

- витрати на оплату праці персоналу, що обслуговує, що визначаються нормами і місцевими тарифами в конкретних умовах використання (експлуатації) продукції;

- витрати на паливо і енергію, що включають їхню вартість згідно нормам і цінам, діючим на конкретному ринку, а також додаткові витрати, зв’язані з доставкою, завантаженням і розвантаженням палива;

- витрати на сировину, основні і допоміжні матеріали, що споживаються при використанні продукції, що визначаються згідно нормам їхнього видатку для експлуатації або споживання оцінюваної продукції і цінами конкретного ринку;

- витрати на ремонт, запасні частини і інші статті видатків для конкретного покупця, що визначаються виходячи з умов експлуатації (споживання) продукції у цього покупця, а також нормами, ставками і цінами на послуги і частини на конкретному ринку (в випадку відсутності конкретної інформації для конкретного покупця, означені витрати визначаються з використанням даних, середніх для галузі або країни, до яких відноситься споживач продукції).

Остаточне рішення по вибору номенклатури параметрів, що використаються при оцінці конкурентоспроможності продукції, приймається експертною комісією з урахуванням конкретних умов використання цієї продукції і мети оцінки. Схема параметрів конкурентоспроможності показана на рисунку 2. 3. 

 

Рис. 2. 3. Параметри конкурентоспроможності

 

Таким чином, як слідує з рисунку, параметри конкурентоспроможності досить розгалужені, в цілому поділяються на технічні та економічні, які в скою чергу мають розгалуження на ергономічні, призначення та естетичні, а також на одноразові та поточні.

Вказані вище параметри відображають ступінь пристосованості продукції до потреб споживача та частоту запитів по цим параметрам від споживача.

 

 

Від вибору бази порівняння в значному ступені залежить правильність результату оцінки конкурентоспроможності і що приймаються в подальші рішення. Вибір бази порівняння включає:

- встановлення мети оцінки конкурентоспроможності продукції;

- вибір передбачуваних ринку збуту продукції;

- аналіз стану ринку, обсягу і структури попиту і пропозиції, динаміки їхньої зміни на відповідний період оцінки.

Типи баз порівняння:

- база порівняння – потреба покупців: вибір номенклатури і встановлення величини параметрів потреби покупців, оцінюваної і конкуруючої продукції, якими споживач користується при оцінці продукції на ринку, а також вагомості цих параметрів в загальному їхньому наборі;

- база порівняння – величина необхідного споживачу корисного ефекту продукції, а також сума засобів, що споживач готов витратити на придбання і споживання (експлуатацію) продукції;

- база порівняння-зразок. Застосовується, якщо оцінюється продукція відомого класу, і на ринку існують її аналоги. Товар-зразок моделює потребу і виступає в якості матеріалізованої вимоги, яким повинна задовольняти продукція, підлягаюча оцінці.

Критерії вибору зразку:

- зразок і аналізована продукція повинні належати до одного класу по призначенню і умовам експлуатації і орієнтуватися на одну групу споживачів;

- зразок повинен задовольняти мету оцінки конкурентоспроможності;

- В випадку оцінки продукції в порівнянні з кращим по техніко-економічним характеристикам товаром в якості зразку повинно бути вибраний виріб, що відображає вищі світові досягнення;

- при оцінці з найбільш широко що збуваються на ринку виробом за зразок береться продукція, по якій зареєстрований найбільший обсяг збуту;

- при