Організаційно-методичне забезпечення фізичного виховання студенток з урахуванням оваріально-менструального циклу

У завершальній частині виконувалися вправи на розтягування, розслаблення, відновлення постави. Передбачалося також виконання та утримання окремих поз з гімнастики йогів. Закінчувалося заняття, як правило, використанням прийомів самомасажу і релаксації.

Кількість вправ та інтенсивність їх виконання на початкових етапах занять у спортивному навчальному відділенні були незначними, потім поступово здійснювався їхній приріст.

Природно, що враховували функціональний стан відповідно фазам МЦ. Контроль навантаження на окремих заняттях здійснювали шляхом підрахунку ЧСС і побудови графіка її зміни протягом заняття.

У зв'язку з тим, що робота у спортивному навчальному відділенні дозволяла проводити більш досконалі спостереження, була проаналізована характеристика функціонального стану студенток у різні періоди МЦ. Так, виявилося, що пульс і АТ мають визначену динаміку змін залежно від фаз МЦ. Найбільші значення цих величин були під час 1-ої фази, потім зменшувалися у 2-ій, і поступово підвищувалися у 3-ій; у період 4-ої та 5-ої фаз знову зменшувалися. Разом з цим значення систоличного і хвилинного об’ємів крові, які розраховувались за формулою Старра, істотно не змінювались. Отримані результати свідчать про те, що підтримка гомеостатичного рівня функціонального стану організму в різні періоди МЦ супроводжується визначеним характером змін серцевої діяльності і гемодинаміки.

Більш детальну оцінку стану гемодинаміки ми визначили у студенток експериментальної і контрольної груп в осінній і весняний періоди відразу після виконання дозованого фізичного навантаження. Було встановлено, що у весняний період в експериментальній групі величини систоличного і хвилинного об’ємів крові після виконання стандартної роботи знизилися, а значення РWС170 вірогідно збільшилися (124, 22, 8 і 144, 64, 1 Вт – відповідно восени і весною). Аналогічні дослідження, проведені зі студентками контрольної групи, не виявили достовірних змін (127, 33, 6 і 133, 72, 8 Вт).

Наступні розрахунки показали, що у студенток експериментальної групи зросла питома потужність, що розвивається, а також максимальне споживання кисню (з 2, 350, 2 до 2, 6810, 14 л/хв).

Також була виявлена перебудова взаємозв'язків між рівнем фізичної працездатності і результативністю розумової працездатності. Так, при повторному обстеженні, з підвищенням РWC170 зросла швидкість переробки інформації (тест “Кільця Ландольта”) у періоди 1, 2 і 3-ої фаз МЦ. У період 4-ої фази зменшувався зв'язок між рівнем працездатності і часом рішення, як окремого компонента, так і всього тестового завдання. Тобто, у цей період погіршення фізичної працездатності не збігалося з високим рівнем розумової роботи: він залишався високим, що має позитивне значення для більшої ефективності навчання студенток.

У спеціальному навчальному відділенні спрямованість занять і їх зміст визначалися, у першу чергу, функціональними можливостями організму, зв'язаними зі станом здоров'я. Окремо проводили заняття зі студентками, у яких був порушений МЦ. Їхній зміст був спрямований переважно, на нормалізацію функціонального стану організму.

Основними засобами ФВ для таких студенток були: ходьба, біг підтюпцем, вправи які входять до комплексів аеробіки, шейпингу. Етапність і дозування, способи контролю функціонального стану наведені в дисертації і методичних рекомендаціях.

Проводили попередню, поточну і заключну оцінку фізичного розвитку і функціонального стану. На підставі результатів контролю і тестування розробляли і коректували індивідуальні плани ФВ шляхом спільної діяльності викладача і студенток, визначали конкретні вимоги до індивідуальної фізичної підготовленості в періоди навчального року чи семестру. Обов'язковим, для студенток цього навчального відділення, було підготувати реферат по використанню фізичних вправ, рекомендованих при виявлених у них порушеннях.

Аналізували якість, своєчасність ведення щоденників, освоєння методів самоконтролю, уміння планування і використання вправ і навантажень.

Оцінка ефективності використаних підходів здійснювалася шляхом проведення функціональної проби (20 присідань за 30 с), тесту РWC170 і аналізу щоденників. До кінця навчального року “пульсова вартість” стандартної роботи зменшилася з 146, 56, 2 до 134, 04, 0 уд/хв., вірогідно зросла фізична працездатність – з 117, 64, 8 до 131, 34, 6 Вт.

Згідно аналізу щоденників у більшості студенток стабілізувався МЦ, покращилося самопочуття в перед- і менструальний періоди, зменшилася кількість днів, коли вони відчували швидку стомлюваність (7, 7 дня на початку і 2, 3 дні – наприкінці навчального року), а також незадовільно оцінювали свою працездатність (11, 3 і 8, 2 дні – відповідно)  (рис. 2).

Певним чином побудована робота в спеціальному навчальному відділенні з вагітними студентками (яка враховує терміни вагітності) дозволила уточнити зміст вправ і обсяг навантажень на кожному етапі вагітності.

Ми оцінили функціональний стан вагітних студенток на початковому етапі вагітності і перед декретною відпусткою. Для цього були проведені психофізіологічні дослідження, які включали аналіз простої та складної рухової реакції, оцінку здатності до переробки інформації. Було виявлено, що за період вагітності, який ми спостерігали, функціональний психофізіологічний стан був стабільним. Ефективність роботи з вагітними студентками ми могли оцінити також за результатами благополучної родової діяльності, а також за суб'єктивною оцінкою стану, яка відображена в анкетах.

Були отримані позитивні відгуки про побудову процесу ФВ, доцільність використаних методів і засобів, суб'єктивну готовності до родів, оцінку своїх можливостей.

Результатом роботи з вагітними студентками стала підготовка методичних рекомендацій “Особливості побудови процесу фізичного виховання з вагітними студентками медичного університету” (Київ: НМУ ім. О. О. Богомольця, – 28с.), на які отримані акти про впровадження.

Підсумовуючи обговорення отриманих