Організаційно-методичне забезпечення фізичного виховання студенток з урахуванням оваріально-менструального циклу

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

механічної роботи зріс на 35Вт, киснева вартість на кожний Вт роботи зменшилася майже на 1/3). Покращилася якість регулювання життєвих процесів: зросла швидкість зміни фізіологічних процесів при переході організму від роботи до спокою, тобто у відновленні; змінилася рухомість нервових процесів (за результатами “теппінг-тесту” збільшилася сума рухів і якість рухових дій у динаміці виконання завдання) ; зросла розумова працездатність (за даними тесту “Кільця Ландольта” зменшився час переробки стандартної інформації, зріс її обсяг за рахунок меншої кількості помилок). У контрольній групі таких значимих змін не відбулося.

5. Встановлено, що в спортивному навчальному відділенні, де процес ФВ будувався дещо іншим чином, але методологія організації занять була схожою, за період спостережень вірогідно збільшилася фізична працездатність (РWС170 – з 124, 2 до 144, 6Вт, МПК – з 2, 35 до 2, 681 л/хв), змінився взаємозв'язок між фізичною і розумовою працездатністю (періоди погіршення фізичної не збігалися з ефективністю розумової роботи: остання залишалася високою, що має значення для навчання студенток), покращилася функція гемодинаміки: знизилися після стандартної роботи систолічний і хвилинний об’єми крові, ЧСС (з 144, 24, 1 до 132, 63, 1 уд/хв), систоличний артеріальний тиск (з 164, 26, 7 до 1524, 2 мм рт. ст.)

6. У студенток спеціального медичного відділення, хоча спрямованість занять з ФВ і визначалася, в першу чергу, індивідуальними можливостями організму, також були виявлені позитивні зміни у функціональному стані і фізичній працездатності: пульсова вартість стандартної роботи зменшилася (146, 56, 2 уд/хв – при першому і 1344, 0 – при повторному обстеженні), значення РWС170 зросло з 117, 64, 8 Вт до 131, 3. Згідно аналізу щоденників, у більшості студенток нормалізувався МЦ, покращилося самопочуття в період менструації, зменшилася кількість днів, коли відчувалася швидка стомлюваність і незадовільно оцінювалася працездатність.

7. У період вагітності студенток використані гнучкі індивідуальні підходи до планування фізичних навантажень у процесі ФВ залежно від стану організму і термінів вагітності. Це дозволило зберегти чи навіть поліпшити психофізіологічний стан: не змінився час простої і складної рухової реакції, трохи зріс час переробки фіксованої інформації (91, 4 0, 3с і 96, 520, 32 відповідно на початкових етапах і перед декретом), без істотних змін залишилася сила нервових процесів, про яку судили за кількостью сигналів, які пройшли протягом 5 хвилин роботи при проведенні досліджень на психодіагностичному стенді (4531, 3 і 4622, 4).

Отримані позитивні відгуки студенток про доцільність використаних методів і засобів ФВ в процесі підготовки до пологів, а також акти про впровадження спеціально розроблених методичних рекомендацій від родопомічних закладів.

8. Розроблена схема комплексного організаційно-діяльного підходу до процесу ФВ студенток. Цей підхід грунтується на спільній роботі викладача і студентки і здійснюється умовно в чотири етапи: на першому – студентки навчаються фіксації фаз МЦ, оцінці реакції організму на різні навантаження, ознайомленню з механізмами регулювання гомеостазу залежно від фаз МЦ тощо. ; на другому етапі разом з викладачем вони розробляють індивідуальні програми з використання фізичних вправ. Це фіксується в щоденниках, а в спеціальному медичному відділенні студентки готують реферати. На третьому етапі здобуваються навички керування своїм функціональним станом і дозування фізичних вправ, оцінюється їхній вплив на організм. Четвертий етап характеризується здатністю самостійно організовувати, контролювати і регулювати рухову активність відповідно до фаз МЦ. Крім того, у медичному університеті передбачений елективний курс, де здійснюється опрацювання питань ФК, більш глибоке оволодіння окремими вправами і прийомами.

9. У роботі науково обґрунтований підхід до ФВ студенток різних навчальних груп, який має ефективність (підвищення фізичної і розумової працездатності, стабілізація функціонального стану, набуття спеціальних знань і визначеного досвіду, який необхідний у професійній діяльності медичного працівника), і реалізований у медичному університеті.

СПИСОК РОБІТ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Клименко Г. В. Формування процесу фізичного виховання студенток з урахуванням біологічного циклу // Мат-ли II Всеукр. конференції аспірантів “Молода спортивна наука України”. – Львів: ЛДІФК, 1998. – С. 223-227.

Клименко Г. В. Особливості побудови процесу фізичного виховання вагітних студенток. – Збірник наукових статей аспірантів “Молода спортивна наука України”. – Львів, 1999. – С. 188-192.

Клименко Г. В. Зміст процесу фізичного виховання студенток спеціального медичного відділення // Збірник наукових праць фахівців з фізичного виховання. – Луцьк: Мін. осв. України, 1999. – С. 78-82.

Клименко Г. В. Удосконалення вузівського фізичного виховання студенток у вищих навчальних закладах. // Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 2000. – №2. – С. 86-92.

Клименко Г. В. Філіппов М. М. Особливості побудови процесу фізичного виховання з вагітними студентками медичного університету (методичні рекомендації). – Київ: МОЗ України, 2000. -28 с.

Клименко Г. В. (спільно з Філіпповим М. М..) Програмне забезпечення процесу фізичного виховання в спеціальному медичному відділенні (методичні рекомендації). – Київ: МОЗ України, 2001. – 24с.

Клименко Г. В. Організація і проведення занять з фізичного виховання зі студентками медичного університету (методичні рекомендації). – Київ: МОЗ України, 2001. – 20с.

Клименко Г. В. Поліпшення працездатності студенток з порушенням стану здоров’я, враховуючи біологічний цикл // “Студентський фізкультурно-спортивний рух в Україні на порозі ХХI століття” (тези доповідей Всеукр. наук. -практ. конф.). – Київ: Мін-во осв.