Організаційно-технічний розвиток

План виробництва продукту в бізнес-плані формують на мето-дичній основі та з використанням інструментарію традиційного тактичного планування виробничої програми підприємства з об-ґрунтуванням її виробничою потужністю, матеріально-технічним забезпеченням та системою організації праці. Подавати в бізнес-плані повний комплекс обґрунтувань немає потреби, тому частину деталізованих обчислень та розрахунків можна винести в додаток.

Для розроблення плану виробництва продукту використову-ють таку інформацію:

• структура виробництва;

• технологічний процес (маршрут);

• трудомісткість виконання операцій;

• схема розподілу виробничого процесу в часі та просторі;

• тарифи (розцінки) оплати праці основних робітників;

• кваліфікація та структура персоналу;

• перелік матеріалів, комплектуючих виробів, потреба в них: кількість, ціна й вартість;

• основні постачальники матеріалів і комплектуючих виробів, обсяги й умови постачання;

• потреба в енергоносіях, ціна одиниці їх споживання;

• перелік послуг сторонніх організацій, які задіяні у виробниц-тві та реалізації продукту; кількість і вартість послуг.

Виробництво продукції може здійснюватися на вже існуючо-му підприємстві. У такому разі обґрунтуванню підлягають при-дбання додаткового обладнання, варіант лізингу тощо. Якщо ви-робництво є зовсім новим, то слід визначити потребу в обладнанні та виробничих площах і план збільшення їх кількості (розширення) у проектному періоді. 

Весь виробничий процес має бути описаним з відображенням рішень про субконтракти на комплектуючі вироби, що обґрунто-вані з погляду витрат на підтримання запасів, кваліфікації робо-чої сили, розмірів партії продукту тощо.

Потребу в персоналі визначають за окремими його категорія-ми з використанням типових методичних прийомів. Якщо потрі-бна додаткова підготовка (перепідготовка) працівників певної кваліфікації, то слід передбачити план зазначених заходів і ви-трати на їх здійснення.

Розроблення організаційної структури управління має ґрунту-ватися на врахуванні переваг і недоліків наявних різновидів та виборі раціональної моделі для даних умов господарювання, ма-сштабів виробництва, філософії фірми тощо. У малому бізнесі організаційна структура може набувати ознак гетерархії.

Підготовка виробничого плану супроводжується формуван-ням інформації про динаміку витрат залежно від обсягу виробни-цтва з виокремленням витрат на матеріали, працю, покупні ком-поненти, а також загальновиробничих і загальногосподарських витрат. Відповідно до певних обсягів виробництва має бути ви-значено рівень запасів. 

Під час формування розділу бізнес-плану, який має назву «Організаційний план», обов’язковим для новоствореного під-приємства є також опис правової (юридичної) його форми з чіт-ким визначенням прав власності та розподілу прибутку.

 

 

Фінансовий план у бізнес-плані є підсумковим розді-лом, і всі розрахунки в ньому виконують за результатами прогнозу обсягу виробництва та продажу продукту. У його розробці мають бути враховані характеристики умови бізнес-середовища, а саме:

• податки та тенденції їх зміни;

• зміни валютних курсів, за якими ведуться обчислення для інвестиційних проектів;

• інфляційна характеристика середовища;

• горизонт розрахунків.

Основою фінансового плану є такі документи: план доходів і видатків, план грошових надходжень і виплат, плановий баланс. Ці фінансові документи мають стандартну форму з єдиною мето-дикою розрахунків відповідних показників.

На підставі вказаних документів можна не лише спрогнозува-ти майбутнє фінансове становище, а й оцінити його за допомо-гою очікуваних фінансових коефіцієнтів: ліквідності, платоспро-можності та рентабельності.

У процесі формування фінансового плану проводять аналіз фінансових ресурсів підприємства та відпрацьовують схему фі-нансування інвестиційного проекту. Ураховуючи те, що форми й методи фінансування проектів є різноманітними, слід обґрунту-вати вибір однієї з них, наприклад: 

• одержання фінансових ресурсів випуском акцій;

• боргове фінансування — одержання довгострокових креди-тів, іпотечних застав;

• лізингове фінансування.

Кожна з альтернативних форм та схем фінансування має бути прорахована й оцінена щодо наслідків її використання.

Для фінансового обґрунтування інвестиційного проекту в біз-нес-плані розраховують дві групи показників: показники фінан-сового становища й показники ефективності інвестицій, обчисле-ні за вибраною ставкою дисконтування.

Перша група показників характеризує ефективність оператив-ної діяльності підприємства в процесі реалізації інвестиційного проекту, а друга — ефективність інвестицій у проект. Усі вони виконуються, як правило, за загальноприйнятою методикою [7]. 

Досягнення запланованого стану завжди пов’язано з певними ризиками, що виникають у результаті настання небажаних нега-тивних змін. Тому під час розроблення бізнес-плану мають бути враховані можливі зміни ринкової ситуації. Проводять якісний і кількісний аналіз ризику. У першому випадку визначають фак-тори ризику й етапи робіт, у процесі виконання яких виникає ризик. У другому — визначають розміри ризику, що є більш складним завданням. Для підвищення рівня надійності та досто-вірності результатів і висновків використовують аналіз чутли-вості. Його метою є визначення ступеня впливу критичних чин-ників на фінансові результати проекту. Процедура аналізу чутливості охоплює:

• вибір одного з інтегральних показників ефективності (тер-мін окупності проекту, індекс прибутковості, чистий дисконто-ваний дохід або внутрішня норма рентабельності), стосовно яко-го проводять оцінку;

• почергове введення в прогноз різних значень вибраного критичного чинника й оцінювання їх впливу на основний пока-зник;

• розроблення заходів щодо зменшення ризикованості та встановлення оптимального варіанта реалізації проекту.

Частину розрахункових матеріалів, що слугують додатковими аргументами та доведеннями щодо обґрунтованості бізнес-плану, варто розмістити в додатку. Крім цього, рекомендовано включи-ти в додаток такі матеріали:

• копії патентів, авторських свідоцтв чи свідоцтв про реєстра-цію торгової