Організаційно-технічний розвиток

• прогресивність застосованих технічних засобів та інформа-ційних технологій в управлінні підприємством [85].

Відстежування динаміки цих показників по підприємству, аналіз їхнього рівня порівняно з вітчизняними й зарубіжними конкурентами, проведення бенчмаркингу (виявлення найкращої практики) дають змогу компанії оцінювати рівень свого потен-ціалу, можливості чи загрози, які обумовлюються її організа-ційно-технічним станом, адекватність ОТР перспективам і амбі-ціям підприємства.

Обчислення впливу реалізованих заходів на основні показни-ки діяльності підприємства здійснюють, як правило, за такими показниками:

1. Підвищення продуктивності праці (Вt) за рахунок упрова-дження організаційно-технічних заходів, %:

 ,

де V1 — об’єм товарної продукції, грн; Ч1 — середньооблі-

кова чисельність промислово-виробничого персоналу на рік, 

що передує впровадженню заходів, осіб; Σ ΔЧt – зменшення 

чисельності промислово-виробничого персоналу в t-му році, 

осіб.

2. Відносне вивільнення чисельності промислово-виробничого персоналу:

 ,

де Т1, Тt — затрати праці (трудомісткість) на одиницю продукції до впровадження заходів в t-му році, год; Nt — обсяг виробниц-тва продукції в t-му році, од.; Фп — плановий фонд робочого часу одного робітника за рік, год; Kв.н — коефіцієнт виконання норм часу.

3. Зниження матеріальних витрат:

  ,

де Мt, М1 — матеріальні витрати на одиницю продукції в t-му році та році, що передує впровадженню організаційно-технічних заходів, грн.

4. Зміна фондовіддачі (приріст («+»), зниження («–»)) у ре-зультаті впровадження організаційно-технічних заходів, %:

 ,

де Рпр — приріст товарної продукції підприємства у результаті 

впровадження заходів, %; Ро.ф — приріст середньорічної вартос-ті основних виробничих фондів, пов’язаних з упровадженням 

заходів, %.

5. Зміна рівня рентабельності виробництва: 

 ,

де Ер.б — рівень рентабельності виробництва в базовому році, %; Рпрб — приріст прибутку в результаті впровадження заходів, %; Ро.о.ф — приріст середньорічної вартості основних виробничих фондів і оборотних коштів, % [5, с. 288].

Така оцінка дає змогу підприємству відстежувати результа-тивність здійснюваних заходів, їхній вплив на цільові показники розвитку, стратегічні параметри підприємства, визначати найре-зультативніші для прийняття рішень щодо наступних проектів.

  

Питання для самоперевірки

3. Який зв’язок між інноваційною діяльністю підприємства та його організаційно-технічним розвитком?

4. У чому полягає сутність технічного й організаційного розвитку підприємства?

5. Яка структура плану ОТР, зміст його основних розділів?

6. Як розробляється план ОТР?

7. Які методи й показники оцінювання організаційно-технічних проектів і заходів?

8. Для чого необхідна робоча структура проекту?

9. Яка мета сіткового планування проектів?

10. За якими показниками оцінюють організаційно-технічний рівень підприємства?

11. Як обчислити вплив організаційно-технічних заходів на узагальнювальні показники діяльності підприємства?

 

 

Основні поняття й терміни: бізнес-планування, бізнес-план, бізнес-проект, КОМФАР, резюме, анотація, меморандум про конфіде-нційність, оцінка середовища для бізнесу, «точка беззбитко-вості», боргове фінансування, аналіз ризику.

 

 

Підприємницька діяльність притаманна не лише окремим особам чи групам осіб, що хочуть організувати власну справу, а й підприємствам, які стабільно працюють, незалежно від їхніх масштабів. Реалізація всякої підприємницької ідеї — від фор-мулювання власне задуму до втілення — здійснюється за пла-ном. У вітчизняну практику економічної роботи бізнес-планування почало активно впроваджуватися разом з елемен-тами ринкових перетворень. Бізнес-план як плановий документ у країнах з розвиненою економікою є невід’ємною частиною ділового проекту, а його складання — одним з передінвести-ційних етапів. Абсолютизація значення бізнес-плану й виокре-млення його в самостійний елемент комплексного бізнес-проекту, або ж підміна ним традиційної системи техніко-економічних планів на підприємстві, що спостерігалося доне-давна, певною мірою свідчить про невисоку грамотність бага-тьох менеджерів і підприємців. З іншого боку, вказане явище склалося не без впливу послабленості державних механізмів регулювання економіки в перехідний період, нерозвиненості законодавчої бази. 

У сучасних умовах господарювання вирізняють таку функціо-нальну спрямованість бізнес-плану: 

• економічне обґрунтування бізнес-проекту;

• розроблення концепції ведення бізнесу;

• планування залучення грошових коштів.

Вказані напрями визначають мету складання бізнес-плану, а також впливають на зміст, структуру й деталізованість опрацю-вання та розрахунків. Бізнес-проекти є різноманітними за сферою застосування, предметною галуззю, масштабами, тривалістю, скла-дом учасників, ступенем складності, значущістю результатів тощо. Переважна більшість бізнес-проектів має інвестиційний (затрат-ний) характер. Їхньою головною метою є вкладання коштів у різ-ні види бізнесу з метою отримання прибутку. У цій групі бізнес-проектів виокремлюють:

1) інноваційні проекти дослідження й розвитку: розроблення нового продукту, дослідження у сфері менеджменту; розроблен-ня нового пакета програмного забезпечення;

2) організаційні проекти: реформування підприємства; реалі-зація концепції нової системи управління; створення нової орга-нізації;

3) економічні проекти: приватизація підприємства; створення аудиторської системи; введення нової системи податків (на мак-рорівні); 

4) соціальні проекти: соціальний захист населення; ліквідація наслідків природних і соціальних потрясінь; реформування сис-теми охорони здоров’я (на макрорівні).

Для короткотермінових, невеликих за масштабами або лока-льних бізнес-проектів, які не потребують значних витрат і є до-сить нетривалими за термінами реалізації, бізнес-план виконує роль початкового етапу ділового планування. У ньому поєдну-ються всі етапи й роботи, що виконуються в передінвестиційній фазі ділового планування.

Підприємства, що працюють у відносно стабільній ситуації та виготовляють продукт для