Особливості бухгалтерського обліку в галузях народного господарсва

Крім того, обов'язковою умовою здійснення туристичної діяльності є страхування (медичне і від нещасного випадку) туристів і осіб, що їх супроводжують. Законом про туризм передбачено, що страхування повинне здійснюватися суб'єктами туристичної діяльності на підставі угод зі страховими компаніями, що мають відповідні ліцензії. У випадку укладення договору страхування за посередництвом страхового агента необхідно дотримувати вимоги Положення про порядок здійснення діяльності страховими посередниками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.96 р. № 1523. На підставі укладених угод суб'єкт туристичної діяльності видає туристам страхові поліси і веде облік їхньої видачі.

Якщо туристична фірма не здійснює страхування туристів, то в такому випадку приймаються страхові поліси, видані на підставі договору, укладеного безпосередньо між громадянином (туристом) і страховою компанією. Причому необхідно не тільки перевірити наявність страхового поліса в туриста, але і додати його копію до договору на надання туристичних послуг.

У залежності від ступеня участі в створенні і просуванні туристичного продукту на ринку туристичних послуг суб'єкт туристичної діяльності може виступати як:

• туроператор, що самостійно формує туристичний продукт і реалізує його турагенту чи туристам;
• турагент, що купує вже сформований туристичний продукт і реалі-зує його кінцевому споживачу 
• туристу, а також може надавати супутні послуги.

Це, у свою чергу, визначає спектр партнерських і договірних відносин.

Порядок укладання договорів

Цивільно-правовою основою здійснення діяльності суб'єктом туристи-чної діяльності є договори, укладені, з одного боку, з організаціями, підприємствами, приватними підприємцями, що беруть участь у створенні і просуванні туристичного продукту (готелі, ресторани, страхові компанії, транспортні організації, екскурсійні бюро і т. д.), з іншого боку — з кінцевими споживачами туристичних послуг (туристами).

Будь-який договір слід укладати з урахуванням вимог Цивільного кодексу України (далі — ЦК), інших законодавчих актів.

Організація іноземного і закордонного туризму базується на договорах (контрактах) з іноземними партнерами, що повинні відповідати вимогам у сфері зовнішньоекономічної діяльності. На підставі укладених договорів (контрактів) чи угод про партнерство туристичні фірми в рамках своїх повноважень можуть виконувати організаційні заходи щодо просування турпродукта через представництва на території іноземних держав чи через нерезидента. Договори укладають у письмовій формі, скріплюють печатками і підписами сторін. Договір повинен містити інформацію про термін його дії, обсяг, якість наданих послуг і порядок розрахунків за них, права, обов'язки і відповідальність сторін за невиконання чи неякісне виконання своїх зобов'язань.

Суб'єкти туристичної діяльності можуть використовувати різні види договорів, що не суперечать вимогам діючого законодавства. На практиці найбільше поширення одержали посередницькі договори: комісії, доручення, агентські угоди. Особливу увагу слід звернути на правильність висновку договорів комісії. Главою 35 ЦК передбачені суттєві умови посередницьких договорів. Однією з таких умов у договорі комісії (на відміну від доручення) є обов'язкова наявність винагороди на користь комісіонера за надані ним послуги. Таку винагороду можна встановлювати у відсотках від суми угоди чи у фіксованій сумі. Визначення комісійної винагороди у виді різниці між ціною комітента і ціною продажу чи покупки комісіонера заборонене ст. 406 ЦК, за винятком операцій у зовнішньоекономічній діяльності. Комісіонер має право утримувати належну йому винагороду з будь-яких сум, що надходять до нього за рахунок комітента. Порядок утримання винагороди повинен бути зазначений у договорі. Ці дві умови (винагорода і порядок її утримання чи оплати) важливі для визначення об'єкта оподаткування на прибуток і ПДВ, а також дати виникнення валового доходу і податкових зобов'язань.

ЦК не передбачений такий вид договору, як агентська угода. Однак по своїй суті він практично ідентичний договору чи комісії доручення. На підставі агентської угоди одна сторона зобов'язується з доручення іншої сторони за винагороду здійснити юридичні й інші дії в наступному порядку: від імені за кошти поручителя; від свого імені за рахунок коштів поручителя. Ці умови оговорюють у такій угоді. Як правило, агентська угода з туроператором укладається на продаж турпродукта туристам чи іншим турагентам, а з туристами — на придбання для них туристичних послуг.

Суб'єкт туристичної діяльності розробляє програми турів, складає калькуляцію вартості групових чи індивідуальних туристичних поїздок.

До суб'єктів туристичної діяльності, що працюють із закордонними партнерами чи організують туристичні поїздки за рубіж, пред'являються додаткові вимоги щодо оформлення договірних відносин і підтверджуючих документів, передбачені Ліцензійними умовами.

Як правило, туристичні фірми не мають можливості оплачувати закор-донним партнерам вартість турів. У таких випадках з іноземним партнером укладають договір про співробітництво. На підставі такого договору українська сторона (турфірма) формує групу туристів, виконує організаційні роботи на території України, а іноземний партнер в обговореному порядку надає послуги туристам, що направляються українською туристичною фірмою.

Організовуючи тури за рубіж, оформляють:

• договори з туристами;
• туристичні ваучери;
• договори страхування (страхові поліси);
• документи, що підтверджують оплату туристом послуг;
• програму туру.

Організація іноземного туризму в Україні повинна оформлятися насту-пними документами:

• договорами (контрактами) з іноземними і вітчизняними партнерами про співробітництво по обслуговуванню іноземних туристів в Україні;
• листами-замовленнями іноземного партнера на обслуговування іноземних туристів;
• підтвердженням суб'єкта туристичної діяльності про готовність до прийому іноземних туристів;
• звертанням туристичної фірми в державні установи щодо реєстрації і перебування іноземних туристів в Україні;
• документами, що підтверджують здійснення трансферту, бронюван-ня для туристів місць у готелі;
• маршрутами і програмами подорожей, проведення екскурсій. 

Туристична фірма