Особливості бухгалтерського обліку в галузях народного господарсва

До договорів (контрактів) туристичні партнери додають зразки своїх туристичних ваучерів. Договір з туристом на надання туристичних послуг вважається укладеним з моменту оплати покупцем вартості туру і видачі йому чи керівнику групи туристичного ваучера. У свою чергу, ваучер є підставою для одержання туристом послуг, передбачених умовами договору. Якщо ваучер виданий на групу, то до нього додають список туристів, завірений печаткою туристичної фірми.

На практиці при наданні туристичних послуг на території України туристичні фірми часто замість ваучера видають туристам путівки довільної форми, що, у свою чергу, туристи обмінюють у санаторіях, пансіонатах, будинках відпочинку на путівки встановленого зразка.

Бухгалтерський облік і оподатковування туристичних послуг

Туристичний ваучер (путівка) — це документ, що підтверджує статус особи чи групи осіб як туристів, оплату послуг. Ваучери і путівки є бланками строгого обліку. Їх враховують на позабалансовому рахунку 08 "Бланки строгого обліку". Передача ваучера чи путівки туроператором одержувачу (фізичній особі чи турагенту) не приводить до виникнення доходу в бухгалтерському і податковому обліку. Тому в міру їхньої передачі проводять списання бланків із позабалансового рахунка. З огляду на той факт, що бланки ваучера (путівки) насамперед є документами, що надають туристу відповідні гарантії, розглядати їх як товар з наступним коректуванням залишків з метою оподаткування на прибуток, з погляду автора, не коректно. Їх логічніше відбивати на субрахунку 331 "Грошові документи в національній валюті". Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291, даний субрахунок призначений для обліку оплачених путівок у санаторії, пансіонати, будинку відпочинку й ін. Виходячи з цього, неоплачені путівки (ваучери) слід відбивати позабалансом. Це ще раз підтверджує позицію автора, що путівка не може бути для мети оподатковування товаром.

З метою визначення доходу продаж путівок (ваучерів) доцільно роз-глядати як продаж послуги. Відповідно до П(С)БО 15 "Доход" у бухгалтерсь-кому обліку доход від продажу послуги визнають виходячи зі ступеня завершеності операції на дату балансу, у нашому випадку — по даті її реалізації. Туристична послуга вважається реалізованою на дату її повного надання. Для узагальнення інформації про доходи від реалізації послуг призначений субрахунок 703 "Доход від реалізації робіт і послуг".

Перелік податків і зборів, що сплачують суб'єкти туристичної діяльно-сті, визначається системою оподатковування, на якій працює такий суб'єкт: загальна (зі сплатою податку на прибуток) чи спрощена (зі сплатою єдиного податку). Оподатковування суб'єктів туристичної діяльності має особливості, обумовлені цілою низкою причин: статусом суб'єкта, видом договору, місцем надання туристичних послуг.

Розглянемо порядок відображення операцій по формуванню і просу-ванню турпродукта на туристичному ринку на конкретних прикладах.

Приклад 1. Для формування туристичного продукту суб'єкт туристич-ної діяльності — туроператор уклав договори закупівлі-продажу з іншими суб'єктами господарювання на надання послуг на території України й оплатив їхню вартість:

• будинку відпочинку за проживання - 2400 грн. (2000 грн., крім того, ПДВ - 400 грн.);
• ресторану за харчування - 1200 грн. (1000 грн., крім того, ПДВ -200 грн.);
• транспортному підприємству - 600 грн. (500 грн., крім того, ПДВ - 100 грн.);
• екскурсійному бюро - 600 грн. (500 грн., крім того, ПДВ - 100 грн.).

Вартість туру складає 2922 грн. (2435 грн., крім того, ПДВ —487 грн.).

У звітному періоді надійшла оплата за тур від туриста — 2922 грн. (2435 грн., крім того, ПДВ — 487 грн.).

За договором доручення:

• надійшла оплата вартості туру від турагента (без обліку винагороди) — 2820 грн. (2350 грн., крім того, ПДВ — 470 грн.);
• винагорода за послугу турагента утримана ним за рахунок коштів довірителя (туроператора) — 102 грн. (85 грн., крім того, ПДВ — 17 грн.).

Порядок відображення цих операцій у бухгалтерському і податковому обліку наведений у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

 

Валовий доход і податкові зобов'язання по ПДВ у туроператора вини-кають на дату надходження на розрахунковий рахунок чи у касу коштів в оплату турпродукта. При реалізації турпродукта через турагента у валовий доход туроператора включають продажну вартість туру з урахуванням сплаченої винагороди. Це обумовлено тим, що таку винагороду турагент утримує за рахунок виторгу туроператора. У свою чергу, суму винагороди, сплаченого турагенту, включають у валові витрати туроператора. Причому ці витрати повинні бути підтверджені актом виконаних робіт чи звітом повіреного.

Склад валових витрат визначається структурою витрат по формуванню пакета туристичних послуг і їхньому просуванню на ринку. Усі витрати, віднесені до валових витрат, повинні бути підтверджені документально. Тому навіть при найбільшому завантаженні бухгалтеру необхідно стежити, щоб, крім підтверджень по факсу, були оригінали всіх необхідних документів.

Турпродукт, призначений для споживання в Україні, обкладають ПДВ  по ставці 20%. При реалізації туру безпосередньо туристу як кінцевому споживачу за готівку туроператор може не виписувати податкової накладної. З погляду автора, при продажу турпродукта через посередника, незважаючи на те що в абз.2 п.4.7 Закону про ПДВ названі тільки товари, податкові зобов'язання в туроператора слід формувати відповідно до норм, встановленими цим абзацом.

Виходячи з цього, на дату надходження засобів від турагента туропера-тор виписує податкову накладну на загальну вартість реалізованого турагентом