Особливості бухгалтерського обліку в галузях народного господарсва

Приклад 2. За договором комісії, укладеному з фізичною особою, турфір-ма придбала санаторну путівку. Вартість путівки — 2280 грн. (1900 грн., крім того, ПДВ — 380 грн.). За послуги фірма стягує з туриста плату в сумі 102 грн. (85 грн., крім того, ПДВ — 17 грн.). Загальна сума, сплачена покупцем турфірмі, складає 2382 грн. (1985 грн., крім того, ПДВ — 397 грн.). Порядок відображення операцій у бухгалтерському і податковому обліку турфірмі наведений у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Турфірма покриває свої видатки по збуту за рахунок комісійної вина-городи. Плату, що надійшла від туриста, у податковому обліку турфірми відображають у наступному порядку:

— сума винагороди на підставі пп.7.9.1 Закону про прибуток формує валовий доход;

— вартість путівки, що підлягає перерахуванню санаторію як транзитні засоби, у податковому обліку не відображають.

Обороти по податку на прибуток і ПДВ у турфірми не співпадуть, тому що, на відміну від прибутку, об'єктом обкладання ПДВ є продажна вартість і послуги, і путівки. Податкові зобов'язання турфірми по послузі, відповідно до п.7.3 Закону про ПДВ, виникають по першій події. У нашому випадку це одержання грошей (комісійної винагороди) від туриста. Надання санаторно-курортних послуг санаторіями, як правило, здійснюється на умовах їхньої попередньої оплати. Тому по даті одержання коштів в оплату вартості путівки від турфірми санаторій виписує їй податкову накладну. У турфірми право на податковий кредит, згідно п.4.7 Закону про ПДВ, виникає в момент перерахування коштів санаторію.

Передачу путівки санаторієм і одержання її турфірмою не відобража-ють у податковому обліку. Але на вартість путівки, переданої фізичній особі, у турфірми формуються податкові зобов'язання по ПДВ.

При реалізації путівок на санаторно-курортне лікування і відпочинок слід звернути увагу і на інші особливості обкладання ПДВ.

Продаж путівок на санаторно-курортне лікування і відпочинок дітей в установи по переліку № 835 нерезидентам обкладають ПДВ на загальних підставах.

У випадку продажу різних видів путівок суб'єкт туристичної діяльності повинен вести окремий облік по оподатковуваним і звільненим від оподатковування операціям.

Приїжджаючи на відпочинок, турист може одержувати в санаторії не тільки санаторно-курортне лікування. Він може користатися медичними послугами по діагностиці й охороні здоров'я. 

Приклад 3. Турагент за договором комісії з громадянами України організує туристичну поїздку за рубіж. Для цього він укладає з іноземним партнером договір про співробітництво.

Вартість послуг іноземного партнера — 7850 грн. (1000 доларів за курсом 7,85 грн. за 1 долар США), авіаквитків — 2500 грн., страхового поліса — 200 грн., винагорода турагента складає 1000 грн. (833 грн. крім того, ПДВ — 167 грн.).

Разом продажна вартість туру — 9030 грн.

Порядок відображення цих операцій у бухгалтерському і податковому обліку наведений у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Приклад 4. Туроператор створює турпродукт на території України, для чого на підставі укладених договорів оплачує:

— готелю за проживання і харчування — 72420 грн. (60350 грн., крім того, ПДВ — 12070 грн.);

— екскурсійному бюро - 5160 грн. (4300 грн., крім того, ПДВ - 860 грн.).

Вартість туру для іноземних туристів складає 16000 дол. США.

У звітному періоді тур проданий за посередництвом нерезидента. Надій-шов валютний виторг в оплату вартості туру. Порядок відображення таких операцій у бухгалтерському і податковому обліку наведений у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Тема 3. Основи побудови обліку в готельному господарстві

Реєстрація, сертифікація і ліцензування

Спочатку давайте розберемося, що собою являє готель і готельні по-слуги з погляду законодавства.

Класифікатор видів економічної діяльності, затверджений наказом Держстандарту України від 22.10.96 р. № 441, визначає готель як заклад для короткострокового проживання громадян. Серед них можна виділити: мотелі, кемпінги, турбази, готелі з послугами ресторанів і без таких.

У Правилах користування готелями і надання готельних послуг сказа-но, що готель призначений для тимчасового проживання на термін до 45 діб незалежно від постійного місця проживання і прописки громадянина. Проживати понад зазначений термін можна тільки з дозволу адміністрації готелю. Готельні послуги — це діяльність по наданню місць для короткострокового проживання громадян.

Підприємницьку діяльність готелів (приватних підприємств) регулює чинне законодавство України, у тому числі і Правила № 77.

Згідно ст. 2 Закону України від 27.03.91 р. № 887-XII "Про підприєм-ництво в Україні" приватне підприємство засновують на власності однієї фізичної особи. При створенні приватного підприємства керуються загальними нормами Цивільного кодексу і практикою. Це ж стосується і новостворюваних готелів.

Чинне законодавство передбачає, що статутний фонд повинен бути у підприємств-суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності, у тому числі й у приватних готелів. Разом з тим немає нормативно-го документа, що визначає мінімальний розмір статутного фонду приватного підприємства. Тобто, створюючи приватне підприємство (у т. ч. готель), величину статутного фонду (вона може бути будь-якою) потрібно вказати в установчих документах і попередньо внести частину від зафіксованої суми.

Крім державної реєстрації у виконкомі, необхідно зареєструватися в податковій, органах статистики, соціального страхування