Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Острозька академія

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
РОЗДІЛ І. КУЛЬТУРНО-ДУХОВНА СПАДЩИНА ОСТРОГА
РОЗДІЛ ІІ. ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ
1. Заснування Острозької Академії
2. Три періоди існування Острозької Академії
2.1 Час становлення Острозької Академії (1576-1586)
2.2 Найвищий розквіт Острозької Академії
2.3 Друге народження Острозької Академії
3. Будівлі сучасної Острозької Академії
РОЗДІЛ ІІІ. ДРУКАРНІ УКРАЇНИ НА ЗЛАМІ XVI-XVII СТ. ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ: РЕДАГУВАННЯ І ВИДАННЯ КНИГ
Висновок
Використана література
 
Вступ
 
У жовтні 1996р. виповнилось 420 років з часу заснування першого вищого навчального закладу Східної Європи – перлини української освіти й культури – Острозької Академії (ОА), її заснував один із найбільших магнатів Волині того часу, відомий меценат, політичний діяч, нащадок київського кн. св. Володимира – кн. Василь-Костянтин Костянтинович Острозький. Величезні маєтності, походження, посідання впливових урядових і адміністративно-політичних посад давали йому змогу протягом півстоліття відігравати визначну роль у політичному житті.
Найбільшим досягненням кн. В. -К. Острозького, безперечно, була Академія, заснована в його резиденції при князівському дворі на так званому Пригородку. На зламі ХVІ-ХVП ст. в Острозі панувала особлива духовна атмосфера. Зустрічались, поєднувались і взаємовпливали різні національно-культурні традиції. Острог швидко зробився відкритим до сприйняття всіляких новітніх культурних, мистецьких та релігійних віянь. Досить сказати, що протягом останньої чверті XVI ст. докорінно змінився зовнішній вигляд Острога (за участю італійських архітекторів). Отже, князевий вибір Острога для влаштування тут культурно-освітнього видавничого центру не був випадковим. Великі суми на розбудову ОА надала й племіниця кн. В. -К. Острозького, дочка його брата Іллі Гальшка кн. Острозька.
В основу діяльності ОА було покладено традиційне для середньовічної Європи, однак цілком незвичне для українського шкільництва, вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії). Вивчався в ОА і ряд інших дисциплін, серед яких медицина, основи тогочасного права тощо. Унікальність та оригінальність ОА виявилися й у тому, що тут уперше в українському шкільництві було запроваджене викладання грецькою та латинською мовами, а навчання церковнослов'янською було поставлено на науково-методичний рівень.
 
РОЗДІЛ І. КУЛЬТУРНО-ДУХОВНА СПАДЩИНА ОСТРОГА
 
Райцентр на півдні Рівенської області. Вже від самої назви міста віє чимось стародавнім – і назва, як і саме місто, подорожуючого не обмане. Не даремно тут в 1981 році було створено Державний історико-культурний заповідник [3].
В літописах Острог вперше зустрічається під 1100 роком в Іпатіївському літописі, хоча поселення, без сумнівів, виникло набагато раніше.
Найважливішою архітектурною домінантою міста є замок князів Острозьких – справжня перлина давньоруського фортифікаційного мистецтва.
Саме тут, у замку, де виявлено і залишки давньоруського городища, почав свій розвиток Острог. Його перші дерев'яні укріплення, збудовані ще в домонгольські часи, були повністю знищені татарськими ордами в 1241 році. Та вже в першій половині наступного століття перший історично відомий князь з династії Острозьких – Даниїл (помер близько 1386 р.) – відновлює на Судовій (замковій) горі зруйновані споруди. Пізніше вони не один раз добудовувалися та перебудовувалися, та все одно зберегли суворий вигляд середньовіччя.
Рід князів Острозьких, які володіли містом майже без перерв з 14 по 17 ст. і були одними з найбагатших та найвпливовіших українських магнатів, заслуговує на увагу і історика, і туриста.
Даниїл відомий своїми щедрими пожертвуваннями місцевим храмам, він же смертельно поранив в битві королівського гетьмана Войцеха Целея. Його старший син Федір (помер бл. 1441 р.) розширив острозькі володіння, боровся на стороні Яна Гуса проти Тевтонського ордену, сам воював з своїм загоном в Грюнвальдський битві в 1410 р. Василь Федорович Острозький (Красний)  (помер до 1461 р.) теж розширював володіння, був приятелем великого князя литовського Казимира Ягеллончика. Саме він збудував багато чого в Острозі, Дубно та інших волинських містах.
Його онук – литовський гетьман Костянтин Іванович Острозький – прославився перемогами над татарами. Він заснував татарське передмістя з в'їздною баштою, де поселив взятих в полон татарів.
Найзнаменитішим же був його молодший син – Костянтин-Василь (1526 – 1608 рр.). В 1550 р. він став володимирським старостою, в 1559 р. – київським воєводою, а після Люблінської унії ще й коронним сенатором. Це був успішний правитель та сміливий полководець, який всіляко підтримував православну церкву, розвивав українську культуру та книгодрукування. Він був настільки багатим, що навіть ходив вираз: «багатий, як Острозький». Закінчився цей могутній рід його молодшим сином Янушем (помер в 1620 р.), який не залишив дітей [7].
Замок розташований на відносно невеликому (0, 7 га) овальному майданчику на пагорбі. Сама природа тут піклувалася про оборону місця: південна та східна сторони замку виходили на крутий схил більш як 20-метрової висоти, а північна та західна частини відділені від міста глибокими ровами на основі колись існуючого яру.
В ансамбль замку входять сьогодні чотири основних будівлі: житлова оборонна вежа – «Вежа мурована», Богоявленська церква, башта Нова та дзвіниця більш пізньої забудови (1905 р.).
Найдавніша споруда фортеці – «Вежа мурована» (так її названо в акті від 1603 р. про розділ маєтків князя К. -В. Острозького поміж його синами). Перші камені в її фундамент поклав ще Даниїл Острозький. Розміщена вона
Фото Капча