Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Острозька академія

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Оцінка: 

автором джерельних матеріалів і фактично була першим історіографічним твором в Україні. Випускником ОА був знаменитий гетьман запорозького козацтва Петро Конашевич-Сагайдачний. В острозькрму культурному осередку разом із Академією постало найпотужніше тогочасне українське видавництво. Діяла кирилична друкарня, де працював визначний східнослов'янський друкар Іван Федоров (Федорович), який разом з іншими культурними діячами видав цілу низку навчальних, богослужбових книг та творів полемічної літератури. Серед них виділяється «Буквар» – перший український підручник, що в 1576р. вийшов з острозької друкарні. Тимофія Михайловича – перший в історії кириличної поліграфії покажчик стародрукованих текстів, шедевр тогочасного друкарства – «Біблія» Острозька (1580-1581), найвидатніша книга Івана Федорова (Федоровича), «Хронологія» білоруського поета-протестанта Андрія Римші. Це – найвидатніші поліграфічні твори і продукція острозької друкарні федорів-ського періоду. Інтенсивна діяльність цієї друкарні (всього було надруковано до 1612 понад 20 видань) сприяла виникненню в Острозі власної папірні, існування якої підтверджується документально протягом 1585-1654. Для потреб студентів і професорів Академії в Острозі при ОА була створена також бібліотека з латинських, грецьких і церковнослов'янських видань (130 з них і зараз зберігаються в ЦНБ ім. В. І. Вернадського НАН України). Як свідчив сучасник Симон (Шимон) Пекалід (Пенкаля, Пенкальський), в 1600 в Острозі «квітне бібліотека, зібрана з немалим трудом». Вражає географія книжкових зв'язків Академії та видавництва з такими країнами та містами: Аравія, Александрія, Константинополь, Афон, Італія, Москва, Білорусія, Польща, Литва. Значний внесок зробила ОА у розвиток образотворчого та музичного мистецтв. Із часом функціонування О А збігається діяльність в Острозі єдиного на Волині значного малярського осередку, студентського присоборного хору та міського цеху музикантів, які зробили значний внесок у розвиток вітчизняної музичної культури. Цьому сприяли зацікавлення В. -К. кн. Острозького хоровим співом та культивування його в стінах Академії. Не випадково ректор Академії згідно з фунданційною грамотою опікувався хором при кафедральному Богоявленському соборі. Учасниками його були студенти. Як наслідок, в Острозі виник відомий серед східнослов'янських народів острозький наспів [9].

У XVI ст. в Острозі проживали поряд з українським населенням значні польська, єврейська та татарська громади, які сприяли формуванню своєрідної острозької міської культури з її етнічною та релігійною толерантністю. Тут декілька століть існувала відома на всю Східну Європу Єшибот – школа коментаторів талмуду. Діяли в Острозі антитринітарський та кальвіністський «збори» зі школами, єзуїтський колегіум.
Занепад ОА, як і всього Острозького культурно-освітнього центру, почався незабаром після смерті В. -К. кн. Острозького і був прямим наслідком переходу міста Острога до спадкоємців. Як свідчить унікальний документ «Постановєнє на Академіє Острозской», датований приблизно після 1629, на потреби Академії ще на початку XVII ст. з більмазького фільварку (окраїна Острога), а також із Завидова та Борисова (під Острогом) й суразьких володінь виконувалися різні повинності, відповідно до «фундушу і листовного надання від світлої пам'яті князя його милості небощика старого (тобто, В. -К. кн. Острозького, який помер 1608) з оренди суразької на школу Острозьку». Можна припустити, аналізуючи цей документ та залучаючи інші свідчення, що припинення надання підтримки і субсидій Академії після смерті кн. В. -К. Острозького призвело до згортання її діяльності. Висококваліфіковані викладачі-чужоземці вже не мали змоги приїжджати до Острога. Почав розпадатися літературно-публіцистичний гурток, згортала свою діяльніть друкарня. Цей процес, однак, тривав біля 10 років і близько 1636р. ОА припинила своє існування.
Все ж вироблена в Острозі система шкільництва не зникла безслідно. Сформований власне тут тип національного вищого навчального закладу православного спрямування слов'яно-греко-латинська академія – був перенесений до Києва і дав імпульс відкриттю Києво-Могилянської Академії, звідки поширився до Молдавії та Москви. У тому, що Київ перейняв естафету українського вищого шкільництва, була закономірність. Саме завдяки «острожанам» близько 1615р. (час поступового занепаду Академії) тут утворилися два культурно-освітні осередки – братство зі школою та літературно-перекладацький гурток з друкарнею при Печерській Лаврі. До їх становлення, зокрема, доклали зусиль Іов Борецький, перший ректор братської школи, та лаврський архімандрит Єлисей Плетенецький. Вже на їх основі Петро Могила у 1632р. зміг заснувати Київську Академію.
 
2.3 Друге народження Острозької Академії
 
Світло науки, просвітництва і культури, яке запалила ОА, продовжувало горіти протягом віків, і після більше, ніж 350-річної перерви ОА, нарешті, пережила своє друге народження. Зусилля ентузіастів, особливо Острозького науково-краєзнавчого Товариства «Спадщина» ім. князів Острозьких на чолі з першим його головою Петром Андруховим (1924-1996), громадськості, народних депутатів, Рівненської обласної та Острозької міської адміністрацій увінчались довгоочікуваним успіхом. 12 квітня 1994р. опубліковано Указ Президента України Леоніда Кравчука про утворення Острозького Колегіуму, що незабаром отримав статус Вищого (ОВК). Указом другого Президента України Леоніда Кучми від 5 черня 1996р. цей вищий навчальний заклад був перейменований в Острозьку Академію. Таким чином здійснилась історична справедливість про відновлення споконвічної назви цього першого у Східній Європі вищого навчального закладу. Історична доля навіки поєднала ОА та НаУКМА, адже в XVI ст. ОА стала біля джерел створення Києво-Могилянської Академії, а наприкінці XX ст. НаУКМА – біля витоків відновлення ОА [9].
Приміщення сучасної ОА – академмістечко, розташоване у мальовничому куточку Острога на базі будинків колишнього монастиря та середніх навчальних закладів. Загальна площа його будівель (понад 10 тис. кв. м) включає три навчальні корпуси, гуртожитки, їдальню, наукову бібліотеку, спортивний комплекс, медичну частину тощо.
Фото Капча