+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
51
Мова:
Українська
в суспільному житті, більше відображаючи його, ніж активно впливаючи на нього. Тому в 30-40-і рр. XIX ст., коли процес становлення місцевої преси тільки набирав силу, на громадське життя Південного степового регіону помітно впливала центральна російська і зарубіжна преса, яка мала тут велике коло читачів. Перші місцеві газети носили інформаційно-рекламний характер, лише з виданням “Одесского вестника” регіональна преса перестала бути осереддям торгових новин. Публіцистика стала грати помітну роль в оформленні політичного вигляду газет та часописів, роблячи їх політично орієнтованими. З цього часу на сторінках регіональної преси знайшли глибоке висвітлення проблеми соціально-економічного, політичного і культурного розвитку країни і регіону.
7. Читацьку аудиторію регіональної періодики характеризують ряд спільних рис, головні з яких – мешкання на конкретній території зі специфічними економічними і культурними взаємовідносинами, традиції даного регіону. До середини століття змінився соціальний склад читацької аудиторії регіону. У середині століття соціальний склад читацької аудиторії регіону включав дворянство, чиновництво, купецтво, різночинну інтелігенцію, козацтво і частину селянства. Тираж місцевих друкованих органів не напряму пов'язаний з кількістю читачів. “Губернские ведомости”, що мали невеликі тиражі, компенсують число своїх читачів обов'язковою наявністю їх примірників у присутніх місцях. У збільшенні кількості читачів періодики грають істотну роль бібліотеки, які поступово набували розповсюдження в регіоні. Кожне видання впливало на читачів тільки у системі впливу інших друкованих органів як місцевих, так і загальноросійських.
8. Соціальне значення преси з усією очевидністю виявилося на рубежі 50-60-х рр. XIX ст., коли в період підготовки урядових реформ і суспільно-політичного підйому, що почався після закінчення Кримської війни, уряд уперше допустив періодичну пресу до обговорення найважливіших проблем часу. Усвідомивши значення преси, влада спробувала заручитися її підтримкою для успішного проведення перетворень в країні. У центральній і регіональній періодиці публікувалися, чого не було раніше ніколи, проекти судової системи, козацького військового, земського і міського самоврядування, цензурного законодавства, початкової, середньої і вищої освіти, що започаткувало обговорення цих важливих документів на її сторінках. Пресі було дозволено взяти участь і в обговоренні ключової проблеми часу – селянського питання. Періодика негайно скористалася наданим їй правом. На сторінках преси з обгрунтуванням своїх програм перебудови соціально-економічного і політичного життя країни виступили представники різних соціальних груп та політичних течій.
9. Дещо послабивши цензурний тиск, самодержавство все-таки суворо стежило за тим, аби загальний тон публікацій не вийшов за межі дозволеного. Всі конфлікти уряду і преси того часу були пов'язані не з протидією преси курсу реформ, а з відхиленням від заданого урядом курсу в їх обговоренні. Преса зазнавала цензурних стягнень у тому випадку, якщо критикувала повільні, на її думку, темпи і недостатню глибину майбутніх перетворень, або ж намагалася підняти ті проблеми, які не були включені у сферу реформування.
10. У середині XIX ст., нехай лише тимчасово, періодика стала помітною політичною силою і продемонструвала уряду свої можливості. У цей період в основному сформувалася система періодичної преси. Центральна і регіональна періодика отримала досвід впливу на громадську думку, навички своїх взаємовідносин з владою.
11. Очевидний і зворотний вплив: через періодику владні структури засвоювали ідеї різних політичних течій щодо основних напрямів перетворень. Під тиском громадської думки, що звучала зі сторінок преси, уряд був вимушений коректувати свою діяльність, оновлювати і доповнювати положення реформ, що готувалися.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:
1. Гребцова И. С. Периодическая печать в общественном развитии Южного степного региона Российской империи (Вторая треть ХІХ в.). – Одесса: Астропринт, 2002. – 408 с. ;
Рец. : Лебеденко А. М. Гребцова И. С. Периодическая печать в общественном развитии Южного степного региона Российской империи (Вторая треть ХІХ в.). – Одесса: Астропринт, 2002. – 408 с. //Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. – Ізмаїл, 2002. – № 12. – С. 26-27.
2. Історія Одеси: Розділ 3. Грєбцова І. С., Хмарський В. М. Громадське життя. Освіта. Наука. Культура. – Одеса: Друк, 2002. – С. 112-136.
3. Історія Одеського університету. 1865-2000. – Розділ І. – Одеса: Астропринт, 2000. – С. 8-12.
4. Першина З. В., Грєбцова І. С. З історії зародження буржуазної преси на Україні (газета “Листок Русского общества пароходства и торговли” //Історичні дослідження. Вітчизняна історія. – Вип. 16. – К. : Наукова думка, 1990. – С. 51-57.
5. Гребцова И. С. Пресса южных губерний Украины первой половины XIX в. как источник по истории Новороссийского края //Записки історичного факультету. – Вип. 1. – Одеса, 1995. – С. 170-187.
6. Гребцова И. С., Мирошниченко В. А. Источники изучения истории акционерной компании РОПиТ //Записки історичного факультету. – Вип. 4. – Одеса, 1997. – С. 166-172.
7. Гребцова И. С., Гребцов В. М. Теория и практика применения формально-количественных методов атрибуции текстов в трудах по истории культуры //Записки історичного факультету. – Вип. 5. – Одеса, 1997. -С. 216-222.
8. Гребцова И. С. “Новороссийский календарь” как источник по истории края //Записки історичного факультету. – Вип. 8. – Одеса, 1999. – С. 195-202.
9. Гребцова И. С., Гребцов В. М. Пресса Украины середины XIX в. как источник изучения позиций и деятельности участников Харьковско-Киевского тайного