Перспективи та проблеми розвитку культурно-побутового комплексу Франції

Великі компанії з багатомільярдними оборотами виникли останнім часом у харчовій промисловості, будівництві, транспорті і торгівлі. Так, найбільшою харчосмаковою компанією Франції є БСН, що займає 1 місце серед харчосмакових компаній світу.

Процеси централізації капіталу в національному і міжнародному масштабах сприяли перетворенню ряду французьких компаній у світових лідерів окремих галузевих виробництв. Зокрема, хімічна компанія «Пешине» стала лідером пакувальної продукції, поліграфічна фірма «Ашет» – ведучим видавцем журналів, фірма «Кабль де Ліон» займає перше місце у світі у виробництві електричних кабелів, електротехнічний концерн «Томсон» – перше місце у світі по випуску навігаційного устаткування для літаків, а в Європі по виробництву побутової електроніки.

Про зміцнення позицій французьких компаній свідчить і збільшення їхнього числа в списку ста найбільших компаній світу.

Якщо в 1961 р. їх було всього дві, то сьогодні їхнє число сягає восьми. Проте Франція постуступається США, Японії, Німеччині і Великобританії як за кількістю найбільших компаній, так і за величиною їхнього обороту. Оборот перших десяти французьких компаній в обробній промисловості складає близько 28% від обороту перших десяти американських і 45% – перших десяти німецьких.

Активну роль в економіці країни грають малі і середні підприємства, що зміцнили свої позиції в період 70-80 років. На ці підприємтва припадає більш 99% всіх існуючих у Франції фірм. Малі і середні підприємства переважають у сфері нефінансових ринкових послуг (83%), будівництві (близько 80%) і торгівлі (79, 3%). У промисловості їхня частка значно менша – близько 36%. Виключення складають галузі по переробці сільськогосподарської продукції (57, 9%) і виробництві товарів широкого вжитку (близько 69%).

Як і більшість інших розвинутих країн, Франція відрізняться розмаїтістю правових форм підприємницької діяльності. Комерційні підприємства у Франції утворюються у формах одноособового підприємства (більш 2/3 усіх малих і середніх підприємств), повного товариства, акціонерно-командитного чи командитного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерного товариства. Найбільш частіше зустрічається різновид правової організації компаній є акціонерні товариства і товариства з обмеженою відповідальністю. В основному цей сектор французької економіки орієнтований на сферу послуг і торгівлю. Так, наприклад, у сфері оптової торгівлі найбільш розповсюдженими формами підприємницької діяльності є товариства з обмеженою відповідальністю (44% усіх компаній), індивідуальні або приватні фірми (29%) і акціонерні товариства (22%).

Ефективність багатьох французьких малих і середніх підприємств забезпечується вузькою спеціалізацією, гнучкістю і маневреністю виробництва, а також охопленням високо точних новітніх галузей економіки. У таких галузях, як фармацевтика, виробництво точних приладів і інструментів, малі і середні підприємства дають біля половини обороту галузі.

Разом з тим саме цей сектор економіки піддається негативним впливам ринкової кон'юнктури. 30% підприємницьких одиниць, що реєструються, терплять крах вже через два роки, а кожне друге не дотягає до п'яти років. Розглядаючи слабкі сторони малих і середніх підприємств, слід зазначити їх велику фінансову уразливість, недостатнє знання внутрішнього ринку і запізнювання в освоєнні зовнішніх ринків.

Найбільш уразливими є індивідуальні підприємства в сфері торгівлі, більш міцні позиції – малих і середніх підприємств у промисловості. Але разом з тим щорічно число малих і середніх підприємств збільшується більш ніж на 10%, що в остаточному підсумку перевищує число банкрутств.

Експортна діяльність малих і середніх підприємств має дуже скромні показники. Більш 60% підприємств даної категорії або взагалі не займаються подібною діяльністю, або експортуючі, украй незначну частину своєї продукції. Проте французький уряд робить дуже відчутну підтримку експортному виробництву. Створюються спеціальні фонди сприяння, виділяються середньострокові і довгострокові кредити па пільгових умовах при досягненні цими підприємствами визначеного розміру експорту. Для подолання труднощів, пов'язаних з експортною діяльністю, багато підприємств поєднуються для спільного вивчення ринку, а також йдуть по шляху створення спільних підприємств із партнерами з тієї країни, куди направляється продукція.

Головною особливістю національної економіки Франції є значна питома вага державного сектора. Націоналізовані фірми мають юридичну форму акціонерних товариств, їхні акції належать державі чи безпосередньо через націоналізовані банки і фінансові організації.

Державні компанії діють переважно в автомобілебудуванні, авіакосмічній, електронній, хімічній, нафтогазовій промисловості, чорній металургії, тобто в галузях, якщо мають його ключове значення для економіки країни, або в галузях, що вимагають великих інвестицій і в яких приватні компанії не можуть забезпечити достатню норму прибутку для розширеного відтворення.

У промисловості діють 446 державних компаній, головним чином у чорній і кольоровій металургії, хімії, машинобудуванні, у сфері транспорту і зв'язку – 194 компанії, в енергетиці – 32 компанії, у фінансовій сфері – 280 компаній. Як правило, державні компанії відрізняються значним рівнем концентрації виробництва, високою продуктивністю праці та активною зовнішньоторговельною діяльністю [7, 95].

У Франції історично склалося три основних типи державних підприємств.

Перший це організації, що не входять безпосередньо до складу державних компаній, але управляють ними в звичайному адміністративному порядку і діють в рамках державного права. Це насамперед установи пошти і зв'язку, національні видавництва, лікарні, депозитні каси і т. іп.

Другий тип – це компанії, капітал яких практично належить державі, але діяльність яких підпадає під дію приватного права. До них можна віднести компанії по дослідженнях у сфері видобутку і переробки нафти, по управлінню аеропортами Парижа, морськими портами і т. п.

Третій тип – це компанії