Підбір допоміжних речовин при виготовленні ліків для дітей. Особливості технології, контролю та зберігання ліків для новонароджених та дітей до року

 

1.1 Класифікація та вимоги

1.2 Допоміжні речовини для дітей

2.1 Вимоги до лікарських форм для дітей

2.2 Особливості прописування лікарських форм для дітей

2.3 Особливості фармакодинаміки і фармакокінетики

2. 4 Вибір шляху введення і виду лікарської форми

2.5 Дозування лікарських форм для дітей

3.1 Особливості приготування порошків

3.2 Особливості приготування розчинів

3.3 Особливості ректальних форм

 

 

Створення ефективних фармацевтичних препаратів вимагає використання не лише діючих речовин, але і великого асортименту допоміжних речовин з різними властивостями.

Ставлення до ролі допоміжних речовин у складі фармацевтичних препа-ратів постійно змінювалась. Але ці зміни майже повністю були повязані з поступовим накопиченням досвіду їх виробництва на практиці.

Допоміжні речовини впливають на швидкість і повноту вивільнення та всмоктування діючих речовин, забезпечують їхню швидку або пролонговану дію, обумовлюючи механізм взаємодії з рецепторами організму, впливаючи на фармакокінетику і фармакодинаміку.

Для новонароджених дітей характерне швидке проникнення лікарських препаратів в органи і тканини, а підвищена проникність слизової органів травлення може підсилити і прискорити всмоктування лікарських речовин у шлунково-кишковому тракті. Тому це потрібно враховувати при виробництві лікарських форм для новонароджених, кількість діючої речовини повинна бути значно менша, а допоміжні речовини мають бути безпечними.

Крім того, побічні явища можуть бути обумовлені недостатнім виділенням і знешкодженням токсичних речовин нирками: видільна здатність яких у новонароджених дітей на 50% нижча, ніж у дорослих. Через функціональну незрілість немовляти треба уникати призначення лікарських речовин, що мають інгібуючи дію або викликають ураження дихального центра.

Організм дитини, особливо у ранньому віці, характеризується малою масою при великій поверхні тіла, великим обсягом позаклітинною рідини, своєрідним зв’язуванням білків з лікарськими речовинами, незрілістю і недостатністю ферментних систем, що метаболізують ліки в крові, регуляторних механізмів.

При статистичному аналізі переліків рекомендованих лікарських форм для лікування новонароджених і дітей до 1 року були отримані наступні дані: 70% становлять форми екстемпоральної рецептури (структура її така: порошки та присипки – 40%, мазі та супозиторії – 10%, ін'єкційні розчини та очні краплі – 5%, рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування від 17 до 50%, для зовнішнього застосування – 28%). Готові лікарські засоби становлять близько 30%. В основному це мазі, лініменти, ін'єкційні розчини. При аптечному виробництві виписують водні розчини лікарських речовин для внутрішнього застосування і в різних аптеках немає єдиного підходу до технології їх виготовлення. Тим часом саме рідкі лікарські форми найбільш широко застосовуються не тільки через простоту, зручность і безболісності їх застосування, а й у зв'язку з біофармацевтичних факторами (швидкістю і рівномірністю всмоктування).

 

 

В даний час на українському фармацевтичному ринку з'явилася велика кількість лікарських препаратів, в яких розібратися дуже складно. Цю проблему посилює величезне кількість реклами медичних препаратів по телебаченню і в інших засобах масової інформації, причому зазвичай не обумовлюється можливість їх застосування для дітей.

Серйозна проблема медицини і фармації – відсутність спеціальних лікарських форм для дітей, особливо для малюків до року. Це пояснюється тим, що для фірм-виробників клінічні випробування препаратів на малятах – дуже дорогі і часто дуже тривалі. Але вихід знаходили, виробляючи порошки, краплі, мікстури для маленьких пацієнтів у виробничих відділах аптек. Однак число таких аптек в останні роки різко скоротилося, а приватних аптек стає дедалі більше.

Для дітей віком до року практично немає лікарських форм. Це доведено і нашими вченими, і іноземними фахівцями. А виходить, що практично будь-яке поширене захворювання у дитини батьки лікують як своє, даючи ті ж препарати, тільки в меншій дозі. Це глибока помилка, що тягне за собою розвиток патології, а часом і трагічний результат. Зрозуміло, що фірми-виробники, і особливо вітчизняні, не прагнуть до інтенсивного випуску спеціалізованих препаратів. Це дорого і невигідно. Тому краплі, сиропи, порошки, призначені для дітей, в більшості виробляються за кордоном. І, як наслідок, високі ціни на такі препарати.

Програми розроблені спеціально для цієї сфери постійно закриваються, тому що це невигідно і дуже дорого. За даними європейської комісії, нестача ліків, використовуваних в педіатрії, призводить до недостатньої терапевтичної ефективності. Знеболюючі – ті ж, що і для дорослих, тільки в маленьких дозах, препарати від проносу і запору – теж. Не варто забувати, що у дитини інша структура стінок шлунка, прямої кишки, стравоходу. І ліки від запору всмоктується миттєво, викликаючи пронос буквально через годину.

Виключно до дитячих препаратів можна віднести імпортні вітаміни, які часто розраховані саме на дитину, і в разі передозування не відбудеться нічого страшного. Адже якщо дитина з'їсть цілу пластмасову баночку нашого «Ундевіт» або «Ревіт», у нього зараз же підскочить температура, і йому загрожує промивання шлунка. І навпаки, югославські вітаміни «Дуовіт» в усьому світі вважаються найбільш якісними і адаптованими до випадкового передозування. А адже за дитиною не завжди встежиш. Та й вітчизняна очистка вітамінів залишає бажати кращого.