Підготовка учнівської молоді до життя в сім'ї у Республіці Польща

– визначено специфіку польського досвіду підготовки учнівської молоді до сімейного життя, виокремлено його прогресивні ідеї (підготовка молоді до виконання важливих суспільних ролей – батьківських, подружніх, професійних, громадянських; присвоєння певної квоти біологічних, медичних, сексуальних, психологічних, філософських, теологічних знань про людину як особистість; установка на зміцнення процесу ідентифікації з власною статтю; забезпечення права вибору програми навчання учителями та учнями; надання прав батькам приймати рішення про участь дитини у заняттях; гуманістично-демократичний стиль взаємодії учителя і учня; особистісно орієнтований підхід до школярів);

– охарактеризовано етапи еволюції та основні напрямки розвитку сучасної польської системи підготовки молоді до життя в сім'ї (зміцнення моральних і духовних цінностей молоді; формування навичок культури здоров’я; комплексний підхід до виховання; урахування вікових особливостей учнівської молоді; формування почуття відповідальності за власні дії);

– визначено компоненти змісту (соціальний, психологічний, сексуально-інтимний, прокреативний), основу якого становить курс «Підготовка до життя в сім'ї», та організаційно-педагогічні умови підготовки молоді до сімейного життя у Республіці Польща;

– уточнено шляхи імплементації методів і прийомів підготовки молоді до життя в сім'ї (автопортрет, рольова гра, метод снігової кулі, дискусія, асоціація, проекти, обговорення проблемних ситуацій);

– з’ясовано основні напрямки модернізації змісту, форм і методів підготовки молоді до життя в сім'ї: використання особистісно-орієнтованого навчання у роботі з підлітками, впровадження інтерактивних технологій навчання, тісне співробітництво школи з сім’єю, посилення уваги до педагогічної практики.

Практичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що виявлені напрямки підготовки молоді до життя в сім'ї в польських школах різних типів можуть бути використані в навчально-виховному процесі середніх навчальних закладів України, під час розробки програм спецкурсів, написання навчальних посібників та навчально-методичної літератури, проведення позакласних заходів; розроблені методики реалізації позитивних надбань польського досвіду у вітчизняній практиці сприятимуть вдосконаленню системи виховання в національній школі та формуванню національної концепції підготовки молоді до сімейного життя. Вивчення і узагальнення польського досвіду має також велике значення для розвитку і вдосконалення всіх форм культурного і наукового співробітництва між нашими країнами.

Вірогідність результатів дослідження забезпечено: методологічною обґрунтованістю його основних теоретичних положень; використанням комплексу взаємопов’язаних методів, що є адекватними об’єкту, предмету, меті й завданням дослідження; логіко-системним аналізом теоретичних праць.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати проведеного дослідження оголошувались і отримали позитивні відгуки на Міжнародній конференції „Разом в Європі” (м. Жешів–Тернопіль 2005 р.), використовувались в лекціях і бесідах за круглим столом під час проведення акції „Дні України в Польщі” (м. Краків, 2005 р.), на V міжнародній науково-практичній конференції – українсько-польському форумі „Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології”(м. Київ, 2007р.), на науково-практичній конференції ТІСІТ „Молодь XXI століття” (м. Тернопіль, 23-24 квітня 2007 р.), на міжвузівському семінарі „Інноваційні підходи до навчального процесу студентів. Новітні форми і методи формування професійних компетенцій студентів у навчальному процесі вищого навчального закладу” (м. Тернопіль, 2007 р.), на всеукраїнському семінарі „СНІД як соціально-психологічна проблема” (м. Чернігів, 2007 р.) і знайшли відображення в публікаціях автора.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка (довідка № 302-33/03 від 02.04.2008 р.), Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти (довідка № 98 від 24.04.2008 р.), Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу (довідка № 104 від 07.03.2008 р.), Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 5 з поглибленим вивченням іноземних мов (довідка № 106 від 02.04.2008 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 11 одноосібних публікаціях, з яких 6 наукових статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, тези конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (377 найменувань, із них 308 іноземною мовою) та 10 додатків. Робота містить 7 таблиць, 19 діаграм, 8 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 247 сторінок, обсяг основного тексту – 184 сторінки.

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, вибір теми дослідження й аргументовано його хронологічні межі; визначено об’єкт, предмет, мету й завдання роботи; охарактеризовано методологію й використані методи дослідження; подано джерельну базу дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення; відображено апробацію та вірогідність результатів дослідження.

У першому розділі дисертації – „Становлення і розвиток польської системи підготовки учнівської молоді до життя в сім'ї” – проаналізовано фактори актуалізації проблеми підготовки молоді до сімейного життя; визначено передумови впровадження предмету „Підготовка до життя в сім'ї” в навчальні заклади Польщі; розглянуто стан прородинного виховання підлітків у Республіці Польща; проаналізовано завдання сексуального виховання в польській школі. 

Мета польського курсу підготовки учнівської молоді до життя в сім'ї на сучасному етапі – забезпечити засвоєння теоретичних знань та розвиток практичних умінь і навичок для набуття чи збагачення досвіду сімейного життя.

У кінці XX століття польське суспільство пережило кризу, що стосувалася найважливішої суспільної інституції – сім'ї: знизилась кількість одружень при одночасному рості кількості розлучень, народжуваність різко зменшилась, зате зріс відсоток позашлюбної народжуваності. Простежується автономізація індивідів, а також індивідуалізація форм суспільної активності членів сім'ї. Все це викликало потребу додаткової допомоги батькам у їх виховній ролі у галузі формування прородинних основ, здорового способу життя підлітків, підготовки їх до сімейного життя.