Підготовка учнівської молоді до життя в сім'ї у Республіці Польща

Під час спостереження занять з курсу „Підготовка до життя в сім'ї” в школах Підкарпатського воєводства з’ясовано, що кожен урок у межах навчального виховного процесу постає як предмет мислення, спілкування, де істина подається як суперечка про істину, як діалог. У зв’язку з цим, у стратегії викладання предмета втілюється єдність змістового та почуттєво-емоційного у пізнавальній діяльності учнів. В процесі конструктивної взаємодії між учнем і вчителем та між самими учнями розвивається діалогічна форма мислення кожного партнера, формуються рефлексивні механізми мислення: крім власної позиції, яка розкривається під час висунення гіпотези, її реалізації, оцінки гіпотези партнера, поступово формується розуміння позиції іншого; дитина, ніби ставши на місце партнера, починає оцінювати власну гіпотезу, аналізувати гіпотезу іншого. Весь навчально-виховний процес у школах Польщі будується на ідеях гуманізму, демократичності, ідеї добровільності, коли вчитель у процесі обміну духовними цінностями прагне до саморегуляції природних сил, власної ініціативи й творчості у діях кожного учня. 

Встановлено, що ефективність формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя залежить від відповідної спрямованості виховного процесу, форм та методів його організації, серед яких пріоритетна роль належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До них належать соціальне проектування, метод „відкритої трибуни”, ситуаційно-рольова гра, соціально-психологічний тренінг, інтелектуальний аукціон, метод аналізу соціальних ситуацій з морально-етичним характером, гра-інсценізація. Зокрема, для активізації навчальної діяльності учнів, на практичних заняттях у польських школах учителі використовують активне навчання за моделлю „Цикл Д.А.Кольба”.

До найбільш поширених методів групової роботи на заняттях „Підготовка до життя в сім'ї” належать тренінги, що забезпечують активну участь і творчу взаємодію учасників між собою і вчителем; дискусії, які допомагають кожному учаснику з’ясувати і уточнити свої уявлення, усвідомити власні почуття і ставлення; інтерактивні презентації як альтернатива лекціям; мозкові штурми; рольові ігри, що становлять неформальну постановку, під час якої учасники розігрують сценки або ситуації; аналіз реальної чи вигаданої життєвої історії або ситуації; дебати – організований процес формулювання й захисту власних позицій двома чи більше учасниками щодо обговорюваної проблеми. 

На думку авторів програми „Підготовка до життя в сім'ї”, репертуар способів і технологій навчання на таких заняттях має бути багатий і різнобічний. Метою програми є представлення такого комплексу змісту методів, який скерує вихованців як на інтелектуальний, так і психічний, моральний і суспільний розвиток. У зв’язку з цим, вони пропонують форми і методи роботи, які зміцнюють комунікативність у відношеннях учень – вчитель чи учень – учень. Тому завданням учителя є побудова такої концепції уроку, яка забезпечить можливість створювати емоційну атмосферу. Серед інших методів роботи, які можна використовувати на заняттях, є такі: драма – симуляція ролей, дискусія, методи ситуативні, які передбачають аналіз прикладів певних ситуацій – з листів, фільмів, історії з життя. Так, рольова гра дає можливість навчатись через участь в вигаданих ситуаціях, мозковий штурм дає можливість швидко нагромаджувати різні думки. Комплексному вирішенню даної проблеми сприяє ланцюг асоціацій, який викликає швидке, спонтанне мислення, що дає можливість вибирати різноманітні поняття, розв’язки і думки, які асоціюються з поданим вчителем поняттям, незакінчені речення – це один із способів індивідуальної роботи на уроці, метод КАРО, метод снігової кулі. Він забезпечує перехід від індивідуальної роботи до роботи в цілій групі. Варто також, на думку авторів програми, використовувати під час уроків фрагменти фільмів, таблиці, схеми і малюнки. 

У своїй практиці польські вчителі на заняттях «Підготовка до життя в сім'ї» використовують фронтальні, групові та індивідуальні форми організації навчальної діяльності, оптимальне поєднання яких дає змогу удосконалювати навчально-виховний процес, раціонально використовувати час, підвищувати результативність занять. Застосування кросвордів, малюнків, схем як засобів колективної або індивідуальної форми роботи дає можливість учителю нетрадиційним способом перевірити знання, а учням – систематизувати або підсумувати здобуті знання. Крім того, вони розвивають можливість аналізувати, логічно мислити і робити висновки, а також формують абстрактне мислення. 

З’ясовано, що відсутність традиційної оцінки, яка підсумовує роботу на уроці, може впливати на учнів демобілізуюче. А тому, згідно зі специфікою предмета (визначена тематика занять, емоційне ставлення учнів до певних тем, відсутність традиційних підручників), застосування активних методів є обов’язкове. Як підсумок окремих занять учителі вважають за потрібне проведення невеликих тестів, які перевіряють рівень засвоєння знань, запланованих вчителем. З цією метою використовують кросворди або метод незакінчених речень. Це може бути також опис проблемної ситуації, на підставі якої учень повинен прийняти рішення, зайняти певну позицію, зробити вибір. Важливим є відзначення окремих учнів, яке не виконує роль офіційної оцінки, а лише заохочує до активної участі в роботі на уроці.

Дослідження особливостей сучасних парадигм польської системи підготовки до сімейного життя забезпечило можливість визначити головне призначення предмета „Підготовка до життя в сім'ї”: на рівні подставової школи – показ сімейних цінностей в особистому житті людини, а також допомога в усвідомленні змін періоду дозрівання; в гімназії – формування умінь прийняття інтегрального бачення людської особи і вибір цінностей, які забезпечують розвиток людини; в школах понадгімназійних – формування вмінь приймати рішення про життєвий вибір, в тому числі подружніх і сімейних ролей, поглиблення знань про дружбу, любов, людську стать.