Пісенна культура українців Підляшшя: етнореґіональна специфіка, загальноукраїнський контекст

Репродукція і трансформація фольклорних традицій в сучасній народній культурі Підляшшя відбувається шляхом проведення щорічних локальних оглядів-конкурсів автентичних та аматорських колективів, приурочених до свят народного календаря, реґіональних відбіркових оглядів фольклорних гуртів перед Фестивалями української культури. Упродовж останніх років систематично проводяться реґіональні зустрічі “Музичні майстерні”, метою яких є популяризація української народної музичної культури серед молоді, творче спілкування й передача виконавської інструментальної традиції, яка ще збереглася в окремих локальних осередках. Пісенний фольклор українців терену є також своєрідним художнім арсеналом міжнародних мистецьких подій – “Більські художні зустрічі”, “Музичні діалоги над Бугом”, фольклорні зустрічі “З сільського подвір’я” та Фестивалі української культури “Пудляська осень”. Ці заходи є не лише окремими спорадичними виявами етнічного в традиційній та молодіжній культурі, а дійсним показом тих локальних, реґіональних її варіантів, що існують та розвиваються. Разом з тим, поєднання у концертно-естрадній діяльності автентичних, аматорських і професійних колективів підкреслює внутрішню, глибинну єдність, взаємозалежність цих сфер духовного буття етносу.

Враховуючи синкретичний характер народної культури, локальні та реґіональні пісенні огляди відтворюють живе етнографічне середовище, в якому фольклор виступає в органічному зв’язку з ужитковим мистецтвом. Досить поширеною формою, що забезпечує такий зв’язок є традиційні ярмарки народних промислів, виставкова діяльність місцевих майстрів, які мають можливість репрезентувати найрізноманітніші вироби декоративно-ужиткового характеру. Водночас традиційні виставки-конкурси виступають засобом відкриття раніше невідомих народних майстрів і засвідчують існування писанкарських, ткацьких, гончарських та інших мистецьких осередків у північній частині Підляшшя.

Інтегруючи в собі матеріальну і духовну культуру етносу, такі культурно-мистецькі події, як народні свята й пісенні огляди, підтверджують невичерпність джерел народної творчості, стимулюють творче начало, заохочуючи до участі виконавців та аматорські колективи, ініціюють створення нових ансамблів при сільських та міських будинках культури. Адже для значної частини сучасного реципієнта такі огляди та фестивалі виступають важливим фактором культурної ідентифікації, створюють можливості для відновлення багатьох сторінок духовної скарбниці українців реґіону.

У висновках підводяться підсумки дослідження народнопісенної творчості українців Підляшшя, визначається її реґіональна специфіка, місце в загальнонаціональній традиції та особливості побутування на сучасному етапі.

Вивчення пісенної культури українців терену пов’язане з діяльністю українських та зарубіжних дослідників. Особливу цінність складають праці фольклористів ХІХ – поч. ХХ ст. К. Вуйціцького, П. Чубинського, М. Янчука, О. Кольберга, І. Бессараби, які понині залишаються основною джерельною базою вивчення пісенного фольклору українського етносу Підляшшя. Лише у другій половині ХХ ст. український фольклор терену знову з’явився в полі зору народознавців.

Народнопісенна творчість українців реґіону пройшла складний шлях розвитку, на якому позначилась історична доля етносу, суспільні та політичні фактори. Ідентифікуючи себе з православною культурою, автохтонне українське населення терену упродовж століть боронило свою національну самобутність, віру, духовні цінності. Народна пам’ять стійко зберігала надбання фольклору, обрядові та звичаєві традиції, які і сьогодні залишаються важливими факторами єдності української спільноти.

Українська пісенність терену в сучасному побутуванні репрезентована майже всіма пісенними жанрами, за винятком дум та історичних пісень. Вона має багаті традиції, зберегла відносну цілісність жанрової системи, основу якої складає давній пласт пісень календарно-землеробського і родинно-обрядового циклів.

Порівняльний аналіз народнопісенної традиції Підляшшя дав змогу розкрити загальнонаціональний контекст поетичної структури і форм побутування обрядової та позаобрядової народної творчості (близькі варіанти пісень, подібність форм функціонування вербального тексту в обрядовому етнографічному комплексі, міжжанрова дифузія в динаміці фольклорного процесу) та виявити її реґіональну специфіку (пасивне побутування родинно-господарських колядок, купальських, жнивних пісень, давнього пласту балад з міфологічними мотивами, добра збереженість текстів ігрових і хороводних весняних пісень, своєрідна народна термінологія назв жанрових різновидів пісенного фольклору).

Тематичним і сюжетним багатством в пісенній культурі українців Підляшшя вирізняється позаобрядова народна лірика, хоча не всі жанрові різновиди її, порівняно з загальнонаціональним фондом, зберегли непорушність поетичної системи та характерні для жанру форми побутування.

Традиційний репертуар соціально-побутової лірики поповнився за рахунок пісень тематичного циклу про трагічні події переселення та депортації українців південної частини терену.

Порівняно з пісенним фондом записів ХІХ – початку ХХ ст. сучасний стан народної лірики українців Підляшшя підтвердив, що жанр у фольклорі завжди складна трансформація однієї із сторін дійсності: певних соціальних відносин, етнографічних інститутів, історичних подій, системи поглядів.

Урізноманітнюються форми функціонування народнопоетичної творчості та шляхи її поширення, активізується взаємозв’язок фольклору з самодіяльним та професійним мистецтвом. З розвитком аматорського руху, створенням фольклорно-етнографічних колективів пов’язане відродження фольклорних традицій, безпосереднє включення їх у сучасний культурний процес, що дає підстави твердити про тенденцію їхнього подальшого розвитку. Зростання питомої ваги традиційного фольклору в сучасній народній культурі досліджуваного реґіону свідчить про об’єктивну закономірність демократизації культури, усвідомлення спільнотою цінності народних традицій, що виконують функцію самозбереження, відтворюють ментальність у різноманітних формах народної культури.

 

 

1. Фольклор українсько-польського пограниччя // Матеріали до української етнології. – К., 1995. – Вип. 1 /4/. – С. 333-337.

2. Польське народознавче товариство – осередок славістики у Львові // Славістичні науково-освітні центри в Україні. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – К., 1995. – С. 55-57.

3. Початки досліджень українського фольклору Холмщини та Підляшшя // Світовий конгрес українців Холмщини і Підляшшя. Матеріали наукової конференції. – Львів, 1996. – С. 114-118.

4. Українська епіка Підляшшя