Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Пізнання як відображення дійсності

Предмет: 
Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
64
Мова: 
Українська
Оцінка: 

і світоглядні помилки.

 
4. Чуттєве і раціональне пізнання
 
Основним пізнавальним відношенням є відношення “образ-предмет”. У самому широкому значенні слова образом можна назвати той стан свідомості, який в процесі пізнання тим або іншим способом пов’язаний з об’єктом. Прикладом образу може служити відчуття, абстракція, теорія, картина світу. Як саме пов’язаний образ з об’єктом? В історії філософії відомі три основних варіанти рішення: 1) ми пізнаємо (описуємо, упорядковуємо) наші відчуття (суб’єктивний ідеалізм); 2) образи є результати збагнення за допомогою розуму об’єктивно існуючих ідей, ідеальних сутностей, структур, які стоять за матеріальними чуттєвими явищами (об’єктивний ідеалізм); 3) образи відображають об’єктивну реальність, природу, речі, процеси і т.д. Помилковість двох перших позицій витікає з тієї критики ідеалізму, яка була дана в попередніх темах.
По відношенню до способів отримання знання образи діляться на чуттєві (відчуття, сприйняття, уявлення) і раціональні (поняття, теорії і ін.). По відношенню до об’єкта можна виділити три типи образів: 1) образи-знання, що відображають об’єктивну реальність; 2) образи-проекти, що представляють уявні конструкції, які повинні бути або можуть бути втілені на практиці; 3) образи-цінності, що виражають потреби і ідеали суб’єкта.
Характеризуючи шлях руху пізнання, В.І. Ленін писав: “Від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього – до практики такий діалектичний шлях пізнання істини, пізнання об’єктивної реальності”1. Що ж таке живе споглядання (або чуттєве пізнання) і абстрактне (раціональне) мислення?
Чуттєве, пізнання містить в собі ті образи, які дають нам органи почуттів. Основні форми чуттєвого пізнання – відчуття, сприйняття, уявлення. У відчуттях кожний орган почуттів (зору, дотику, слуху, нюху, смаку) специфічним для нього способом відображає окремі властивості, сторони речей (колір, звук, запах, твердість). Сприйняття – це відображення властивостей предмета, взятих як ціле. Уявлення – це наочний цілісний образ речі, виникаючої на основі уяви і минулого чуттєвого досвіду, що зберігається і що відтворюється в пам’яті в узагальненій формі.
Чуттєві образи людини, на відміну від образів, які дають органи чуттів тварини, опосередковані соціальним досвідом і володіють внутрішньою активністю (являють собою саме живе споглядання). Почуття здатні відображати не тільки окремі речі і їх властивості, але також відносини і дії з речами. Людина не просто бачить станок або спортивний снаряд, але і (якщо уміє на них працювати) володіє чуттєвими схемами потрібних дій, які лежать в основі його навичок. Почуття певною мірою здатні відображати загальне. Не випадково значеннями більшості слів, які ми вживаємо в сфері спілкування, є загальні уявлення: людина здатна відрізнити будь-яке хвойне дерево від будь-якого листяного саме тому, що слова фіксують не тільки даний окремий предмет в його одиничності і неповторності, але і загальну схему, загальні ознаки певного класу предметів.
Базовою формою чуттєвого пізнання є відчуття. З гносеологічної точки зору вони представляють особливий інтерес. Відчуття забезпечують безпосередній зв’язок свідомості з об’єктивною реальністю, є єдиним зовнішнім каналом, по якому людина може отримати інформацію про світ. Сама початкова посилка матеріалізму включає в себе твердження про те, що у відчуттях людині дана об’єктивна реальність. Саме питання про природу відчуттів стало ареною непримиренної конфронтації між матеріалізмом, з одного боку, суб’єктивним ідеалізмом і агностицизмом – з іншого.
Що стосується інших форм чуттєвого пізнання, то їх роль в пізнанні визначається, по-перше, тим, що в порівнянні з відчуттям вони є більш багатими за своїми пізнавальних можливостями формами, по-друге, тим, що вони включають в себе не тільки відображення, але і уяву (на основі сприйняття в свідомості людини можуть виникати нові образи – елементи фантазії, мрії, художньої творчості), по-третє, тим, що розвинені форми чуттєвого пізнання є передумовою для переходу до раціонального рівня пізнання.
Раціональне пізнання. Людина отримує інформацію двояким шляхом: за допомогою природних сигналів, що йдуть від об’єктів, і за допомогою штучних сигналів, що передаються від об’єкта до суб’єкта і що функціонують в системі людської мови. (І.П. Павлов назвав це першою і другою сигнальною системами). Розвиток і вдосконалення мови тісню пов’язано з розвитком раціонального пізнання. Мова – найважливіший інформаційний посередник між суб’єктом і суспільством, в багатьох випадках інакше як через мову людина не може передати іншому свої знання, думки, образи. Без мови було б неможливим і саме оперування готовими знаннями.
Абстрактне (раціональне) мислення – це функціонування знань, існуючих в мові, пов’язаних з реальністю за допомогою чуттєвих образів і здатних відображати те, що недоступно органам почуттів. Елементарними формами раціонального мислення є думка, поняття і умовивід. У всіх цих формах виділяються і фіксуються в знаках мови предметні ознаки речей. Думка фіксує будь-які ознаки предметів: “троянда червона”, “метафізика заперечує протиріччя як джерело розвитку” і т.д. Поняття відображає істотні ознаки речей такі, які необхідні і достатні для їх відмінності в певному відношенні. У понятті як би концентруються, підсумовуються накопичені знання (пригадаєте поняття матерії, свідомості і ін.). Умовивід являє собою таке скріплення в думці, на основі якого виходить нове знання без звернення до свідчення органів почуттів. Наприклад, вже в старовині був зроблений висновок про те, що Земля має форму кулі, за допомогою наступного умовиводу: тільки кулеподібні тіла відкидають тінь в формі диску. Земля в період місячних затьмарень відкидає тінь в формі диска.
Фото Капча