Пізнання як відображення дійсності

 

1. ГНОСЕОЛОГІЯ (теорія пізнання)

D. Gnosiologie

Е. Gnoseology

F. Gnoseologie (f)

Es. Gnosiologia

Розділ філософії, в якому вивчаються проблеми природи пізнання і його можливостей, відношення знання до реальності, досліджуються загальні передумови пізнання, виявляються умови його достовірності і істинності.

 

2. МЕТОДОЛОГІЯ

D. Methodologie

Е. Methodology

F. Methodologie (f)

Es. Metodologia

Область науки, що вивчає загальні і одиничні методи наукових досліджень, а також принципи підходу до різних типів об’єктів дійсності.

 

3. ОБ’ЄКТ

D. Object

Е. Object

F. Object (m)

Es. Objeto

Філософська категорія, вказуюча те, на що направлена пізнавальна людська діяльність суб’єкта.

 

4. СУБ’ЄКТ

D. Subjekt

Е. Subject

F. Subject (m)

Es. Sujeto

 

Категорія, вказуюча на активно діючого і на того, хто пізнає, що володіє свідомістю і волею людини. Суб’єктом виступає також і суспільство. Суб’єкт своєю діяльністю змінює об’єкт, а разом з ним і змінюється сам.

 

5. ПРАКТИКА

D. Praxis

Е. Practice

F. Practique

Es. Practica

Сторона предметної діяльності, що характеризується зміною і перетворенням природи і суспільства. Практика є основою пізнання, метою, сферою примінення знань і критерієм істини.

 

6. ІСТИНА

D. Wahrheit

Е. Truth

F. Verite (f)

Es. Verdad

Правильне відображення дійсності в думці, що перевіряється зрештою за допомогою критерію практики.

 

7. МЕТАФІЗИКА

D. Metaphysik

Е. Metaphysics

F. Metaphisique (f)

Es. MetafisicaМетод мислення, протилежний діалектиці, заперечуючий саморозвиток буття через протиріччя, зміну, розвиток, або зводить його до кількісного мислення (збільшенню), висуває як джерело руху (розвитку) зовнішню силу, оперує односторонніми, застиглими поняттями.

 

8. ДІАЛЕКТИКА МАТЕРІАЛІСТИЧНА

D. Metarialistische Dialectik

Е. Materialist dialectics

F. Dialectique (f) materialiste

Es. Dialektica materialista

Наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення, теорія і метод пізнання явищ дійсності в їх розвитку, саморусі, що викликаються внутрішніми протиріччями.

 

1. Чому практика є основою людського пізнання?
2. Суб’єкт і об’єкт пізнання, діалектика їх взаємозв’язку.
3. Чуттєве і раціональне в пізнанні: їх єдність і відмінність.
4. В чому складається діалектичний характер практики як критерію знання?
5. Чи можна на основі аналізу окремих соціально-історичних фактів дати наукове обгрунтування перспектив суспільного розвитку?
6. Які з понять, що введені в цій темі, ви б віднесли до числа основних, базових категорій в теорії пізнання?
7. Чи можна розглядати практику як особливий, окремий рівень пізнання?

 

1. Алексеев П.В., Панин А.В. Теория познания и диалектика. – М., 1991.
2. Арефьева Г.С. Общество, познание, практика. – М., 1988.
3. Диалектика. Познание. Наука. – М., 1988.
4. Климов А.Я. Диалектика практики и познания. – М., 1991.
5. Коршунов А.И., Мантанов В.В. Диалектика социального познания. – М., 1988.
6. Крапивенский С.Э. Социальная философия. – Волгоград: Комитет по печати, 1996.
7. Ленин В.И. Материализм и эмпериокретицизм. – Полн. собр. соч. – Т.18. – с.206-207, 244-248.
8. Мир философии. Часть 1. – М., 1991. – с.478-657.
9. Нарский И.С. Современные проблеммы теории познания. – М., 1989.
10. Ойзерман Т.И. Принципи познаваемости мира / Философские науки. – 1990. – №10.
11. Социальное познание: принципи, формы, функции. – К., 1989.
12. Теория познания. В 4-х т. – М., 1991. – Т.1,2.
13. Филатов В.П. Научное познание и мир человека. – М., 1989.
14. Енгельс Ф. Людвиг Фейєрбах и кінець класичної німецької філософії / К. Маркс, Ф. Енгельс. Твори.  – 2-е вид. – Т.21. – с.269-317.
15. Енгельс Ф. Діалектика природи / К. Маркс, Ф. Енгельс. Твори.  – 2-е вид. – Т.20. – с.538-540, 550-551, 554-556.

 

 

1. Основні риси і обмеженість донаукових концепцій суспільного розвитку.
2. Матеріалізм – визначальний методологічний принцип аналізу суспільства. Спосіб виробництва як матеріальна основа цілісності суспільства.
3. Діалектика взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин. Закони функціонування і розвитку соціальної системи.
4. Поняття суспільно-економічної формації і його роль в матеріалістичному розумінні історії.

 

 

Людське пізнання є процес відображення дійсності, форма її духовного освоєння. У всіх своїх виявах воно підкоряється загальним закономірностям, що визначає єдність пізнавального відображення як природних, так і суспільних явищ. Кожна з вказаних вище сфер (природа, суспільство), їх пізнання включає в себе особливі форми відношення суб’єкта до об’єкта, пов’язана з різними видами діяльності і людських відносин. Оскільки мова піде про суспільство, соціальну систему загалом, ставиться задача визначення специфіки пізнання соціальних явищ в рамках загальних закономірностей наукового відображення дійсності.

Початковий пункт знання про суспільство – це вивчення соціальних фактів, спостереження соціальних процесів в конкретному досвіді. Оскільки соціальний процес або система мають, як правило, конкретно-подійний характер, остільки виникає питання: як