Планування інноваційної діяльності підприємств

На другому етапі проводиться комплексне дослідження ефективності інноваційного проекту. Для попередньої оцінки ефективності проекту можна використати той же аналітичний апарат, що й для повномасштабних досліджень ефективності, заміняючи відсутні дані їхніми експертними оцінками й зменшуючи обсяг проведених розрахунків.

Застосування формальних методів передбачає використання тих же показників, що й для інвестиційних проектів. Застосовуваними для цієї мети у світовій практиці показниками є наступні: чистий дисконтований дохід (NPV), індекс прибутковості (PI), внутрішня норма рентабельності (прибутковості) (IRR), термін окупності (DPP), модифікована ставка рентабельності (MIRR).

Чистий дисконтований дохід (Net Present Value) (NPV) являє собою величину різниці результатів і витрат за розрахунковий період приведених до одного, звичайно початкового року [44]. Цей показник порівняння різночасових витрат і доходів допомагає вибрати напрямки вкладення коштів в інновації, коли цих коштів особливо мало. Даний розрахунок NPV корисний для бюджетних організацій, які фінансуються централізовано.

Чистий дисконтований дохід дозволяє одержати найбільш узагальнену характеристику результату інвестування, тобто його кінцевий ефект в абсолютній сумі.

  (4. 1)

де T – розрахунковий рік;

Rt – результат у t і рік;

St – витрати в t і рік;

Lt – коефіцієнт дисконтування;

t – рік, результати й витрати якого приводяться до розрахункового.

За умови приведення до року початку реалізації інновацій T =0, тоді

  (4. 2)

де d – величина дисконту, а отже, формула перетвориться в:

 

  (4. 3)

Цей показник адитивний у просторово – часовому аспекті, тобто NPV різних проектів можна підсумувати. Це дуже важлива властивість, що виділяє цей показник із всіх інших і дозволяє використати його як основний при аналізі оптимальності інноваційних проектів.

Однієї з основних проблем при оцінці інноваційних проектів за допомогою показника чистого дисконтованого доходу, є проблема прогнозування ряду показників, використовуваних у якості вихідних даних при розрахунках величини прибутку. Чистий дисконтований дохід має однак ще один недолік: вибрана для дисконтувания ставка відсотка (дисконтна ставка) застосовується звичайно незмінною для всього періоду експлуатації інноваційного проекту. В той же час, у майбутньому періоді у зв'язку зі зміною економічних умов ця ставка може змінюватися.

Однак, незважаючи на цей недолік, використовуваний показник визнаний у закордонній практиці найбільш надійним у системі показників оцінки ефективності інноваційних проектів [19].

Внутрішня норма рентабельності (прибутковості), (Internal rate of return) (IRR), являє собою ту норму дисконту (d), при якій величина наведених доходів дорівнює величині наведених капіталовкладень, тобто NPV проекту дорівнює 0.

  (4. 4)

де n – тривалість життєвого циклу інноваційного проекту в роках.

Значення внутрішньої норми рентабельності можна визначити декількома способами:

1. Методом пробних розрахунків, тобто знаходженням значення NPV при різних величинах дисконту до моменту виконання рівності.

2. Графічним методом. При цьому значення d, при якому графік перетинає вісь абсцис, [41], і визначає пошуковане значення внутрішньої рентабельності проекту.

3. Методом лінійної ітерації, екстраполяції.

За допомогою таблиць або розрахунків вибирають два значення коефіцієнта дисконтування L1 < L2 таким чином, щоб в інтервалі (L1, L2) функція NPV = f (L) міняла своє значення з “+” на “-“ або навпаки. Далі використовують формулу [44]:

  (4. 5)

де d1 – величина дисконту, при якій 

d2 – величина дисконту, при якій 

Точність обчислень обернено до довжини інтервалу (d1; d2). Тому найкраща апроксимація досягається у випадку, коли довжина інтервалу приймається мінімальною (1%).

IRR є граничною ставкою позичкового відсотка, що розділяє ефективні й неефективні інноваційні проекти. За рубежем розрахунок внутрішньої норми прибутковості часто застосовується як перший крок при фінансовому аналізі інноваційного проекту. Для подальшого аналізу відбирають ті інноваційні проекти, які мають IRR не нижчими від деякого граничного значення (звичайно 15-20%).

Величина IRR залежить не тільки від співвідношення сумарних капітальних вкладень і доходів від реалізації проекту, але й від їхнього розподілу в часі. Чим більше розтягнуто у часі процес одержання доходів в результаті зроблених вкладень, тим нижчим буде значення внутрішньої норми прибутковості.

IRR є граничною нормою дисконту, при якій строк окупності існує. Вона може бути також орієнтиром при оцінці граничного значення норми дисконту, що відповідає існуванню строку окупності й у випадку відсутності дисконтування інвестицій.

Звичайно, IRR має одне значення. Однак на практиці можуть зустрічатися більш складні випадки, коли це рівняння має кілька позитивних значень. Це може, наприклад, відбутися, коли вже після первісних інвестицій у виробництво виникає необхідність великої модернізації або заміни устаткування на діючому виробництві. У цьому випадку треба керуватися найменшим значенням із отриманих рішень.

Один з недоліків показника IRR – неможливість його використання у випадку неординарного грошового потоку, коли відтік і приплив капіталу чергуються. Цілком реальна ситуація, коли проект завершується відтоком капіталу. Це може бути пов'язане з необхідністю демонтажу устаткування, витратами на відновлення навколишнього середовища й ін. У цьому випадку виникає ефект множинності IRR. Тому застосовують його модифікацію – показник модифікованої ставки рентабельності – (Modifed internal rate of return) (MIRR) [45].

При її використанні величини інвестицій, вкладені в