Планування інноваційної діяльності підприємств

 

 

1.1. Поняття та терміни в інноваційній діяльності 

1.2. Класифікація форм інноваційної діяльності підприємств 

2.1. Управління інноваційною діяльністю 

2.2. Інноваційний проект як інструмент інноваційної діяльності 

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИ РОЗРОБКИ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ 

5.1. Загальна характеристика АКБ «Антонова» 

5.2. Оцінка результатів та напрямків розвитку інноваційної діяльності на АКБ «Антонова» 

 

Інноваційні процеси визнаються у світовій науці та практиці як одні з ключових чинників розвитку підприємств. Як відомо, економічна криза та депресія долаються впровадженням нових технологій, що створюють нові виробничі можливості, освоєння яких забезпечує перехід до зростання. В умовах економічного спаду й депресії необхідно забезпечити стимули для зростання виробництва принципово нових товарів, підйому інвестиційної та інноваційної активності в перспективних напрямах. На основі цього повинен відбуватися перелив капіталу з традиційних виробництв у нові, оскільки залучення інвестицій у традиційні напрями діяльності стає надто ризикованим, ніж інвестиції в нововведення.

Сучасна інноваційна діяльність позиціонується сьогодні як важлива умов модернізації національної економіки, переходу до сучасної постіндустріальної стадії прогресу і сприймається як обов’язків атрибут ринкових економічних відносин. Також дана інноваційна діяльність є однією з найбільш пріоритетних аспектів забезпечення успішного функціонування підприємства. В сучасних умовах лише інноваційна діяльність може забезпечити реальні конкурентні переваги для вітчизняних підприємств.

Інноваційні процеси підприємств характеризуються значним ступенем невизначеності результатів. Це пояснюється наявністю великого часового лага між поточними витратами на організацію інноваційного процесу та майбутніми вигодами від реалізації продуктів інноваційної діяльності. В той же час результативність інноваційного процесу для підприємства порівняно з результативністю діяльності, яка пов’язана з виробництвом традиційних видів продукції є значно вищою. Тому моніторинг інноваційних процесів підприємства має бути спрямований на пошук раціонального співвідношення між невизначеністю та результативністю. При цьому обидві характеристики інноваційного процесу виявляються в зовнішньому щодо підприємства оточенні.

Дослідженню особливостей інноваційної діяльності приділяли значну увагу багато вітчизняних і зарубіжних науковців, зокрема Балан В. Г., Білорус Т., Бланк І. О., Гончарова Н. П., Гуменюк Д., Денисюк В., Дучинська Н., Жилінська О. І., Ілляшенко С. М., Канаєва М. О., Коломоєць Д. О., Корнілова. І. М., Кузнєцова А. Я., Макарова И. В., Мицюк С., Овчаренко Т. С., Осецький В. Л., Чеберкус Д., Фірсова С. Г., Шаповалова Л. А., та ін. незважаючи на велику кількість наукових напрацювань в даній сфері залишаються нерозглянутими особливості оцінки ефективності інноваційної діяльності на провідних підприємствах галузі.

Метою дослідження є визначення напрямків удосконалення ефективності інноваційної діяльності.

Постановка мети зумовлена виокремленням та вирішенням наступних завдань:

‒дослідити поняття та терміни в інноваційній діяльності;

‒розглянути класифікацію форм інноваційної діяльності підприємств;

‒узагальнити управління інноваційною діяльністю;

‒дослідити інноваційний проект як інструмент інноваційної діяльності;

‒систематизувати методи розробки інноваційного проекту на підприємстві;

‒вивчити методику оцінки ефективності інноваційної діяльності промислового підприємства;

‒узагальнити досвід управління інноваційною діяльністю на підприємстві акб «антонова».

Об’єктом дослідження є інноваційна діяльність підприємства.

Предмет дослідження є ефективність інноваційної діяльності.

В ході дослідження використано загальнонаукові методи (аналізу, синтезу, індукції, дедукції, узагальнення, систематизації) та спеціальні наукові методи (графічний, табличний, статистичний).

Для написання роботи було використано наступні джерела інформації: нормативно-правові акти в сфері інноваційної діяльності, праці вітчизняних та закордонних науковців.

 

 

 

Трансформаційні процеси, що відбуваються на сучасному етапі в економіці України, пов’язані з формуванням інноваційної моделі розвитку, яка безпосередньо ґрунтується на отриманні нових наукових результатів та їх технологічному впровадженні у виробництво, забезпечуючи приріст валового внутрішнього продукту в основному за рахунок виробництва та реалізації наукомісткої продукції. Для неї характерні:

‒наявність державної політики та законодавства, спрямованих на стимулювання інноваційних процесів;

‒переважання п’ятого технологічного устрою та перехід на шостий, безумовні пріоритети державної підтримки – наука й освіта;

переважання інтелектуального характеру праці над індустріальним;

‒інтегровані технології;

‒високовартісна робоча сила.

Проте важливого значення набуває й екологічнобезпечна спрямованість інновацій, що передбачає орієнтацію у виробничій діяльності на інтереси майбутніх поколінь і становлення ноосферної цивілізації. Саме на цьому наголошували такі відомі вчені, як В. Вернадський та М. Моісеєв.

Зазначимо, що „пальма першості” у визначенні поняття „інновація” належить Й. Шумпетеру. У 1912 р. в праці „Теорія економічного розвитку” вперше було визначено концепцію інновацій, в основу якої покладено ідею про „нові комбінації” [50, с. 36]. Пізніше, в 1939 р. у праці „Кон’юнктурні цикли” термін „нова комбінація” замінено на „інновація”, під яким малося на увазі нововведення, яке використане у сфері технологій виробництва або управлінні господарською одиницею.

Відповідно до визначення Й. Шумпетера, інновація є головним джерелом отримання прибутку. Пізніше Й. Шумпетер пов’язав концепцію розвитку довгих хвиль