Поетика та естетика З. М. Гіппіус

У цілому зроблено висновок про те, що З. Гіппіус належить особливе місце в контексті літературного процесу першої чверті ХХ ст.

 

 

1. Символика цвета (на материале творчества З. Н. Гиппиус) // Наукові записки ХДПУ ім. Г. С. Сковороди. Серія “Літературознавство”. Випуск 6 (11). – Харків, 1997. – С. 50-54. (0, 3 друк. арк.).

2. З. Н. Гиппиус – литературный критик // Наукові записки ХДПУ ім. Г. С. Сковороди. Серія “Літературознавство”. Випуск 4 (15). – Харків, 1998. – С. 67-73. (0, 4 друк. арк.).

3. Релігійно-філософський світогляд З. М. Гіппіус // Гуманітарний вісник. Серія – іноземна філологія: В 2 Ч. – Черкаси, 1998. – Ч. 2. – С. 77-82. (0, 4 друк. арк.).

4. Отвлеченная поэзия: феномен Зинаиды Гиппиус // Наукові записки ХДПУ ім. Г. С. Сковороди. Серія “Літературознавство”. Випуск 1 (28). – Харків, 2001. – С. 236-240. (0, 3 друк. арк.).

5. Творчество Гиппиус как отражение культуры на рубеже ХІХ – ХХ веков // Античність – Сучасність (питання філології). – Вип. 2. – Донецьк: ДоНу, 2001. – С. 124 – 128 (0, 3 друк. арк.).

6. Рефлексия Зинаиды Гиппиус на философию Владимира Соловьева // Творчість Володимира Соловйова в контексті культури Срібного віку: Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 145-річчю від дня народження Вл. Соловйова. – Дрогобич, 1998. – С. 136-139. (0, 3 друк. арк.).

7. Концепция революции в творчестве Зинаиды Гиппиус // Творчість Зінаїди Гіппіус в контексті культури Срібного віку: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 130-річчю від дня народження поетеси. – Дрогобич, 1999. – С. 84-88. (0, 4 друк. арк.).

8. Французская эмиграция З. Н. Гиппиус // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. VI Міжнародна конференція. – Дніпропетровськ, 2000. – Т. І. – С. 186-188. (0, 2 друк. арк.).

9. Тема России в творчестве писателя-эмигранта З. Н. Гиппиус // Нариси досліджень у галузі гуманітарних наук в педвузі. Збірник наукових та науково-методичних праць. Вип. ІІ. – Горлівка, 1996. – Т. 2. – С. 287-289. (0, 1 друк. арк.).

10. З. Гиппиус – литературный критик // Третьи чтения молодых ученых памяти Л. Я. Лившица. – Харьков, 1998. – С. 21-22. (0, 1 печ. л.).

 

Жарікова О. В. Поетика та естетика З. М. Гіппіус. – Рукопис. – 179 с.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 01. 02. – російська література. – Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2002.

З. М. Гіппіус – поет, критик, прозаїк та публіцист, драматург та мемуарист, філософ початку ХХ століття, творчість якої довгий час знаходилась під ідеологічною забороною.

Дисертація являє собою спробу вивчення філософсько-естетичної позиції поета, її релігійних поглядів, які знайшли відображення в особливостях поетики ліричних творів Гіппіус. Автор визначає особливості художньої манери поета та робить висновок, що художній світ Гіппіус являє собою реалізацію естетичної концепції поета, яку легко усвідомити.

У дисертації простежуються особливості поетики Гіппіус, які полягають у системності, якій підпорядкований художній світ поета, стабільність його структурних особливостей. Виокремлюється тематичне та лейтмотивне коло, що визначає її поетичну самобутність.

Системність поетичного світу З. Гіппіус, вірність однаковим життєвим та естетичним принципам зумовлені релігійним світоглядом поета та її релігійно-естетичною концепцією світобудови.

Матеріали дослідження можуть бути використані для повнішого аналізу літературного процесу кінця ХІХ – початку ХХ століття, у лекційних курсах, спецсемінарах за творчістю З. Гіппіус, при написанні дипломних і курсових робіт у вузі, в шкільній практиці при проведенні уроків і позакласної роботи, при укладанні посібників.

Ключові слова: естетичний світ, християнський світогляд, філософсько-релігійні позиції, символізм, декаданс, тема, мотив, лейтмотив, образ-символ.

 

Жарикова О. В. Поэтика и эстетика З. Н. Гиппиус. – Рукопись. – 179 с.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10. 01. 02. – русская литература. – Днепропетровский национальный университет, Днепропетровск, 2002.

З. Н. Гиппиус – поэт, критик, прозаик и публицист, драматург и мемуарист, философ начала ХХ века, творчество которой долгое время находилось под идеологическим запретом.

Диссертация представляет собой попытку изучения философско-эстетической позиции поэта, ее религиозных взглядов, которые отражаются в особенностях поэтики лирических произведений Гиппиус. Автор работы определяет особенности художественной манеры поэта и делает вывод, что художественный мир Гиппиус является легко обозримой реализацией ее эстетической концепции.

В работе прослеживаются основные принципы “нового религиозного сознания”, которые пропагандировала З. Н. Гиппиус в начале ХХ века, что повлекло за собой организацию и открытие Религиозно-Философских Собраний и создание собственной церкви Третьего Завета. Рассматриваемый философско-религиозный опыт Гиппиус играл важную роль в пробуждении духовного интереса в литературе и культуре. Автор работы анализирует эстетический мир Гиппиус и выделяет некоторые эстетические категории: красивого, безобразного и человека как центральную фигуру эстетического мира поэта.

В диссертации исследуется тематика и мотивы лирических произведений Гиппиус. Диссертант приходит к выводу, что художественный мир Гиппиус представляет собой легко обозримую реализацию эстетической концепции поэта. Творчество Гиппиус структурировано тематически. Основные темы, вокруг которых концентрируется творчество Гиппиус – это Человек, Любовь, Смерть, Бог, что является отражением идейных исканий поэта. Эти темы выступают как актуальные именно в силу своей проблемности, которую осмысляет автор. Таким образом, именно через темы просматривается системность поэтического мира, позиции лирического героя, эстетический ориентир самого поэта. Потребность передать состояние раздвоенности, характерная для ее личности, влечет за собой двойственность, двойную природу поэзии. Этот дуализм образов характерен для всей ее лирики.

В творчестве Гиппиус выделяются мотивы одиночества, замкнутости, пустоты, молчания, безъязычия, чуда; эти мотивы, в свою очередь, тематизируют поэтический мир, определяя темы двойственности, темы жизни и смерти, тему человека и тему его души, тему любви.

Особенностью поэтики Гиппиус является системность, которой подчинен художественный мир поэта, стабильность его структурных особенностей. В работе выделяется тематический лейтмотивный круг, который определяет художественную самобытность поэта.

Системность поэтического мира З. Гиппиус, верность одним и тем же жизненным и эстетическим принципам обусловлены христианским мировоззрением поэта.

Материалы исследования могут быть использованы для более полного анализа литературного процесса конца ХІХ – начала ХХ вв., в лекционных курсах, спецсеминарах по творчеству З. Гиппиус, в написании дипломных, курсовых работ в вузе, в школьной практике при проведении уроков и внеклассной работе, при составлении учебных пособий.

Ключевые слова: эстетический мир, христианское мировоззрение, философско-религиозные позиции, символизм, декаданс, тема, мотив, лейтмотив, образ-символ.

 

Zharikova O. V. Poetics and Aesthetics of Z. N. Hippius. – Manuscript. – 179 p.

Dissertation for a candidate degree by speciality – 10. 01. 02. – Russian literature. – Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, 2002.

Z. N. Hippius is known as a poet, critic, prose-writer and publicist, playwright and memoirist, philosopher who worked at the beginning of the XXth century. Her works didn’t meet the communist ideology.

The dissertation is dedicated to analysis of philosophical and aesthetic positions of the poet, her religious views, which are reflected in peculiarities of poetics of her lyrical works. The candidate for the degree investigates the themes and motives of lyrics and distinguishes peculiarities of the artistic style of the poet.

The poetic peculiarities of Hippius lie in system to which the poet’s artistic world is subordinated and in stability of the artistic world in its structural features. The poet is constantly using reiterative motives and constructions of images.

Systematisation of the artistic world of Z. Hippius, her devotion for the same aesthetic principles are dependent upon the poet’s Christian world outlook and her religious and philosophical conception of universe.

The researched materials can be used for a deeper analysis of the development of literature in late XIX, in early XX, lectures and special seminars, in writing diploma and course papers, and also in writing textbooks.

Keywords: aesthetic world, Christian world outlook, philosophical and religious views, symbolism, decadence, theme, motif, leit-motif, image-symbol.