Політична реклама в Україні

4. Передвиборну кампанію Комуністичної партії України також можна назвати вдалою. Автори реклами активно використовували метод класифікаторів, програмування, ефект присутності, підпорогова подача інформації, метод переписування історії, напівправда, використання якорів [7].

Реклама комуністів була якісною і дала свій результат – зростання рейтингу мінімум в 4 рази. Відеореклами містили безліч маніпулятивних технологій, але застосованих так вдало, що виборець навіть і не помітив, що ним зманіпулювали. А дивлячись на набраний відсоток голосів виборців при невеликий кількості прихильників компартії, можна зробити висновок, що реклама КПУ була спрямована на залучення нових прихильників. І це їм вдалося [7].

5. Реклама ВО «Свобода» була представлена поодинокими відео, які не запам’яталися виборцю і не справили належного ефекту. Найактивніше використовувались метод формування образу ворога, а також методи використання ціннісних слів і метод невизначених виразів, що мають негативне забарвлення [7].

Загалом можна сказати, що методи маніпуляції ВО «Свобода» були занадто простими і обмеженими. Тож, «Свобода», навіть, якщо й пройшла в парламент, виявилася аутсайдером серед п’яти партій, що потрапили у Верховну Раду [7].

Політичне маніпулювання можна звести до таких операцій: впровадження в суспільну свідомість під виглядом об’єктивної інформації бажаного для певної групи змісту; “тиск” на больові точки суспільної свідомості, що викликає страх, тривогу, ненависть тощо; реалізація декларованих і прихованих намірів, досягнення яких маніпулятор пов’язує з підтримкою громадською думкою своєї позиції [7].

Також, варто зазначити, що сучасна політична реклама в Україні є надзвичайно міфологізованою і зорієнтованою на насадження та підтримування існуючих стереотипів. Причому, надзвичайно часто останні є такими, що закладають або поглиблюють поділи у суспільстві й підштовхують до протистоянь і роздмухування антагонізмів (питання мови, історичного спадку, релігії, зовнішньополітичних напрямків тощо) [7].

Активно використовуються маніпулятивні техніки, пов’язані з використанням певних кольорів та їх комбінацій, зображень, звуків. Чітко простежується тенденція до збільшення рівня агресивності змісту політичної реклами по відношенню до опонентів та претензії на абсолютну виключність і без альтернативність [7].

Фактично відсутні елементи політичної реклами, які спонукають до аналізу програм чи виконання минулих передвиборчих обіцянок. Натомість, широко використовуються емоційні штампи та кліше популістського характеру без чіткого змістового наповнення [7].

Отже, основними характеристиками маніпуляції автор може визначити наступні: неусвідомленість об’єктом здійснюваного над ним впливу; вплив не лише на сферу свідомого (розум), але й на сферу несвідомого (інстинкти, емоції), яка не піддається самоконтролю; управління ставленням об’єкта маніпуляції до предметів та явищ оточуючого світу в потрібному для маніпулятора напрямку; свідоме викривлення фактів навколишньої дійсності (дезінформація, дозування інформації та ін.), формування ілюзій та міфів тощо.

Загалом, парламентські вибори 2012 року продемонстрували, що використання в політичній рекламі маніпулятивних технологій – це перевірений часом метод завоювання симпатій виборців і засіб для боротьби з політичними конкурентами. На виборах – 2012 року ми побачили, що такі партій, як Партія регіонів, Комуністична партія України та зовсім молода партія УДАР Віталія Кличка зуміли ефективно скористатися цими технологіями і досягнули з їх допомогою поставленої мети.

 

 

Фактором, що визначив формування реклами як специфічного виду суспільних комунікацій, стала потреба розвитку політичних, суспільних, міжособистісних відносин. Рівень цих відносин визначив форму і зміст самих послань.

Першими замовниками політичної протореклами виступають політики, організатори видовищ та інші активні громадяни.

Розвиток суспільних і політичних відносин в період пізнього середньовіччя зумовлюють виникнення прообразів ЗМІ (летючі листки, протогазета).

Винахід друкарського верстата формує передумови для кількісного і якісного розвитку реклами.

У Новий час паралельно з рекламою формувалися й інші типи комунікацій: пабліситі, пряма поштова реклама, фотореклама.

Виникає система державного врегулювання рекламної діяльності в розвинених країнах.

Теорія реклами стає предметом наукових досліджень. Починається викладання реклами як учбової дисципліни в провідних університетах світу.

В Україні до початку ХХ століття політична реклама була вже достатньо високорозвинутою частиною політичного бізнесу. Якісний рівень реклами був досить високий, з точки зору як дизайну, так і смислової завантаженості.

Політична реклама в умовах тоталітаризму, авторитаризму практично повністю асоціювалася з агітацією і пропагандою комуністичної або фашистської ідеології.

Так, Радвлада широко використовувала політичну рекламу з метою легітимації, підтримки належного рівня патріотизму в соціумі і прогнозування поведінки громадян.

Найважливішою передумовою формування сучасної вітчизняної політичної реклами став розвиток національної системи мас-медіа.

Рівень розвитку української політичної реклами в кінці ХХ – на початку ХХІ потребував формування адекватної правової, соціальної, інформаційної, кадрової і виробничої інфраструктури.

Необхідно підкреслити, що політична реклама стала однією з основних сфер суспільного життя людини. Вона дозволяє досягати мети в різних галузях політичної діяльності. Збільшення значення політичної реклами в сучасних умовах вимагає усвідомлення рекламістами ступеня соціальної відповідальності. При цьому очевидна необхідність створення механізмів контролю рекламної діяльності з боку суспільства.

Політична реклама пройшла довгий і складний шлях розвитку власної еволюції. Почавши свою історію ще в стародавньому світі, реклама за весь час існування задовольняла специфічні потреби людини в суспільних комунікаціях. При цьому її популярність то збільшувалася, то різко знижувалася. Цей складний процес визначався цільовою спрямованістю рекламодавців. Важливим чинником була також наявність свободи вибору у адресатів рекламних звернень у сфері політики, особистого і соціального життя.

Політична реклама має різні визначення, але у всіх них присутнє спільне – це комунікація, котра за допомогою засобів зв'язку впливає на установки людей відносно політичних суб'єктів або об'єктів. Такими суб'єктами можуть бути кандидати на виборах, діючі політики, політичні партії, організації, державні структури тощо. Політичними об'єктами можуть стати програми, політичні процеси, реформи, події, документи. Політична реклама формує імідж політиків, ідей, програм, політичних поглядів.

Політична реклама виникла разом з політикою. Вона з'явилася тоді, коли вперше з'явилися держави, і владі було потрібно вступити в комунікацію з населенням, щоб заручитися підтримкою населення для встановлення і збереження порядку, а також з метою поповнення армії. Державна влада визнала найзручнішим засобом – через інформацію – впливати на поведінку громадян. І цей засіб дійсно виявився найбільш зручним і ефективним впродовж багатьох століть і по сьогоднішній день.

 

 

1. Виборчі технології як чинник впливу на масову свідомість / А. Нальотов // Український центр політичного менеджменту. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //www. politik. org. ua/vid/magcontent. php3? m=1&n=77&c=1811

2. Дубко, Л. О. Маніпулятивний потенціал політичної реклами / Л. О. Дубко, К. О. Максимова // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – Луганськ: Вид-во ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2010. – № 14 (201). -[Електронний ресурс] – режим доступу: http: //archive. nbuv. gov. ua/portal/Soc_Gum /Vlush/Filol/2010_14_2/24. pdf.

3. Кара – Мурза, С. Г. Манипуляция сознанием [Текст] / С. Г. Кара – Мурза. – К. : Оріяни, 2003. – 500с.

4. Круглашов А. А. Вибори: Обгортки та цукерки роблять на різних заводах. 15. 03. 2010. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //versii. cv. ua/i/? p=7000

5. Офіційний сайт Академії української преси. – [Електронний ресурс] –

Режим доступу: http: //www. aup. com. ua/. – Назва з екрану.

6. Политическая реклама / Е. В. Егорова – Гантман, К. В. Плешаков. – М. : Центр политического консультирования «Николо – М», 1999.

7. Про вибори народних депутатів України [Текст]: закон України від 17. 11. 2011 № 4061-VI / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – К., 2012. – № 10-11.

8. Рибак, А. Маніпулятивні прийоми у політичній передвиборчій рекламі: досвід України / А. Рибак, Z. Kwasnik, W. Zukow // Current challenges of advertisement and image in economy and health sciences / Radom Universityin Radom, Poland.

9. Ромат Е. В. Реклама. 5-е изд. – СПб. : Питер, 2002.