Польсько-українські відносини 1991 - 2000 рр.: політична та економічна взаємодія

Методи дослідження. Дисертація ґрунтується на застосуванні загальних науково-дослідницьких принципів: об’єктивності, історизму та діалектичного пізнання. Основні методи використані в роботі: порівняльний, діахронний (метод періодизації), метод актуалізації. Для досягнення поставленої мети використані також спеціальні історичні методи, як статистично-аналітичний, структурно-функціональний, які дозволили провести всебічний наукових аналіз проблеми.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що:

- створено нову періодизацію польсько-українських взаємин, яка дозволяє краще зрозуміти причини і наслідки їх змін, виявити основні тенденції двосторонніх відносин;

- вперше досліджено взаємозв’язок політичних та економічних процесів у кожному з періодів польсько-українських відносин 90-х рр. ;

- виявлено та проаналізовано вплив внутрішньополітичних процесів в Україні та Польщі на співпрацю в єврорегіонах і на загальні тенденції розвитку польсько-українських відносин в середині 90-х рр. (наприклад, реформування адміністративно-територіального поділу в Польщі, внутрішньополітична ситуація в Україні напередодні парламентських і президентських виборів) ;

- вперше у дисертаційній роботі глибоко проаналізовано історію нафтопроводу “Одеса-Броди-Гданськ” періоду 1998-2000 рр., виявлено вплив низки політичних та економічних чинників на розвиток проекту;

- проведено, на основі статистичних даних, порівняльний аналіз торговельно-економічних відносин України з Польщею з одного боку, і загального стану торговельно-економічних відносин Польщі та України з рештою країн-партнерів з іншого.

- вперше введено в науковий обіг значну кількість джерел: матеріали Посольства РП в Україні, документи Історико-архівного управління та робочі документи ІІІ Територіального управління МЗС України, робочі документи Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі (аналітичні довідки, листи, інформації, тексти міжнародних угод) ; використані праці не лише українських авторів, але й понад 80 польських публікацій; значну частину українських і принаймні 30 польських – вперше в українській історіографії.

Практичне значення дисертаційного дослідження Полягає у можливості використати матеріали його висновків, оцінок та узагальнень для подальшого дослідження польсько-українських відносин кінця ХХ – початку ХХІ століття. Практичні рекомендації та висновки можуть застосовуватись для створення навчальних програм з історії СЦЄ, України, міжнародних відносин. Результати дослідження можуть бути використані для оптимізації польсько-українського співробітництва на галузевому, регіональному та державному рівнях, стануть в нагоді фахівцям МЗС України в процесі перспективного планування пріоритетних завдань.

Наукова апробація результатів роботи. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри історії Національного університету “Києво-Могилянська академія”, на щорічних конференціях “Дні науки НаУКМА” 1999 і 2000 рр., а також на міжнародній конференції під патронатом прем’єр-міністрів України і Польщі “Україна і Польща у Східно-Центральній Європі: спадок і майбуття” (Київ, 1999 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення у 4-х одноосібних статтях у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України, а також у доповіді “Польсько-українські економічні стосунки 1991 – 1997”, опублікованій у збірнику наукових праць міжнародної конференції “Україна і Польща у Східно-Центральній Європі: спадок і майбуття” (Київ, 1999 р.).

Структура дисертації. У відповідності до поставленої мети та завдань, робота складається зі вступу, чотирьох розділів та списку використаної літератури і джерел (337 найменувань). Загальний обсяг роботи – 202 арк. (обсяг основної частини – 172 арк.)

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт і предмет, мету і завдання дослідження, окреслено методи роботи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено відомості про апробацію дослідження, структуру дисертації та публікації.

У першому розділі – “Історіографія та джерела історії польсько-українських відносин” – проаналізовано рівень вивченості теми, історичні та історіографічні джерела дисертаційного дослідження. Найобґрунтованішим є поділ літератури на дві групи.

1. Роботи, присвячені загальним проблемам міжнародних відносин на сучасному етапі, історії Європи та окремих європейських країн і регіонів 90-х рр., наукові розвідки з проблем української політики та економіки, особливо зовнішніх зв’язків, дослідження з проблем євроінтеграції, ринкової та політичної трансформації СЦЄ.

Ці праці написані в межах різних наукових дисциплін; об’єднує їх те, що проблеми польсько-українських відносин згадуються в них лише побіжно, проте факти та оцінки авторів допомагають зрозуміти значення і причини багатьох подій та процесів, пов’язаних з відносинами між Польщею та Україною 1990-х років. Це колективна монографія українських міжнародників О. Білоруса, Д. Лук’яненка та ін., праця американського політолога З. Бжезінського, підручник Л. Зашкільняка та М. Крикуна. Загальні тенденції міжнародних відносин 90-х рр. ХХ ст. висвітлені у підручнику російських авторів під редакцією А. Торкунова .

У політологічній та соціологічній площинах проблеми відносин між українцями та поляками початку 90-х рр. вивчали польські автори К. Малак, Й. Дзвоньчик  та інші. У цих роботах увагу зосереджено на динаміці настроїв польського суспільства по відношенню до України та українців.

2. Праці, в яких історія польсько-українських відносин посідає значне місце, є одним з головних або головним предметом дослідження.

Відносинам України й Польщі у сфері культури та науки присвячено дисертацію В. Лишко, в якій використано великий обсяг джерел та літератури, досліджено багато процесів та подій.   Значну позитивну роль у дослідженні політичних відносин відіграла Т. Зарецька .

В українській історіографії одним з перших дисертаційних досліжень польсько-українських відносин 1990-х рр. є робота одеського автора Д. Горуна . В ній історія польсько-українських відносин розглядається у трьох аспектах і, відповідно, у