Польсько-українські відносини 1991 - 2000 рр.: політична та економічна взаємодія

Ще один варіант періодизації запропонували українські дослідники Д. Васильєв і Л. Чекаленко у спільній статті, насиченій цінним фактографічним матеріалом та глибокій за аналізом історичних фактів.  

Ці варіанти періодизації мають багато спільного з концепцією, яку виклала польський політолог Б. Сурмач у своїй монографії, виданій у 2002 р. Вона виділяє в польсько-українських політичних відносинах 1992 – 2000 рр. три періоди: 1992 – перша половина 1993 рр. (характеризувався творенням інституційних основ співпраці), друга половина 1993 р. – 1995 р. (позначений значним зниженням динаміки взаємних контактів) і 1996 – 2000 рр. (зростання кількості зустрічей державних діячів).   Беата Сурмач на високому науковому рівні, ґрунтовно опрацювала джерела, зібрала багато кількісних даних. На жаль, попри назву монографії, авторка приділила непропорційно мало уваги подіям кінця 1990-х років.  

Неповністю враховує історичні факти, неточно відбиває динаміку відносин між Польщею та Україною концепція американського аналітика С. Буранта, який характеризує період з середини 1993 до кінця 1994 рр. як застій польско-українських відносин . Крім того, проблемам економічних відносин в дослідженні С. Буранта присвячено вкрай мало уваги, порівняно з розглядом змін в архітектурі безпеки СЦЄ, висвітленням політичних аспектів відносин. Небагато уваги приділяється й такій помітній складовій, як прикордонна співпраця.

Висвітленню польсько-українських відносин 1989 – 1993 рр. присвятили свою монографію В. Гілл та Н. Гілл. Вони вперше систематизували великий обсяг фактичного матеріалу кінця 80-х – початку 90-х рр. ; окремо розглянуті чотири складові двосторонніх відносин: політична, економічна, культурна і питання національних меншин.  

Серед праць з даної проблематики слід відзначити роботу української дослідниці О. Бабак . Значна частина дослідження стосується етнокультурних аспектів польсько-українських відносин; імовірно, саме з цієї причини в роботі О. Бабак не приділено значної уваги геополітичному контексту відносин, не відмічені у повній мірі події міжнародних відносин 1990-х рр. як чинники, які суттєво впливали на формування польсько-українських взаємин. При розгляді теми не враховано багато дій політиків Росії та США, впливів інших держав та міждержавних об’єднань. В роботі О. Бабак лише кілька рядків присвячені польсько-українським переговорам з питань транспортування нафти; між тим, це питання було одним з найважливіших у двосторонніх економічних відносинах. Фрагментарно (обмежившись переважно Кіровоградщиною) досліджені зв’язки внутрішніх українських областей з польськими партнерами. Натомість глибоко проаналізовані в роботі О. Бабак польсько-українські контакти в сільськогосподарській галузі, як на міждержавному, так і міжрегіональному рівнях; висвітлено багато досягнень у сфері торгівлі, а також спільного виробництва товарів. 

Предметом дисертації О. Бабак є політика Польщі щодо України, натомість політична активність України в польському напрямку досліджується нею лише побіжно. Тим не менш, дисертація О. Бабак є важливим внеском у наукову розробку проблем національних меншин – польської в Україні та української в Польщі – і проблеми впливу історії польсько-українських стосунків на їх формування у 1990-і рр. і теперішній стан.

Значним доробком у з’ясування політичних компонентів польсько-українських відносин стала дисертація чернівецького політолога В. Моцока . Попри назву роботи, її хронологічні межі охоплюють період з кінця 1980-х рр. Найбільша увага в роботі В. Моцока зосерджена на проблемах військово-політичної безпеки у відносинах України й Польщі. Значним недоліком роботи В. Моцока є майже повне ігнорування економічного підґрунтя політичних відносин; відсутній глибокий розгляд взаємозв’язку політичного та економічного компонентів міждержавних відносин. Між тим, ці два компоненти були пов’язані між собою нерозривно, і це доведено в нашій роботі. Слід також зауважити, що у висновках дисертації В. Моцока є повтори, і при цьому бракує конкретних фактів. Джерельна база чернівецького дослідника обмежується, переважно, працями політологів; в ній немає не опублікованих раніше документів.

Першим спеціальним дисертаційним дослідженням економічних відносин між Польщею та Україною 1991 – 1999 рр. ХХ ст. стала захищена в 2003 р. робота Л. Ковач.   Важливим внеском у вивчення польсько-українських відносин, сильними сторонами цієї дисертації можна, безумовно, вважати розгляд співробітництва у галузі транспорту, аналіз галузевої структури товарообороту (насамперед, 1996 – 1999 рр.) та співробітництво у банківській сфері. Натомість, як і в роботах інших дисертантів, предметом досліджень яких були польсько-українські відносини, вкрай мало уваги приділено проекту нафтопроводу Одеса-Броди-Гданськ (важливої ланки майбутнього Євро-Азійського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК)). Лише частково, на наш погляд, виявлені чинники, які впливали на розвиток єврорегіонів. Однією з найслабкіших сторін дисертації Л. Ковач є замала частка неопублікованих документів у джерельній базі. Крім того, викликає здивування невелика кількість (трохи більше 10 одиниць у списку джерел та літератури) польских джерел у роботі. На наш погляд, такий обсяг польських джерел у вивченні теми відносин з Польщею недостатній для всебічного, глибокого аналізу.

Предметом дисертації Л. Ковач були економічні відносини, і, вочевидь,