+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
115
Мова:
Українська
Навчально-методичний посібник з оториноларингології для
самостійної роботи
Навчальний план з дисципліни «Оториноларингологія»
Структура навчальної дисципліниКількість годин, з нихРік навчанняВид контролю
Всього,
Годин/
КредитівАудиторнихСРС
Лекц. Практ.
занять
Модуль 1
Змістових модулів 3
90/3
Кредитів
ECTS
1040404Поточний та кінцевий підсумко
вий
Загальне навантаження90/3
Кредитів
ECTS
1040404Поточний та кінцевий підсумко
вий
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ МОДУЛЯ «КЛІНІЧНА ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЯ»
№ п/пТЕМА ЛЕКЦІЇКількість
годин
1. Поняття оториноларингології, її задачі та місце серед інших медичних наук. Морфо-фізіологічні особливості середнього вуха.
Гостре гнійне запалення середнього вуха. Особливості його протікання в дитячому віці. Мастоїдит. Антрит. Діагностика, лікування та профілактика даних захворювань. 2
2. Хронічний гнійний отит. Особливості протікання його в дитячому віці. Методи лікування. Тимпанопластика. Нейросенсорна приглухуватість. Отосклероз.
Хвороба Мен’єра. 2
3. Морфо-фізіологічні особливості носа та біляносових пазух. Гострий, хронічний та вазомоторний риніт. Гострий та хронічний синуіти.
2
4. Морфо-фізіологічні особливості лімфаденоідного кільця глотки. Класифікація тонзилітів. Гострі та хронічні тонзиліти. 2
5. Структурні особливості та функції гортані у віковому аспекті. Хибний круп. Дифтерія. Стенози гортані. Інтубація. Трахеотомія. Хронічний ларингіт. Інфекційні гранульоми верхніх дихальних шляхів. Новоутворення ЛОР-органів. 2
Разом: 10
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З МОДУЛЯ «ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЯ»
№ТемаК-ть годин
1. Клінічна анатомія, фізіологія, методи дослідження носа та приносових синусів. 4
2. Клінічна анатомія, фізіологія, методи дослідження глотки, гортані, трахеї, бронхів, стравоходу. 4
3. Клінічна анатомія, фізіологія, методи дослідження слухового та вестибулярного аналізаторів. 4
4. Гострі та хронічні захворювання носа. 4
5. Гострі та хронічні захворювання приносових пазух. Риногенні орбітальні та внутрішньочерепні ускладнення. 4
6. Гострі та хронічні захворювання глотки. Курація хворих. 4
7. Гострі та хронічні захворювання гортані. Стенози. 4
8. Захворювання зовнішнього та середнього вуха. Гострий гнійний середній отит. Мастоїдит. Антромастоїдотомія. Хронічні гнійні середні отити, лабіринтити. Сануючі та слуховідновлюючі операції на вусі. 4
9. Пухлини та інфекційні гранульоми ЛОР-органів. Захист історії хвороби. 4
10. Травми носа, носові кровотечі. Сторонні тіла ЛОР-органів, дихальних шляхів та стравоходу. Підсумковий контроль модулю – «оториноларингологія»4
Разом: 40
Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль
№ п/пТЕМАКількість
годинВид
контролю
1. Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок
22Поточний контроль на практичних заняттях
2.
Самостійне опрацювання тем, які не входять до аудиторних навчальних занять8Підсумковий контроль
Сучасні проблеми слуховідновлювальних операцій. 2Підсумковий контроль
Нові методи діагностики та лікування сенсоневральної приглухуватості. 2Підсумковий контроль
Ринопластика. 2Підсумковий контроль
Функціональні захворювання голосового апарату. 2Підсумковий контроль
3. Індивідуальна самостійна робота студентів10Поточний контроль на практичних заняттях
Написання історії хвороби ЛОР-хворого8Поточний контроль на практичних заняттях
Засвоєння методики та техніки виконання крікоконікотомії, трахеостомії2Поточний контроль на практичних заняттях
Разом: 40
МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ
СТУДЕНТАМИ ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЇ
Тематичний план для самостійної работи
№ п/пТемиКількість годин
Мед. фак.
1. Імпедансометрія. 3
2. Диференційна діагностика порушень звукопровідного та звукосприймального апаратів. 3
3. Щадні сануючі операції вуха. 3
4. Тимпанопластика. 3
5. Ексудативний отит. 3
6. Деформація зовнішнього носа. Ринопластика. 3
7. Функції лімфаденоїдного глоткового кільця. 3
8. Тонзилярні (радіочутливі) пухлини. 3
9. Передракові захворювання гортані. 3
10. Сторонні тіла бронхів. 3
11. Функціональні захворювання голосового апарату. 3
12. Мікози ЛОР-органів. 3
13. Допомога хворим з ураженням ЛОР-органів на етапах евакуації. 4
Усього годин40
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА 1
Імпедансометрія
ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ – 3 год.
МЕТА ЗАНЯТТЯ: ознайомитися з найуживанішим методом об'єктивного дослідження слухової функції – динамічною імпедансометрією – та оцінити його значення в клінічній практиці.
КОРОТКИЙ ВИКЛАД ТЕМИ. Звукопровідні структури середнього вуха (барабанна перетинка, слухові кісточки, зв'язки, м'язи барабанної порожнини) під час передачі звукової хвилі до завитки чинять акустичний опір. Динамічна імпедансометрія ґрунтується на вимірюванні акустичного опору (імпедансу).
Патологічні процеси в середньому вусі змінюють величину акустичного імпедансу порівняно з нормою. Методи динамічної імпедансометрії (тимпанометрія та реєстрація акустичного рефлексу) ґрунтуються на визначенні абсолютних показників акустичного опору (імпедансу) на тони в широкому діапазоні частот.
Тимпанометрія характеризує динаміку акустичного опору в умовах змін тиску повітря в обтурованому зовнішньому слуховому ході. Результати тимпанометрії реєструють графічно. Відомо 6 типів тимпанометричних кривих за Jerger (1970).
Крива типу А: максимальне значення акустичної провідності відмічається на нульовому рівні тиску. Це – норма.
Крива типу В: акустичний опір мало змінюється в разі коливання тиску, що позначається на графіку горизонтальною кривою. Таку криву спостерігають при ексудативному отиті.
Крива типу С: має максимум амплітуди, зміщений у бік від'ємного тиску. Тимпанограма характерна для дисфункції слухової труби.
Крива типу D: має зубці в низхідній частині і реєструється в разі адгезивних процесів у середньому вусі та рубців барабанної перетинки.
Крива As: конфігурація її збережена, але знижена амплітуда. Вона має місце при анкілозі стремена,