Посібник з оториноларингології для самостійної роботи

Під час консервативно-радикальної операції трепанують соскоподібний відросток, надбарабанне заглиблення, радикально видаляють патологічно змінені тканини середнього вуха з максимальним збереженням провідної системи (ланцюга слухових кісточок, барабанного кільця, залишків барабанної перетинки).

Аттикоантротомію проводять для збереження слуху як етап тимпанопластики. Цю операцію виконують при обмеженому патологічному процесі в ділянці надбарабанного заглиблення та печери соскоподібного відростка.

У разі виявлення запально-деструктивного процесу в надбарабанному заглибленні зі збереженням натягненої частини барабанної перетинки, слухових кісточок, частково зниженої функції слуху проводять операцію аттикотомію.

У дитячій практиці за відсутності холестеатоми виконують антротомію і введення в антрум поліетилєнової трубки для промивання середнього вуха – антродренаж.

Задня тимпанотомія – це сануюча операція, за якої зберігається зовнішня стінка аттика, задня стінка барабанної порожнини та зовнішнього слухового ходу.

Мастоїдопластика – це одна зі складових сануючих операцій, що передбачає зменшення або ліквідацію патологічної порожнини в соскоподібному відростку за рахунок заповнення її ауто- або гомотканиною.

Слід відзначити, що всі сануючі операції поділяють на «відкриті», за яких видаляється задня стінка слухового ходу та барабанної порожнини, і «закриті», за яких зберігаються вищеназвані анатомічні структури та барабанне кільце (роздільна аттикоантротомія).

Післяопераційний період при вищеописаних операціях коротший і має легший перебіг. Своєчасно проведена щадна сануюча операція запобігає переходу процесу у важку форму.

1. У чому полягає мета щадних сануючих операцій на середньому вусі?
2. Назвіть види щадних сануючих операцій.
3. Дайте визначення поняття «закриті» та «відкриті» типи сануючих операцій.
4. Дайте визначення поняття «мастоїдопластика».

1. Оториноларингологія / За ред. Д. І. Заболотного, Ю. В. Мітіна, В. Д. Драгомирецького. – К. : Здоров'я, 1999. – С. 153-155.
2. Мітін Ю. В. Оториноларингологія (лекції). – К. : Фарм Арт, 2000. – С. 69-71.
3. Пальчун В. Т., Крюков А. И. Оториноларингология. – М. : Литера, 1997. – С. 363-365.

 

ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ – 3 год.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: з'ясувати поняття тимпанопластики, показання до її виконання, види тимпанопластики.

КОРОТКИЙ ВИКЛАД ТЕМИ. Тимпанопластика – операція, що полягає в реконструкції звукопровідної системи середнього вуха для покращення слуху.

Основним завданням тимпанопластики є максимальне збереження здорової кісткової тканини та слизової оболонки порожнини середнього вуха.

Важливе значення для ефективності тимпанопластики мають доопераційне обстеження та підготовка хворого. Необхідно дослідити слухову функцію, оцінити загальний стан хворого, провести санацію вуха і носоглотки, визначити функціональний стан слухової труби, її прохідність. Для успішного проведення тимпанопластики повинна бути збережена вентиляційна та дренажна функції слухової труби.

Загальноприйнятою класифікацією тимпанопластики є класифікація, запропонована Вульштейном:

I тип – мірингопластика;

II тип – велика тимпанальна порожнина;

III тип – мала тимпанальна порожнина або колумеллаефект;

IV тип – редукована барабанна порожнина;

V тип – фенестрація бічного півколового каналу. Крім вищеописаних класичних варіантів, у сучасній отохірургії розроблено низку модифікацій «відкритого» та «закритого» типу тимпанопластики.

Досить поширеним варіантом тимпанопластики є кісточкова інтерпозиція, тобто реконструкція звукопровідної системи шляхом переміщення (інтерпозиції, репозиції, транспозиції) слухових кісточок. Одним із різновидів цієї операції є малеолостапедопексія, за якої головка молоточка вкладається на головку стремена.

При реконструкції барабанної порожнини необхідною умовою є збереження повітряносної системи середнього вуха, тобто барабанне устя слухової труби – обов'язковий елемент будь-якої утвореної порожнини.

Як трансплантат, що замінює барабанну перетинку, пропонують різні тканини: тверду мозкову оболону, слизову оболонку щоки, шкіру, фасцію скроневого м'яза, рогівку. Найкращим пластичним матеріалом, на думку провідних спеціалістів, є фасція скроневого м'яза. У разі неефективності тимпанопластики пропонують слухопротезування.

1. Дайте визначення терміну «тимпанопластика».
2. Наведіть показання до тимпанопластики.
3. У чому полягає роль дренажної та вентиляційної функції труби для проведення тимпанопластики?
4. Вкажіть типи тимпанопластики за Вульштейном.
5. Розкажіть про сучасні типи тимпанопластики: «відкритий» і «закритий» типи, кісточкова інтерпозиція тощо.

1. Оториноларингологія / За ред Д. І. Заболотного, Ю. В. Мітіна, В. Д. Драгомирецького. – К. : Здоров'я, 1999. – С. 155-157.
2. Мітін Ю. В. Оториноларингологія (лекції). – К. : Фарм Арт, 2000. – С. 71-73.
3. Пальчун В. Т., Крюков А. И. Оториноларингология. – М. : Литера, 1997. – С. 366-367.

 

ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ – 3 год.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: ознайомлення з етіологією, патогенезом, клінікою, діагностикою та диференційною діагностикою ексудативного отиту, методами консервативного та хірургічного лікування хворих із цією патологією.

КОРОТКИЙ ВИКЛАД ТЕМИ. Ексудативний отит є одним із різновидів катару середнього вуха, тобто найчастішим негнійним захворюванням цього органа. Він виникає внаслідок порушення вентиляційної функції слухової труби, що призводить до зниження тиску повітря в середньому вусі, розвитку катарального запалення слизової оболонки та накопичення ексудату в барабанній порожнині. Найчастіше ексудативний отит виникає як вторинний процес, пов'язаний насамперед з наявністю захворювань, які порушують носове дихання, а саме: викривлення носової перегородки, хронічний риніт, синуїт, аденоїдні розростання, гострі респіраторні вірусні інфекції та ін. Важливе значення має також ураження слизової оболонки середнього вуха вірусного або алергійного походження, що супроводжується збільшенням продукції мукозного ексудату.

Діагноз ексудативного отиту встановлюють на підставі характерної отоскопічної картини. Барабанна перетинка змінена, жовтуватого, коричневого або синього кольору, крізь неї просвічуються рідина