Посібник з оториноларингології для самостійної роботи

Крива типу Ad: розірвана в ділянці свого максимуму, тобто практично не має піку. Така крива характерна для розриву ланцюга слухових кісточок.

Вивчення акустичного рефлексу полягає в реєстрації скорочення стременного м'яза під впливом звукової хвилі. Акустичний рефлекс є захисним рефлексом, фізіологічне значення якого полягає в захисті структур внутрішнього вуха від ушкодження сильними звуками. Досліджують іпсі- (у подразнюваному вусі) і контралатеральний (у протилежному вусі) акустичний рефлекс. У нормі поріг акустичного рефлексу становить 70-85 дБ над порогом слуху. При сенсоневральній приглухуватості відбувається підвищення порогів понад 90 дБ. При кондуктивній приглухуватості, обумовленій гострими запальними змінами в середньому вусі, патології ядер або стовбура лицевого нерва акустичний рефлекс відсутній на боці ураження. При отосклерозі спостерігають зворотний акустичний рефлекс. При невриномі VIII пари черепних нервів відсутні іпсі- та контралатеральний рефлекси на ураженому боці. Для диференційної діагностики ретрокохлеарних уражень досліджують послаблення (розпад) акустичного рефлексу (декей-рефлекс). Він полягає в тому, що амплітуда акустичного рефлексу зменшується вдвічі за половину часу, протягом якого діє подразнювальний сигнал.

1. Що означає термін «динамічна імпедансометрія»?
2. Назвіть складові методу динамічної імпедансометрії.
3. Наведіть характеристику тимпанометрії, типи тим-панограм за Jerger (1970).
4. Охарактеризуйте акустичний рефлекс у нормі та за патології слухового аналізатора.

1. Оториноларингологія / За ред. Д. І. Заболотного, Ю. В. Мітіна, В. Д. Драгомирецького. – К. : Здоров'я, 1999. – С. 51-55.
2. Мітін Ю. В. Оториноларингологія (лекції). – К. : Фарм Арт, 2000. – С. 24-25.
3. Пальчун В. Т., Крюков А. И. Оториноларинголо-гия. – М. : Литера. 1997. – С. 116-117.
4. Руководстпво по оториноларингологии / Под ред. И. Б. Солдатова. – М: Медицина. 1997. – С. 54-57.
5. Гвелисиани Т. Г. Акустическая рефлексометрия при нормальном и патологическом состоянии органа слуха // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. – 1984. – № 5. – С. 21-25.

 

ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ -3 год.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: вивчити симптоматику та діагностику порушень звукопровідного та звукосприймального апаратів; засвоїти принципи їх диференційної діагностики.

КОРОТКИЙ ВИКЛАД ТЕМИ. Для діагностики характеру порушень слухової функції необхідно знати фізіологію слухового аналізатора, механізми звукопроведення та теорії звукосприйняття, мати уявлення про основні етапи аудіологічного дослідження та вміти інтерпретувати дані, отримані під час обстеження.

Для порушення звукопровідної системи (кондуктивна приглухуватість), що має місце при гострому катарі середнього вуха, ексудативному отиті, гострому середньому отиті, мезотимпаніті, при травмах барабанної перетинки, характерними є такі ознаки:

• скарги на зниження слуху, відчуття закладеності у вусі, низькочастотний вушний шум;
• латералізація звуку в досліді Вебера в бік хворого вуха;
• негативний дослід Рінне, Бінга;
• відносне збільшення часу кісткової провідності в досліді Швабаха;
• у досліді Федерічі слух буде кращим із соскоподібного відростка;
• наявність кістково-повітряного інтервалу (тональна порогова аудіометрія), за якого пороги кісткової провідності перебувають у межах норми, а пороги повітрянопровідних звуків підвищені на 20-40 дБ чи більше та значно порушується сприйняття низьких звуків, крива повітряного сприйняття має висхідний характер;
• тимпанометричні криві типу С (гострий катар середнього вуха) або В (ексудативний отит).

Для порушення звукосприйняття (перцептивна приглухуватість), яке спостерігають при гострій та хронічній сенсоневральній приглухуватості різного генезу, характерні такі ознаки:

• скарги на раптове чи поступове зниження слуху, високочастотний вушний шум різної інтенсивності;
• латералізація звука в досліді Вебера в бік здорового вуха чи того, яке краще чує;
• позитивний дослід Рінне, Бінга;
• зменшення часу кісткової провідності в досліді Швабаха;
• у досліді Федерічі слух буде кращим з козелка;
• підвищення порогів кісткової та повітряної провідності переважно на високих частотах до 30-70 дБ за відсутності кістково-повітряного інтервалу, крива має низхідний характер (тональна порогова аудіометрія) ;
• наявність феномену прискореного наростання гучності;
• тимпанометричні криві типу А, підвищення порогів акустичного рефлексу.

Визначення характеру порушення слухової функції є обов'язковим і необхідним фактором у діагностиці захворювань вуха і виборі правильної лікувальної тактики.

1. У чому полягає механізм звукопроведення?
2. Розкажіть, які існують теорії звукосприйняття.
3. Дайте визначення понять «кондуктивна приглухуватість» та «перцептивна приглухуватість».
4. Вкажіть захворювання вуха, які супроводжуються порушенням звукопроведення або звукосприйняття.
5. Які існують методи дослідження слуху?
6. Вкажіть ознаки порушення звукопроведення.
7. Назвіть ознаки порушення звукосприйняття.
8. З якими станами проводять диференційну діагностику порушень звукопроведення та звукосприйняття?

1. Оториноларингологія / За ред. Д. І. Заболотного, Ю. В. Мітіна, В. Д. Драгомирецького. – К. : Здоров'я, 1999. – С. 33-55.
2. Мітін Ю. В. Оториноларингологія (лекції). – К. : Фарм Арт, 2000. – С. 10-28.
3. Пальчун В. Т., Крюков А. И. Оториноларингология. – М. : Литера, 1997. – С. 78-92, 107-117.

 

ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ – 3 год.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: вивчити показання до сануючих операцій; з'ясувати методи проведення щадних оперативних втручань при патології середнього вуха.

КОРОТКИЙ ВИКЛАД ТЕМИ. Сануючі операції на середньому вусі проводять при хронічних гнійних отитах. При значних деструктивних змінах, холестеатомі, внутрішньочерепних ускладненнях виконують так звану радикальну сануючу операцію. Мета цієї операції – ліквідувати вогнище хронічної інфекції з формуванням широкої післяопераційної порожнини.

У тих випадках, коли хронічний гнійний процес вражає окремий відділ середнього вуха (соскоподібний відросток або надбарабанну ділянку), коли в процес не втягнуті кісточки і функція слуху збережена або незначно втрачена, мають місце тривалі ремісії, проводять щадні