Практична імунологія

У дівчаток через недосконалу регуляцію рівня естрогенів та прогестерону знижується супресорна функція Т-лімфоцитів, підвищується імунорегуляторний індекс, характерний ускладнений перебіг автоімунних та алергічних хвороб.

 

Загальні закономірності розвитку імунної системи у дітей:

1)Становлення імунної системи – це нелінійний процес, який безпосередньо не корелює, наприклад, з антропометричними або функціональними характеристиками організму дитини.

2)Абсолютний та відносний лімфоцитоз у крові дітей включно до препубертатного періоду відображає процес навчання чисельних клонів В- та Т-лімфоцитів, які за допомогою антигенрозпізнаючих рецепторів розпізнають чужі антигени (в комплексі із власними антигенами HLA). На час завершення цього процесу (в основному до 5-7 років) відбувається  зміна формули крові: нейтрофіли починають переважати над числом лімфоцитів, багато лімфоцитів перетворюються в Т- і В-лімфоцити-пам’яті.

3)Морфологія лімфоїдних клітин і навіть їх фенотипи не відображають вікової динаміки їх функцій. 

4)Система фагоцитів незріла, фагоцитоз незавершений.

5)Синтез цитокінів, в пешу чергу інтерферонів, знижений.

6) Активність натуральних кілерних клітин знижена.

7)Знижений синтез всіх імуноглобулінів, особливо класу IgA (сироваткового і секреторного). 

 

Вікові зміни маси лімфоїдних органів у дітей подані в таблицях 5,  вікові темпи росту концентрації імуноглобулінів та кількості лімфоцитів, які складають популяції та субпопуляції в крові дітей подані в таблиці 6, 7 і 8.

Таблиця 5 

Маса лімфоїдних органів та вміст лімфоцитів у крові 

дітей різного віку (Стефані Д.В., 1996 )

 

ВікСередня маса тимуса (г)Середня маса селезінки (г)Число лейкоцитів у крові (Г/л)Лімфоцити (%)

Плід (5 міс.)1,21,6 - -

Новонароджений11,011,018,1

 (9-31) 31

3 місяці19,5-31 13,0 11

 (5,5-18) 57

1 рік - 26,0 11,4

(6-17,5) 61

2 роки 23-55 3310,6

(6-17) 59

6 років  28,5 58 8,5

(5-14,5) 42

Підлітки 14-16 років21 93 7,8

(4,5-13) 35

Дорослі люди18,6 150 7,5

(4,5-11,5) 33

 

Таблиця 6

Концентрація імуноглобулінів в крові дітей та дорослих

( Weimann E., 2004)

ВікIg G (г/л)Ig M (г/л)Ig A (г/л)

Новонароджені6-160,06-0,250,014-0,36

1 місяць2,5-90,17-1,00,013-0,5

2-4 місяці1,8-60,3-1,20,04-0,8

5-12 місяців1,7-10,70,4-1,70,1-1,0

1-5 років3,5-12,40,43-2,10,15-1,6

6-10 років6-15,70,5-2,40,3-2,3

Дорослі6,4-13,50,56-3,50,7-3,1

 

Таблиця 7 

Норми субпопуляцій лімфоцитів у відносних цифрах 

 (Weimann E., 2004)

ВікCD19+ (%)CD3+ (%)CD4+ (%)CD8+ (%)NK (%)

1 тиждень-2 міс.4-2660-8541-689-233-23

2-9 місяців13-3948-7733-5811-262-14

9-15 місяців15-3954-7631-5412-283-17

15 місяців-5 років14-4439-7625-5011-333-23

5-10 років10-3155-7827-5319-344-26

10-16 років8-2452-7825-489-356-27

Дорослі6-1955-8328-5710-397-31

 

Таблиця 8

Норми субпопуляцій лімфоцитів в абсолютних числах

(Weimann E., 2004)

ВікCD19+CD3+CD4+CD8+NK

1 тиждень-2 міс.600-19002300-70001700-5300400-1700200-1400

2-9 місяців600-30002300-69001400-5100500-2200100-1300

9-15 місяців600-27001600-67001000-4600400-2100200-1200

200-3100900-8000500-5500300-2300100-1400

5-10 років200-1600700-4200300-2000300-180090-900

10-16 років200-600800-3500400-2100200-120070-1200

Дорослі100-500700-2100300-1400200-90090-600

 

 

Процеси становлення імунної системи можуть сповільнюватися під впливом багатьох факторів, які в ранньому віці зумовлюють “пізній імунологічний старт” або в будь-якому іншому віці призводять до розвитку імунодефіциту.

 

Причини “пізнього імунологічного старту”:

•вплив ксенобіотиків на імунну систему в період закладки та диференціації її органів та тканин;

•внутрішньоутробні інфекції, викликані різними інфекційними агентами, особливо лімфотропними ДНК-вірусами (цитомегаловірус, вірус простого герпесу людини 1 і 2 типів, вірус Епштейн-Барр, герпесвірусами людини 6 і 7 типів), вірусами краснухи та ВІЛ;

•повторні РНК-вірусні інфекції органів дихання та шлунково-кишкового каналу;

•успадковані конституційні порушення імунної системи;

•незначні (компенсовані) аномалії імунної системи;

•класичні природжені імунодефіцити;

•ятрогенні впливи на імунні систему дитини в критичні періоди її розвитку.

 

Імунний захист – це здатність організму боротися з інфекційними агентами або чужорідними антигенами. Розвиток інфекційних хвороб – це найбільш поширена причина відвідування дітьми-пацієнтами лікарів-педіатрів. Лікареві, який працює з дітьми, необхідно професійно проводити диференційну діагностику “схильності” до інфекцій, яка пов΄язана з віковими особливостями розвитку імунної системи дитини з первинними та набутими імунодефіцитами. Визначення поняття “схильність до інфекцій” є досить проблематичним. Дитина в перші роки життя знаходиться під пильним наглядом родини та охороняється материнськими антитілами, які поступають в кров дитини через плаценту, молозиво, грудне молоко. У зв’язку з цим, частіше причинами формування хвороб у дітей є інфекції, які виникають через  підвищену їх концентрацію в навколишньому средовищі, після виходу дитини з дому (з закритого екосередовища), наприклад, відвідування ясел, дитячого садочку чи школи.

Відомо, що інфекційний процес може сприяти алергізації дитячого організму та загостренню вже існуючих алергічних хвороб. Існує так звана “гігієнічна гіпотеза”, згідно до якої зниження мікробного навантаження на дитячий організм зменшує можливість переключення функціональної активності з Тh2-лімфоцитів на Тh1-лімфоцити, що сприяє розбалансованості імунної відповіді та розвитку алергічних реакцій. Наприклад, гельмінти, які транзиторно перебувають у кишківнику, сприяють формуванню адекватної імунної відповіді. У якості прикладу можна ткож навести “банальну” гостру респіраторну вірусну інфекцію (ГРВІ). При