Право інтелектуальної власності

Що таке майнові права автора твору?

Майнові права автора твору – це права на використання твору; а також право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Тобто Ви можете дозволити або заборонити іншим людям передруковувати результати дослідження, яке проведено, а також переробляти його якимось чином. Маєте право повністю володіти та розпоряджатись своїми авторським твором з 14 років.

Майнові й особисті (немайнові) права на результат творчої діяльності взаємозалежні і найтіснішим чином переплетені, утворюючи нерозривну єдність.

Право інтелектуальної власності є непорушним, ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Кваліфікуючими ознаками поняття інтелектуальна власність є:

• об’єктом інтелектуальної власності визнається лише такий результат творчої діяльності, який відповідає встановленим вимогам закону;
• надання результату інтелектуальної діяльності правової охорони відповідно до чинного законодавства;
• право інтелектуальної власності є абсолютним (виключним), обмежене певним строком.

Отже, право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом та іншими законами.

Право інтелектуальної власності як підгалузь цивільного права надає широкі можливості для охорони таких об’єктів інтелектуальної діяльності як твори науки, літератури і мистецтва, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, комерційні таємниці (ноу-хау), торговельні марки, зазначення походження товарів, комерційні найменування.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України «кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності». З урахуванням цього конституційного положення усі результати інтелектуальної, творчої діяльності людини отримали назву «об’єкти інтелектуальної власності» або «інтелектуальна власність», а правовий інститут, що їм присвячено – «право інтелектуальної власності».

Разом з тим, результатами інтелектуальної, творчої діяльності людини вважаються не предмети матеріального світу – речі, а ідеї, думки, міркування, образи, символи тощо, тобто нематеріальні об’єкти. Матеріальні носії, у яких містяться результати інтелектуальної, творчої діяльності не є об’єктами права інтелектуальної власності, вони є об’єктами речових прав, зокрема права власності.

Так, ст. 419. Цивільного кодексу розрізняє право інтелектуальної власності та право власності:

1. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.
2. Перехід права на об’єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.
3. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об’єкт права інтелектуальної власності.

Спільні ознаки:

• права інтелектуальної власності як і право власності є абсолютними (Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом – ч. 3 ст. 418 ЦК) ;
• суб’єкт права інтелектуальної власності, як і суб’єкт права власності, має право вчиняти щодо належних йому результатів інтелектуальної, творчої діяльності будь-які дії, не заборонені законом; в той же час він може заборонити усім іншим особам вчиняти ці дії без його дозволу.

Відмінності між правом інтелектуальної власності та правом власності:

• зміст права інтелектуальної власності складають майнові та особисті немайнові права, зміст права власності полягає лише в майнових правомочностях;
• неможливість застосування правомочності володіння до об’єктів права інтелектуальної власності;
• можливість перебування об’єктів права інтелектуальної власності в користуванні одразу великої або невизначеної кількості осіб;
• збереження змісту права інтелектуальної власності (можливість використання) після відчуження цих прав.

Тому, об’єктом права інтелектуальної власності може бути тільки той творчий результат, що відповідає вимогам чинного законодавства. Поняття «результати інтелектуальної діяльності» охоплює ряд конкретних результатів: твори у галузі науки, літератури і мистецтва, об’єкти суміжних прав; виконання фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення, об’єкти промислової власності, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, селекційні досягнення, інформація, компонування інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, комерційні найменування, торговельні марки, географічне походження товарів та інші результати інтелектуальної діяльності, що можуть приносити користь людям.

Перераховані об’єкти уже є об’єктами правової охорони, оскільки вони визнані державою такими. Але далеко не всі результати інтелектуальної діяльності є об’єктами права інтелектуальної власності. Останніми можуть бути лише ті результати, що одержали правову охорону.

Дослідники в сфері права інтелектуальної власності неоднозначні щодо класифікації об’єктів.

В енциклопедичних довідниках знаходимо поділ на чотири види, зокрема:

Об’єкти авторського праваОб’єкти права промислової власності

Безперечно, підходи до класифікацій є досить різними, тим паче, що Цивільний кодекс України містить перелік об’єктів та їх загальну характеристику без поділу на групи. Тому погоджуючись із думкою Цибульова П. М., здійснимо умовний поділ на три групи, зображені на рис.

Ці об’єкти права інтелектуальної власності, у свою чергу, поділяються на дві групи – власне об’єкти авторського права: твори літератури