Право інтелектуальної власності

Відкриттям визнається встановлення невідомих раніше закономірностей властивостей і явищ матеріального світу.

Об’єкти відкриттів:

Закономірність матеріального світу – це невідомий раніше, але об’єктивно існуючи і такий, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, істотний і стійкий зв’язок між явищами або властивостями матеріального світу. Повніше цей зв’язок характеризує те, що він є суттєвим, внутрішньо притаманним явищам або їх властивостям і не повинен мати випадкового характеру. Закономірність стає об’єктом наукового відкриття з моменту, коли вона вперше була сформульована.

Властивість (явище) матеріального світу – це невідома раніше об’єктивно існуюча якісна сторона об’єкта матеріального світу. Сукупність істотних властивостей об’єкта складає його якісну визначеність, яка відрізняє його в цілому від інших об’єктів і виражає те спільне, що характеризує весь склад однорідних об’єктів. Виявити нову істотну властивість об’єктів – означає встановити існуючу (незалежну від волі і свідомості людини) невідому раніше якісну визначеність об’єктів стосовно до інших об’єктів, з якими він вступає у взаємодію.

Явище матеріального світу – це невідома раніше об’єктивно існуюча і така що вносить докорінні зміни в рівень пізнання, форми прояву сутності об’єкта матеріального світу (природи). Явище і сутність перебувають в органічній єдності. Проте єдність не означає їх збігу, сутність зазвичай прихована за явищем. У результаті розкриття сутності явища стає можливим його наукове пояснення.

Раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.

Об’єктом раціоналізаторської пропозиції може бути:

• Матеріальний об’єкт. Ним може бути пристрій (конструкція чи виріб) або речовина. Пристрій – це система розташованих у просторі елементів, які взаємодіють між собою. Речовина – матеріальне утворення, яке є сукупністю взаємопов’язаних елементів.
• Процес у будь-якій сфері технології чи організації. Процес – це будь-які дії, виконані у певній послідовності та з додержанням певних правил. Він може бути технологічним, тобто таким, що здійснюється над матеріальними об’єктами, або організаційним.

Суб’єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об’єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать за заповітом або за договором особисті немайнові га (або) майнові права інтелектуальної власності.

Суб’єктами права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки є автори або фізичні чи юридичні особи, до яких право авторів перейшло за договором чи заповітом.

Суб’єктами права на торговельні марки, зазначення походження товарів можуть бути юридичні особи, а також фізичні особи, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність.

Суб’єктом правовідносин, що виникають у процесі створення і використання сортів рослин, може бути будь-яка юридична чи фізична особа.

Суб’єктом права на раціоналізаторську пропозицію є раціоналізатор, тобто автор раціоналізаторської пропозиції, що створив його своєю творчою працею.

Виходячи з того, що комерційною таємницею відповідно до чинного законодавства визнаються, в основному відомості, що стосуються підприємницької діяльності, суб’єктами права на комерційну таємницю (ноу-хау) є особи, що займаються підприємницькою діяльністю, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

До суб’єктів авторського права відносяться:

• автори творів;
• спадкоємці й інші правонаступники;
• організації, що керують майновими правами авторів на колективній основі.

Авторами визнаються особи, творчою працею яких створений твір. Авторами визнаються не тільки творці оригінальних творів, але й творці похідних (залежних) творів, таких як: переклади, переробки, копії творів мистецтва тощо.

Поряд з фізичними особами, власниками авторських прав можуть бути юридичні особи, що придбали окремі авторські повноваження за договором з автором чи одержали їх за заповітом або в інших випадках.

Суб’єктами авторського права після смерті автора стають його спадкоємці. Спадкування авторських прав здійснюється або за законом, або за заповітом. При спадкуванні за законом спадкоємцями можуть стати тільки громадяни, що є законними спадкоємцями. При спадкуванні за заповітом авторські права можуть бути передані будь-якому громадянину.

Суб’єктами авторського права можуть бути також видавництва, театри, кіностудії та інші організації, що займаються використанням творів.

Організації, що керують майновими правами автора на колективній основі, не є власниками авторських прав. У відносинах із третіми особами вони виступають як представники авторів і діють від їхнього імені в їхніх інтересах. Це порівняно нове явище для України і до кінця законодавчо воно не врегульовано.

За здійснення політики у сфері інтелектуальної власності в Україні відповідає Міністерство освіти і науки України. Виконання конкретних функцій у цій сфері Міністерство освіти і науки України делегувало Державному департаменту інтелектуальної власності, який підпорядкований Міністерству освіти і науки України.

Державний департамент інтелектуальної власності є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства освіти і науки і йому підпорядковується. Основними завданнями Департаменту є: участь у межах своєї компетенції у забезпеченні реалізації державної політики в сфері інтелектуальної власності; прогнозування і визначення перспектив і пріоритетних напрямів розвитку у сфері інтелектуальної власності; організаційне забезпечення охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Державне підприємство «Український інститут промислової власності» («Укрпатент»).

Український інститут промислової власності є державним підприємством, яке знаходиться у сфері управління Міністерства освіти і науки України та Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.