Правове регулювання підприємницької діяльності та підприємницький ризик

Проте на ринку склалися несприятливі умови. Попит на книжку виявився нижчим від очікуваного і їх довелося продавати за 8 грн. У результаті підприємець втрачає по 2 грн доходу на кожній книжці. Водночас йому треба було оплатити друкарські та транспортні послуги, відшкодовувати видавничі витрати тощо. Отже, не отримані підприємцем за книжку 2 грн – це втрата, збитки, а все, що пов'язано з її друком і реалізацією, – це витрати.

Тому до втрат (збитків) належать будь-які видатки, що не приносять ефекту, доцільного результату.

Існують також економічні втрати, які називають «втраченими можливостями»: наприклад, через якісь обставини підприємець не отримав очікуваного прибутку (порушив угоду партнер, непередбачена затримка з доставкою товарів тощо). Можлива також ситуація завдання моральних збитків, які при судовому розгляді можуть бути компенсовані потерпілому в грошовій формі.

Викладене характеризує категорію «ризик» з якісної сторони. Однак є кількісний її вимір.

В абсолютному вираженні ризик може визначатися обсягом можливих втрат у матеріально-речовому (фізичному) або вартісному (грошовому) вимірі. У відносному вираженні ризик визначають як обсяг можливих втрат, віднесений до певної матеріальної основи, чи то майнового стану підприємця, чи загальних витрат капіталу, або очікуваного доходу (прибутку). Такі базові показники є передбачувальними розрахунками (прогнозами), їх величину визначають при розробці бізнес-плану. Оцінку ризику у відповідному вираженні можна отримати, поділивши абсолютну величину можливих втрат на розрахунковий показник витрат або прибутку.

Оскільки ризик вимірюється величиною можливих втрат, слід ураховувати їх випадковий характер. Отже, ніхто не може до кінця передбачити, яка складається обстановка на ринку, якими будуть попит і ціни, чи сприятимуть продажу товару, його зберіганню погодні та інші умови, від чого залежатиме успіх операції. Але може бути і більш наближений до реальності ризик – імовірний, який прогнозується підприємцем, виходячи з досвіду тих випадків, які вже були в практиці [13, 158].

Оцінка величини ризику і його допущення потребує передусім знання основних видів втрат. Аналіз їх дає змогу зробити висновок, який з них є найбільш небезпечним, їх можна згрупувати за видами.

Матеріальні втрати виявляються у непередбачених підприємницьким задумом прямих чи додаткових втратах у вигляді матеріальних об'єктів (будинки, споруди, устаткування, майно, продукція, паливо, енергія). Оскільки ці матеріальні цінності вимірюються у різних одиницях. їх слід обчислювати у вартісній формі.

Трудові втрати є втратами робочого часу, викликаними випадковими чи непередбачуваними обставинами. У безпосередньому вимірі трудові втрати виражаються у людино-годинах, людино-днях або просто в годинах робочого часу. Перевести трудові втрати у вартісне (грошове) вираження можна множенням трудогодин на вартість (ціну) однієї години.

Фінансові втрати виникають при перевитраті грошей, непередбачених сплатах, сплаті штрафів, додаткових сум податків тощо. Водночас фінансові втрати виявляються при неповерненні боргів, несплаті покупцем поставленої йому продукції, у разі зниження цін на товари, що виставлено на продаж або надані послуги. Особливо великі втрати пов'язані з інфляцією або зміною валютного курсу грошової одиниці.

Втрати часу пов'язані з повільними порівняно із передбачуваними темпами підприємницької діяльності на стадії як виробництва, так і реалізації продукції. Причин тут може бути багато (недосконала організація праці та виробництва, недосконала технічна база, недостатня кваліфікація працівників тощо). Оцінку втрат можна умовно виміряти, якщо «ціну» годин віднести до можливого прибутку.

Екологічні втрати виявляються у завданні шкоди здоров'ю людей і природному середовищу та зумовлюються недостатнім забезпеченням «шкідливих» виробництв (коксохімічна, хімічна, фармацевтична, паперова, ткацька, м'ясопереробна та інші галузі) засобами охорони довкілля.

Побічні втрати враховуються при розробці моделі підприємництва, починаючи «від ідеї до впровадження її в життя», тобто втрати при вирішенні матеріальних, трудових та соціальних проблем.

Припустимі втрати -ті, величина яких не перевищує розрахункового прибутку від підприємницької операції. Головне при цьому, щоб очікуваний доход перевищував витрати виробництва.

До критичних втрат належать такі, які ставлять на межу існування саму підприємницьку справу, тобто, коли підприємець не тільки втрачає прибуток, а й не може покрити витрати. Наприклад, він планує отримати за свій товар 10 млн грн при витратах 6 мли грн і сподівається отримати валовий прибуток в розмірі 4 млн грн. Однак випадково поповину товару втрачено (катастрофа з транспортом, пожежа чи якесь інше стихійне лихо). Отримавши 5 млн грн, підприємець повинен знайти ще 1 млн грн (6 млн грн -- 5 млн грн = 1 млн грн), щоб покрити витрати, не кажучи вже про неотриманий прибуток.

Катастрофічний ризик є найбільш небезпечним, він загрожує підприємцю прямим розоренням. Втрати набагато перевищують його фінансові можливості існування як виробника.

 

Рис. 5. Види підприємницьких втрат

 

Виникнення підприємницьких втрат пов'язане з багатьма причинами:

- недостатність знань, досвіду, уміння, помилки в проектуванні і особливо у практичному здійсненні бізнесу;

- недбалість, нечесність, безвідповідальність з боку партнерів підприємця, з якими пов'язано проведення бізнес-операції;

- непередбачуваність, пов'язана з чинниками виробництва, які необхідні для забезпечення випуску продукції в запланованій кількості та відповідної якості;

- завищення матеріальних витрат, перевитрати капіталу, сировини, паливно-енергетичних ресурсів, які ведуть до підвищення собівартості продукції, а отже, до збільшення витрат виробництва;

- перевищення планових чисельності і рівня оплати праці працюючих, що також призводить до