Предмет і метод економічної теорії

1) усереднений рівень оплати праці в країні визначається вартістю робочої сили (встановлення мінімального гарантованого рівня всім працівникам незалежно від кінцевих результатів);

2) диференціація заробітної плати (залежно від рівня кваліфікації, продуктивності праці, ризикованості, відповідальності й т. ін.) здійснюється на основі закону граничної корисності, що проявляється як закон граничної продуктивності, або на основі ціни трудових послуг, наданих найманими працівниками підприємцями.

Окрім  природних  талантів  та  рівня  освіти  і  кваліфікації  на  ціну  праці  впливають профспілки та держава, що пояснює недосконалість конкуренції на ринку праці. Вплив держави на функціонування ринку праці проявляється різноманітно. Але визначальну роль відіграє законодавче встановлення мінімальної ставки заробітної плати на рівні, вищому від ринкового. Метою такого урядового впливу є соціальний захист найманого працівника від свавілля роботодавця. А супутнім негативним наслідком такого впливу є зростання вимушеного безробіт- тя.

Недосконалу конкуренцію на ринку праці зумовлюють також дії профспілок, які виступають на ринку праці з боку пропозиції від імені та в інтересах найманих працівників. За таких умов ціна праці визначається не тільки функціями попиту і пропозиції, а й цілями профспілок. Якщо профспілка сильна й авторитетна і ставить собі за мету максимізувати заробітну плату, то заробітна плата може суттєво відхилятись від ринкової в бік зростання, але це призведе до зменшення зайнятості. Якщо профспілка свою мету вбачає в максимізації зайня- тості, відповідно буде зменшуватися ставка заробітної плати. Оскільки є два сектори економіки: охоплений профспілкою і не охоплений нею, то, як правило, профспілковий сектор вирішує свої проблеми  за  рахунок  найманих  працівників,  котрі  не  є  членами  профспілки.  Як  правило,  ті наймані працівники, які не знайшли собі роботи в секторі, охопленому профспілкою, знаходять собі роботу в секторі, де профспілки немає.

Тиск профспілок змусив роботодавців об’єднатись у спілки підприємців з метою створення противаги на ринку праці.

Рівень заробітної плати в кожній окремій країні має певні особливості. Так, у США рівень заробітної  плати  кваліфікованих  робітників  високий,  а  в  країнах  Східної  Європи  переважає дешева робоча сила. Окрім різниці в національних рівнях заробітної плати вона досить диференційована по окремих регіонах, за кваліфікацією, за расовими та національними ознаками тощо.

Попит на працю. Попит на ресурси (в тому числі на працю), на відміну від попиту на споживчі блага, пов’язаний з виробництвом, яке здійснює конкретне підприємство (фірма). Оскільки метою підприємства є максимізація прибутку, то нею визначається й обсяг попиту на ресурси. Це означає, що підприємство прагне придбати такий обсяг ресурсів, використання якого забезпечить максимізацію прибутку.

Для  розуміння  процесу  формування  попиту  на  ресурси  необхідно  враховувати  два моменти:

1) попит на ресурси залежить від попиту на економічні блага, вироблені з цих ресурсів, тобто попит на ресурси має похідний характер від попиту на продукти;

2) ціни на ресурси залежать від типу ринкових структур, де реалізуються самі ресурси та економічні блага, вироблені з них.

Найпростішим випадком є досконала конкуренція водночас на ринку продукту та ресурсу:

 

підприємство купує ресурси на досконало конкурентному ринку і продає свою продукцію на досконало конкурентному ринку. За умов досконалої конкуренції підприємство виробляє і продає стільки продукції, скільки вважає за необхідне за ціни, що склалася на ринку. Впливу на ціну свого продукту підприємство не має, оскільки частка окремого виробника в загальному обсязі продукту дуже незначна. Якщо частка підприємства у виробництві мала, то й частка закупівель ресурсів для виробництва продуктів окремим підприємством теж мала. Це означає що окреме підприємство не має впливу і на ціну ресурсу.

Загалом,  поведінка  підприємства  на  ринку  ресурсів  буде  такою:  намагаючись максимізувати прибуток, підприємство намагатиметься збільшувати додаткові одиниці ресурсу доти, доки кожна наступна одиниця ресурсу буде приносити додатковий приріст загального доходу (MRP). Звісно, кожна додаткова одиниця ресурсу вимагає від підприємства додаткових затрат.  Величина,  на  яку  зростають  загальні  затрати  підприємства  з  кожною  додатковою одиницею залученого ресурсу, називається граничними затратами на ресурси (MRC). Відповідно, правило прибуткового використання ресурсів для підприємства можна сформулювати так: для підприємства прибуткове використання додаткових одиниць змінного ресурсу триває доти, доки MRP ресурсу не урівноважиться з MRC:

MRP = MRC,

де MRP — гранична доходність ресурсу, а MRC — граничні затрати на ресурс. Стосовно праці це правило матиме вигляд:

MRPL = MRCL ,MRPL  = ∂TR / ∂L ,MRCL = ∂TC /  ∂L , де TR — загальний дохід фірми, ТС — її загальні витрати.

За умови досконалої конкуренції на ринку продукту гранична доходність праці дорівнює добутку ціни та граничного продукту праці:

MRPL  = ∂TR / ∂L  = ∂(P • Q) / ∂ L = P •MPL,

де MPL — граничний продукт праці, що дорівнює відповідній частинній похідній:  MPL  =

∂Q / ∂L

За умови досконалої конкуренції на ринку праці граничні витрати на працю дорівнюватимуть ставці заробітної плати:

MRCL = ∂TC /  ∂L  = ∂ (W•L) / ∂ L = W

Це  означає,  що  загальні  затрати  на  ресурс  «праця»  зростають  на  величину  ставки

заробітної плати для кожного додатково найнятого працівника. Звідси для умови досконалої конкуренції на обох ринках