Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Проблеми та перспективи розвитку медичного страхування в Україні

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
57
Мова: 
Українська
Оцінка: 

style="text-align: justify;">Таким чином, у США медичне страхування тісно пов'язане із трудовою діяльністю. Економіка медичного обслуговування в США – парадоксальне об'єднання недоліків та надмірностей.

США витрачають на охорону здоров'я 11, 5% валового прибутку – більш ніж будь-яка інша країна в світі і, в той же час, більш ніж 15% населення американців не мають ніякого фінансового захисту від великих витрат на медичну допомогу у зв'язку з відсутністю у них страхових медичних полісів.
Серед приватних страхових компаній у США найбільш розповсюджені та відомі дві найбільші некомерційні страхові компанії «Блу крос» та «Блу шилд», що проводять добровільне медичне страхування, яке забезпечує відповідно оплату госпіталізації або лікарської амбулаторної допомоги та медичних послуг для їх членів, що проживають в даному районі.
Сьогодні діють численні асоціації цих товариств, що платять за всі види медичної допомоги. З 1981 року США розроблена система класифікації випадків госпіталізації або діагностичних груп. Розрахунок та медичне обслуговування за програмами «Медикер» та «Медикейт» виконувався, при цьому, в залежності від кількості медичних послуг. Така система розрахунків приводила до безпідставного затримання хворих в стаціонарі, до зростання числа операцій без показників, клінічних, лабораторних та інших досліджень.
Крім того, основна мета – вседоступность медичної допомоги для всіх громадян – так і не була досягнута.
В таких умовах функціонують практично всі медико-соціальні програми США. Нові моделі Національної системи охорони здоров'я передбачають збільшення розмірів страхових внесків, що супроводжуються зріст цін.
Тому, обов'язкове медичне страхування не зустрічає широкої підтримки серед малозабезпеченого прошарку населення у США.
У Канаді з 1971 року введена Національна система універсального медичного страхування, яка включає сплату всіх видів стаціонарної та амбулаторної допомоги, крім стоматологічної, протезування та придбання медикаментів. [23]
Більш ніж 90% витрат на стаціонарну та амбулаторну допомогу компенсується із суспільних фондів. За рахунок прогресивного податку покривається 25% всіх затрат на охорону здоров'я.
Добровільне медичне страхування має незначний розвиток та забезпечує виплати тільки в тих сферах, які не покриваються універсальним страхуванням. В Австралії основу систему медичного страхування складає програма «Медикер», згідно з якою всьому населенню сплачується 85% різних медичних послуг, окрім стоматологічної, оптикометричної та швидкої допомоги.
Фінансування виконується за рахунок страхових внесків в розмірі 1% заробітної плати. Малозабезпеченим медичну допомогу надають безкоштовно в державних медичних закладах.
Я вважаю, що потрібно нам використовувати систему страхування як у Великобританії. Використовуючи систему бюджетного фінансування охорони здоров'я, що обумовлює його державний характер з великою мірою централізації управління.
Ввести Закон про страхування, що ввів би принцип обов'язковості та охопив у коло обов'язкового страхування все населення України, працюючих та службовців.
Таким чином, щоб національна система охорони здоров'я практично існувала за рахунок коштів, що вносяться платниками податків та виділяються урядом на охорону здоров'я статті затрат на соціальні потреби. В цілому, пацієнти платитимуть 10% вартості лікування.
Всі працюючі підлягатимуть обов'язковому страхування здоров'я за винятком не працюючих жінок у шлюбі, які можуть приєднатися до страхування по добровільним програмам. За рахунок цих коштів часто надаються фінансові допомоги по тимчасовій непрацездатності в зв'язку з хворобою.
Я пропоную стимулювати намагання Національної системи охорони здоров'я до підвищення ефективності надання медичної допомоги за рахунок збільшення конкуренції між її різновидами.
Ввести розділення відповідальності за придбання медичної допомоги та за її надання. Система медичного страхування також приєднати до придбання медичної допомоги.
Приватне медичне страхування в Україні охоплювало б переважно ті сфери медичних послуг, які не забезпечуються Національною службою охорони здоров'я. Приватним добровільним медичним страхуванням було охоплено більш 13% населення.
Головним принципом діяльності приватних страхових компаній – це доповнення державної системи охорони здоров'я. Це означає, що об'єктом страхування є тільки ті ризики, які не бере на себе Національна службу охорони здоров'я.
Але більшість громадян України все одно не будуть страхуватися.
Причинами цього є:
-медична страховка коштує дорого, а таких грошей у населення немає;
- всі працюючі вважають, що вони здорові та молоді і з ними нічого не трапиться;
-багато людей мають знайомих лікарів, які можуть допомогти; деякі вважають, що в лікарні знову прийдеться платити, вони не довіряють страховим компаніям.
Я вважаю, що медичне страхування має багато позитивного, а саме:
-медична страховка – це елемент соціального захисту громадян України;
-медична страховка ліпше, ніж «прямі» договори з медичними закладами;
-дозволяє отримати низькі тарифи та дуже великі знижки від страхових компаній при страхування колективів;
-дозволяє збільшити зацікавленість в «робочому місці» на підприємстві;
-можливість оптимізувати податки;
-комплексне лікування, забезпечення медикаментів;
-контроль якості лікування та ін.
Можна зробити висновок, що потрібно гарантувати захист законних прав громадян-власників страхових полісів на отримання страхових виплат, у тому числі шляхом створення і розвитку інститутів досудового захисту, зокрема, діяльності та підтримки громадських об'єднань страхувальників.
 
Висновок
 
Таким чином, за умов відсутності сформованого механізму медичного страхування в Україні, наведений напрямок його подальшого розвитку є надзвичайно доречним.
Для досягнення реальної цілісності української системи охорони здоров’я необхідний час та значні інвестиції. Оскільки система державного медичного соціального страхування є важливою і стратегічною для держави, то необхідно погодитись, що до її впровадження необхідно підійти зважено і конструктивно: розробити і у встановленому порядку затвердити закони та підзаконні акти про медичне страхування громадян; розробити положення про національний і територіальні Фонди медичного страхування і здійснити їх формування, а також захист прав пацієнта на отримання своєчасної і якісної медичної допомоги.
На сьогоднішній день, дуже важливо, щоб Україна при запровадженні страхової медицини, нової системи надання медичної допомоги, введення платної медицини та системи оплати за надані послуги перейняла позитивний світовий досвід та врахувала ті помилки, через які пройшли інші країни.
Медичне страхування, яке провадиться в обов'язковій формі, набуває рис соціального страхування, оскільки порядок його проведення визначається державним законодавством. [14]
Обов'язкова форма страхування координується державними структурами. Страхові платежі, сплачувані громадянами та юридичними особами, мають форму податку.
Обов'язкове медичне страхування перебуває під жорстким контролем держави і характеризується безприбутковістю. Ця форма організації страхового фонду дає змогу планувати медичну допомогу завдяки тому, що надходження коштів до страхового фонду характеризується стабільністю.
Таким чином, потрібна перебудова економіки охорони здоров'я і вона повинна починатися з укріплення фінансової основи галузі, із зміни загальної схеми фінансування, що передбачає обов'язковий перехід від бюджетної системи фінансування до змішаної бюджетно-страхової системи, що фінансується при активній участі підприємств, установ, організацій різних форм власності з елементами добровільного медичного страхування населення.
Таким чином, державна політика розвитку медичного страхування як частина загальної соціальної та економічної політики України повинна визначати основні принципи, напрями і форми економічного впливу у сфері соціального захисту населення.
Медичне страхування має бути підтримано нормативно-правовою базою; удосконаленням податкової політики та державного нагляду; підвищенням фінансової надійності страховиків, страхової культури населення; підготовкою та перепідготовкою кадрів. [13]
Сьогодні людей, які не мають медичної страховки більше 95%. Тобто перспективи розвитку системи медичного страхування в Україні великі, оскільки потенційних споживачів страхових послуг багато.
Але всі намагання будуть марними без належної підтримки держави. Розроблені закони в галузі медичного страхування мають бути ретельно перевірені вітчизняними та зарубіжними спеціалістами, які мають певний досвід в практичному медичному страхуванні.
Медичне страхування повинно бути обов'язковим, воно призведе до зростання сильної та здорової нації, а як наслідок сильної та ефективної економіки.
 
Список використаної літератури
 
  1. Батужак М. І., Приступа Л. А. Запровадження страхової медицини в Україні: проблеми, перспективи, зарубіжний досвід//Збірник статтей та доповідей ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених (14-15 травня 2009р.). – 2009. – Т. 2. – С. 13-15.
  2. http: //www. dfp. gov. ua
  3. http: //www. ukrreferat. com/
  4. http: //www. universalna. com
  5. Базилевич В. Д. Страхування: Підручник/ В. Д. Базилевич. – К. : Знання-Прес, 2008. – 1019 с.
  6. Базилевич В. Д., Базилевич Н. С. Страхова справа. -Київ: Знання, 1998.
  7. Богусловський Є. І., Шибалкіна Ю. С. Медичне страхування в Україні: проблеми та перспективи //Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2009. – №4 (39). – С. 83-86.
  8. Воробйова Т. Договір добровільного страхування медичних витрат як новий інструмент страхового ринку / Т. Воробйова // Підприємництво, господарство і право. – 2007. -№ 3. -С. 48-51
  9. Гориславець Л. Медичне страхування: вчимося у США та Європи? Режим доступу: http: //www. panorama. pl. ua/doc. php? id=3535
  10. Єрмілов В. Питання медичного страхування в сучасній Україні: пройдені шляхи і перспективи // Соціальне страхування. – 2008. – №1 – С. 18 – 21.
  11. Капшук О. Г., Ситник А. П., Пащенко В. М. Сучасний стан і перспективи розвитку добровільного медичного страхування в Україні / О. Г. Капшук // Фінансові послуги. -2007. – №2. -С. 17-21
  12. Кондрат І. Ю. Проблеми запровадження та перспективи розвитку обов'язкового медичного страхування в Україні// Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19. 3.
  13. Медичне страхування в Австрії, Фінляндії, Швеції, Італії, Ізраїлі, США. Режим доступу: http: //www. likar. info/profi/articles/405. html
  14. Міністерство охорони здоров’я [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. moz. gov. ua/ua/portal/pre_20090521_1. html
  15. Мних М. В. Медичне страхування та необхідність його запровадження в Україні// Економіка та держава. – 2009. – №2. – С. 40-41.
  16. Новосельська Л. І. Шляхи запровадження медичного соціального страхування в Україні// Науковий вісник. – 2009. – № 18.
  17. Поліщук Є. Медичне соціальне страхування: проблема системи потребує системного вирішення // Соціальне страхування. – 2008. – №2 – С. 13-16.
  18. Приказюк Н. Медичне страхування в Україні: тенденції та перспективи розвитку / Н. Приказюк // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2011. – № 104 – 54 c.
  19. Рудик В. К. Перспективи розвитку нових видів страхування на страховому ринку України / В. К. Рудик // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 20 12. – № 113 – 87 c.
  20. Система охорони здоров’я та соціального страхування в Німеччині. Режим доступу: http: //forinsurer. com/public/03/04/17/1047
  21. Страхування: Підручник / Керівник авт. колективу і наук, ред. С. С. Осадець. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К. : КНЕУ, 2002.
  22. Троцька А. О., Русул Л. В. Перспективи розвитку медичного страхування в Україні// Збірник статтей та доповідей ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених (14-15 травня 2009р.). – 2009. – Т. 2. – С. 122-123.
  23. Фориншурер -страхування в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www. forinsurer. com.
  24. Черешнюк Г. С., Сергета І. В., Пилипчук В. Л., Краснова Л. І., Проблеми впровадження добровільного медичного страхування та шляхи їх розв'язання / Г. С. Черешнюк // Фінансові послуги. – 2006. – №2. – С. 22-26
  25. Шатковський Я. Обов’язкове медичне страхування в Україні: правові проблеми та перспективи їх вирішення / Я. Шатковський // Вісник Львів. ун – ту. Серія юридична. – 2010. – Вип. 46. – 145 с.
  26. Яковлева Т. Соціально-правові передумови запровадження обов’язкового медичного страхування / Т. Яковлева // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – №11. – С. 71-74.
  27. Ялтинська кооперація. Медичне страхування в Україні //Страхова справа. – 2006 -№3. -С. 60-61.
Фото Капча