Проектування відділення ремонту двигунів з цільвою розробкою стенда для виконання розбирально-складальних робіт

 

1.1 Призначення та види двигунів внутрішнього згорання

1.2 Основні несправності та причини відмов автомобільних двигунів

1.3 Види ремонтів двигунів та їх техніко-економічних характеристик

2.1 Розрахунок необхідної кількості ремонтних робітників

2.2 Розподіл робітників за розрядами

2.3 Призначення та організація робіт у виробничому підрозділі

2.4 Добір технологічного обладнання

2.5 Розрахунок технологічного обладнання

2.6 Обґрунтування плану виробничого підрозділу

3.1 Аналіз існуючих проектних рішень

3.2 Основні складові стенда

3.3 Принцип роботи стенда

4.1 Техніка безпеки під час демонтажно-монтажних робіт

4.2 Техніка безпеки під час експлуатації стенда Т24541

 

 

За останні сто років будова автомобіля принципово не змінилася. Він, як і раніше, має колеса, кузов, чотиритактний двигун внутрішнього згоряння, трансмісію, механізми керування тощо. Проте всі вузли, агрегати, механізми й системи автомобіля дістали колосальний розвиток і неймовірно удосконалились. Завдяки цьому різко зросли швидкості, підвищились потужності, економічність, комфортабельність автомобілів, неймовірно удосконалився їхній дизайн. Крім того, розширилася номенклатура застосовуваних деталей і збільшилася їхня кількість. Сучасні автомобілі оснащують автоматизованими системами, встановлюють комп’ютери які керують більшістю систем автомобіля.

Основне призначення транспорту – своєчасне, якісне і повне задоволення потреб народного господарства і населення. У перевезеннях автомобільний транспорт є найбільш мобільним і універсальним засобом комунікації і посідає важливе місце у транспортному комплексі України.

Тепер автомобільний парк держави поповнюється автомобілями нової конструкції, що використовують альтернативні види палива, вдосконалюється і структура рухомого складу, збільшується чисельність дизельного парку, зростає кількість транспортних засобів великої пасажиромісткості.

Однак на утримання автотранспортних засобів у технічно справному стані, що забезпечує ефективний транспортний процес, галузь робить великі ресурсні витрати. Так, ускладнення конструкції, призводить як правило, до збільшення обсягу робіт з ТО і ремонту до зростання на забезпечення роботоздатності.

Із зростанням швидкості та інтенсивності руху підвищуються вимоги до надійності автотранспортних засобів.

Економія паливних, енергетичних, матеріальних і сировинних ресурсів у процесі експлуатації істотно залежить від їхнього технічного стану, рівнем організації матеріально-технічного постачання і процесів перевезення зберігання і нормування витрат автоексплуатаційних матеріалів та запасних частин в АТП.

На рівень технічної готовності автотранспортних засобів, величину одночасних і поточних матеріальних затрат на їхнє утримання істотно впливають методи проектування нових об'єктів автомобільного транспорту, а також реконструкції і технічного переоснащення діючих автотранспортних, автообслуговуючих і авторемонтних підприємств.

Курсове проектування ставить перед студентом наступні основні завдання:

- систематизація, закріплення та поглиблення теоретичних знань і практичних навичок здобутих за період навчання;

закріплення студентом навиків по вивченню, узагальненню, використанню та розповсюдженню передового досвіду новаторів виробництва;

розвинути і закріпити у студентів навички самостійної роботи з учбовою і дослідницькою літературою, нормативними матеріалами, а також навичок у виконанні технологічних розрахунків;

постановка і розробка в проекті реально досяжних на практиці технічних, організаційних і економічних заходів.

Кожен автомобіль який виготовляється будь-якою автомобілебудівною компанією оснащується двигуном. Хоча двигуни в умовах прогресивного розвитку автомобілебудування різняться своєю конструкцією, їхній принцип дії лишається той самий. Тому поки на ринку автомобільної промисловості автомобілі будуть оснащуватись двигунами, тому на АТП будуть необхідні дільниці адаптовані для ремонту двигунів.

 

 

Двигун автомобіля являє собою сукупність механізмів і систем, що перетворюють теплову енергію, що згорає в його циліндрах палива в механічну. На сучасних автомобілях найбільшого поширення набули поршневі двигуни внутрішнього згоряння, в яких розширюються при згорянні палива гази впливають на рухомі в їх циліндрах поршні. Бензинові двигуни працюють на легкому рідкому паливі – бензині, який отримують з нафти. Дизельні двигуни працюють на важкому рідкому паливі – дизельному, одержуваному також з нафти. Із зазначених двигунів найбільш потужними є бензинові, найбільш економічними і екологічними – дизелі, що мають більш високий коефіцієнт корисної дії. Так, при рівних умовах витрата палива у дизелів на 25... 30% менше, ніж у бензинових двигунів.

У двигунів із зовнішнім сумішоутворенням горюча суміш готується поза циліндрів, у спеціальному приладі – карбюраторі (карбюраторні двигуни) або у впускному трубопроводі (двигуни з упорскуванням бензину) і поступає в циліндри в готовому вигляді. У двигунів з внутрішнім сумішоутворенням (дизелі, двигуни з безпосереднім уприскуванням палива) приготування горючої суміші виробляється безпосередньо в циліндрах шляхом уприскування в них палива. У двигунах без надуву наповнення циліндрів здійснюється за рахунок вакууму, що створюється в циліндрах при рухів поршнів з верхнього крайнього положення в нижнє. У двигунах з надувом горюча суміш надходить у циліндри під тиском, який створюється компресором. Примусове займання горючої суміші від електричної іскри, що виникає в свічках запалювання, проводиться в бензинових двигунах, а запалення від стиснення (самозаймання) – в дизелях.

Двигуни внутрішнього згорання бувають: поршневі, в яких увесь робочий процес здійснюється у повітряному компресорі, камері згорання та газовій турбіні.

На більшості сучасних автомобілів установлюють поршневі двигуни внутрішнього згорання.

За способом сумішоутворення й запалювання палива автомобільні поршневі двигуни поділяються на дві групи: