Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у жінок після медикаментозної корекції гормональної дисфункції яєчників

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ-Я УКРАЇНИ
КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П. Л. ШУПИКА
 
ЛАСКІНА ЮЛІЯ СЕРГІЇВНА
 
УДК 618. 5-089: 888. 61: 616-071. 1
 
ПРОФІЛАКТИКА АКУШЕРСЬКИХ ТА ПЕРИНАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК ПІСЛЯ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ КОРЕКЦІЇ ГОРМОНАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ ЯЄЧНИКІВ
 
14. 01. 01 – акушерство та гінекологія
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
 
Київ- 1999
 
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: доктор медичних наук, професор Вдовиченко Юрій Петрович, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України.
ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ: доктор медичних наук, професор Коломійцева Антоніна Георгіївна, зав. відділенням патології вагітності та пологів Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України; доктор медичних наук, професор Голота Владислав Якович, завідувач кафедри акушерства та гінекології №3 Національного медичного університету ім. акад. О. О. Богомольця
ПРОВІДНА УСТАНОВА: Одеський державний медичний університет МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології.
Захист дисертації відбудеться “ 04 ” _лютого_ 2000 року о _11_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 613. 02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України (254112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України (м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Відновлення репродуктивної функції жінок, які страждають на неплідність, є актуальною медичною і соціальною проблемою. В її вирішенні настання зачаття є тільки першим етапом, за яким випливають задачі забезпечення виношування вагітності та народження здорової дитини. Функціональна неплідність, зумовлена порушеної овуляцією або недостатністю лютеїнової фази циклу, складає від 30 до 50% всіх випадків жіночої неплідності (І. Б. Вовк, 1998; А. Г. Корнацька, 1998; Л. І. Іванюта, 1998). Для лікування дисфункцї яєчників у жінок з неплідністю широко використовуються антиестрогенні препарати, антогоністи дофаміну, гонадотропін-рилізінг гормон (люліберин) та його аналогі, а також прогестерон.
У сучасінй літературі є нечисленні та суперечливі повідомлення про особливості перебігу та кінця вагітності, яка настала після медикаментозної корекції гормональної недостатності яєчників у жінок з неплідністю (В. Н. Прилепская, 1994; Т. Я. Москаленко, 1995; В. Л. Тютюнник та співавт., 1999). Відсутність єдиної точки зору можна пояснити різноманітністю порушень репродуктивної функції, які об-єднуються терміном “гормональна недостатність яєчників”, неоднорідністю груп контролю, а також різною кількістю (іноді дуже невеликою) обстежених жінок. Крім того, не вдається простежити чітку залежність особливостей перебігу та кінця вагітності від типу та ступеня вираженості порушень функції яєчників до вагітності, від виду та тривалості терапії, які передувала вагітності. Дискусійним залишається питання про показання до проведення терапії, спрямованої на збереження вагітності, її об-єму у жінок з дисфункцією яєчників (Е. М. Вихляева та співавт., 1990; В. Н. Серов та співавт., 1995; В. І. Грищенко та співавт., 1998). Також, неоднозначна думка різних авторів (Т. Я. Пшеничникова, 1991; Ю. И. Барашнев, 1996) про вплив терапії, яка передувала вагітності, у жінок з ендокринною неплідністю, на стан новонароджених та подальший їх розвиток.
Все викладене вище диктує необхідність подальшого вивчення особливостей перебігу вагітності та пологів у жінок з дисфункцією яєчників в анамнезі для оптимальної тактики ведення вагітних та поліпшення результатів розродження.
Зв-язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, № д. р. 0196 40 10590.
Мета роботи і задачі дослідження
Мета роботи: зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у жінок після медикаментозної корекції гормональної дисфункції яєчників на підставі вивчення клініко-ендокринологічних особливостей та розробки комплексу профілактично-лікувальних заходів.
Задачі дослідження:
1.Вивчити особливості гормонального статусу (в тому числі види дисфункції яєчників) та клінічного перебігу періоду до вагітності у жінок з ендокринною неплідністю.
2.Провести клініко-статистичний аналіз особливостей перебігу вагітності та розродження жінок з ендокринною неплідністю в анамнезі.
3.Вивчити особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок з ендокринною неплідністю в анамнезі.
4.Вивчити показники функціонального стану щитовидної залози у жінок з ендокринною неплідністю до вагітності та під час гестаційного періоду та розродження.
5.Встановити взаємозв-язок між клінічними, ехографічними та ендокринологічними змінами у жінок з ендокринною неплідністю в анамнезі.
6.Розробити та впровадити комплекс профілактично-лікувальних заходів до і під час вагітності для жінок з ендокринною неплідністю в анамнезі та встановити його ефективність.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведено вивчення особливостей клінічного перебігу вагітності та пологів, а також стану новонароджених у жінок після медикаментозної корекції різних типів оваріальної недостатності. Встановлено, що особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду зумовлені не тільки типом гормональної недостатності яєчників, але також типом та тривалістю її медикаментозної корекції до вагітності.
Вивчені особливості формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу при наявності в анамнезі дисфункції яєчників.
Вперше встановлений взаємозв-язок між клінічними, ехографічними
Фото Капча