Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у жінок після медикаментозної корекції гормональної дисфункції яєчників

Співставляючи результати проведених радіоімунологічних досліджень з клінічним перебігом вагітності необхідно відмітити високий рівень дисфункцій плаценти у жінок з гормональною недостатністю яєчників в анамнезі. Безумовно, це явилося підставою для змінення основної тактики ведення вагітності, що і було проведено в ІV групі. Обтяжений преморбідний фон у обстежених жінок не дозволяв повністю попередити основні акушерські ускладнення, однак їх зниження в 2-2, 5 рази є дуже позитивним моментом та свідчить про високу ефективність розробленої нами методики.

При аналізі особливостей розродження необхідно вказати, що частота передчасних пологів складала в ІІІ групі 12, 0%, а в ІV – була в 3 рази нижчою (4, 0%). Крім того, дуже важливим фактом є те, що рівень кесарських розтинів на фоні загальноприйнятих профілактично-лікувальних заходів був 66, 0%, а серед показань переважали внутрішньоутробна гіпоксія плода (52, 0%) ; вік понад 30 років при перших пологах (38, 0%) ; передчасний розрив плодових оболонок (36, 0%) та аномалії пологової діяльності (30, 0%). Використання розробленої нами методики ведення вагітності з програмованим розродженням дозволило знизити частоту кесарських розтинів у жінок з недостатністю функції яєчників в анамнезі до 36, 0%. Це відбулося за рахунок зменшення рівня внутрішньоутробної гіпоксії плода (з 52, 0% до 16, 0%; р<0, 01) та аномалій пологової діяльності (з 30, 0% до 10, 0%; р<0, 01).

Оцінюючи перинатальні виходи розродження можна відмітити суттєві відмінності з боку частоти асфіксії різного ступеня тяжкості (66, 0% порівняно з 36, 0%; р<0, 05) з гіпотрофією плода (22, 0% проти 12, 0%; р<0, 01). Такий високий рівень перинатальної патології наочно відображує ступінь компенсації фетоплацентарного комплексу на фоні різних методик ведення вагітності у жінок з недостатністю функції яєчників в анамнезі.

Таким чином, як показали результати наших досліджень, жінки, які отримували різні варіанти гормональної корекції у зв-язку з недостатністю функції яєчників, складають групу високого ризику щодо розвитку, в першу чергу, фетоплацентарної недостатності. Це призводить до високої частоти невиношування та недоношування, а при розродженні – до аномалій пологової діяльності та гіпоксії плода, яка не піддається медикаментозній корекції. Все це в сукупності визначає значний рівень абдомінального розродження та перинатальної патології. Недостатня ефективність загальноприйнятих профілактично-лікувальних заходів зумовлена необхідністю їх зміни, що в остаточному підсумку, дозволило поліпшити результати розродження у жінок групи високого ризику. Це дає нам підставу рекомендувати розроблену методику для широкого використання в практичній охороні здоров-я.

 

 

1.Жінки після медикаментозної корекції гормональної недостатності функції яєчників під час вагітності є групою високою рзику розвитку деяких ускладнень: фетоплацентарна недостатність (52, 6%) ; загроза невиношування (62, 3%) та недоношування (48, 6%), а також ранні (39, 4%) та пізні токсикози (49, 1%).

2.Фетоплацентарна недостатність у жінок з гормональною дисфункцією яєчників в анамнезі залежить від варіанту дисфункції яєчників та розвивається на фоні вираженого гормонального дисбалансу, який проявляється в 20-22 тижнів достовірним збільшенням вмісту хоріонічного гонадотропіну (до 395, 119, 1 нмоль/л; р<0, 05) на фоні одночасного зниження рівня плацентарного лактогену (до 72, 36, 2 нмоль/л; р<0, 05) ; прогестерону (до 373, 528, 3 нмоль/л; р<0, 05. В 27-28 тиж. на додаток до цього відбувалося достовірне зниження вмісту естріолу (до 52, 34, 7 нмоль/л; р<0, 05) та естрадіолу (до 36, 22, 8 нмоль/л; р<0, 05), що в сукупності зберігається до моменту розродження (37-38 тиж.).

3.Функція щитовидної залози у жінок з оваріальною дисфункцією в анамнезі під час вагітності характеризується в 20-22 тижня достовірним збільшенням триойдтиронину (до 3, 20, 3 нмоль/л; р<0, 05) та тироксину (до 198, 110, 3 нмоль/л; р<0, 05) на фоні одночасного зниження тиреотропного гормону (до 1, 30, 1 мМЕ/л; р<0, 05). Надалі до моменту розродження ці зміни зберігаються з аналогічною закономірністю.

4.Частота кесарських розтинів у жінок з гормональною дисфункцією яєчників в анамнезі складає 64, 6%, при цьому основними показаннями є внутрішньоутробна гіпоксія плода (46, 9%) ; вік понад 30 років при перших пологах (37, 2%) та аномалії пологової діяльності (29, 2%).

5.Основними варіантами перинатальної патології у жінок після медикаментозної корекції гормональної недостатності є асфіксія (62, 3%) та гіпотрофія (21, 7%) новонароджених, а також постгіпоксична енцефалопатія (29, 7%) та постнатальна інфекція (19, 3%).

6.З акушерських та перинатальних позицій ановуляція є менш сприятливим фоном гормональної дисфункції яєчників порівняно з недостатністю лютеїнової фази, що підтверджується більш високим рівнем фетоплацентарної недостатності (65, 6% порівняно з 37, 8%; р<0, 05) ; загрози невиношування (77, 4% проти 45, 1%; р<0, 05) та недоношування (54, 8% порівняно з 41, 5%; р<0, 05) ; пізніх токсикозів (56, 9% проти 40, 2%; р<0, 05) ; асфіксії (75, 3% порівняно з 47, 6%; р<0, 05) та гіпотрофії (26, 9% проти 15, 9%; р<0, 05) новонароджених, а також постгіпоксичної енцефалопатії у дітей (34, 4% порівняно з 24, 4%; р<0, 05).

7.Жінок з гормональною недостатністю яєчників необхідно