Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у жінок після медикаментозної корекції гормональної дисфункції яєчників

Практичне значення отриманих результатів. Вивчено вплив різних методів медикаментозної корекції та вариантів оваріальної недостатності на частоту та ступінь вираженості різних акушерських та перинатальних ускладнень. Встановлені суттєві відмінності в частоті акушерської та перинатальної патології у жінок з різними дисфункціями яєчників до вагітності. Уточнені ряд факторів ризику розвитку фетоплацентарної недостатності у жінок з неплідністю в анамнезі.

Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень для вагітних з ендокринною неплідністю в анамнезі на підставі диференційованого підходу до профілактичної гормонотерапії.

Особистий внесок здобувача. Планування та виконання наукових досліджень проведено безпосередньо автором за період 1997-1999 р. р. Автором проведені клініко-статистичні дослідження 175 випадків розродження жінок після медикаментозної корекції різних вариантів оваріальної недостатності. Проведено клініко-лабораторне обстеження 100 жінок з дисфункцією яєчників в анамнезі, отримувавших різні методики корекції фетоплацентарної недостатності. Самостійно проведено забір та підготовку біологічного матеріалу. Матеріали дослідження виконані безпосередньо автором та за його участю.

Автором розроблені практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок після медикаментозної корекції різних вариантів оваріальної недостатності. Статистична обробка отриманих даних проведена виключно автором.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційної роботи були доповідені та обговорені на ІІ пленумі асоціації акушерів-гінекологів України (Євпаторія, вересень 1998) ; на засіданні акушерів-гінекологів Київської області (червень, 1999) ; на засіданні проблемної комісії “Акушерство та гінекологія” Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика (вересень 1999).

Публікації. За темою кандидатської дисертації опубліковано 7 наукових робіт, 5 з яких у журналах, затверджених ВАК України, причому 1 – самостійна.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 106 сторінках машинопису, складається з вступу, огляду літератури, розділу методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, їх обговорення, висновків та покажчика літератури, який включає 100 вітчизняних та 84 зарубіжних джерела. Робота ілюстрована 15 таблицями і 18 малюнками.

 

 

Об-єкт, методи та методологія досліджень. У відповідності з метою та задачами нашої наукової роботи дослідження були проведені в два етапи. На першому – вивчені клініко-статистичні особливості розродження 175 жінок з різними варіантами ендокринної неплідності, які спосерігались і були обстежені як до вагітності, так і під час неї. При цьому у 93 жінок (53, 1%) мала місце ановуляція (І група), а у 82 жінок (46, 9%) - недостатність лютеїнової фази (ІІ група).

На другому етапі було спочатку проведено клінічне спостереження та ендокринологічне обстеження 100 жінок з ендокринною неплідністю в анамнезі (різні варіанти оваріальної недостатності) до моменту настання вагітності. Надалі у них були вивчені особливості клінічного перебігу вагітності, стан фетоплацентарного комплексу (ехографічні та ендокринологічні особливості), ускладнення пологів та патологія новонароджених. Всі жінки були розподілені на дві групи з урахуванням комплексу лікувально-профілактичних заходів: ІІІ група – 50 жінок, проведених за загальноприйнятою методикою; ІV група – 50 жінок, проведених за розробленою нами методикою.

Контрольну групу складали 50 первородящих у віці 20-25 років без акушерської та соматичної патології.

Загальноприйняте ведення вагітності у жінок з даною патологією включало до себе у відповідності з рекомендаціями Л. Б. Маркіна та співавт. (1996) вітамінотерапію (вітаміни С, Є, Р) ; антиоксиданти; спазмолітики; мембраностабілізатори та антиагреганти та гормональну терапію (турінал у безперервному режимі).

Відмітними особливостями профілактично-лікувальної методики, що використовувалася нами, явилося застосування магнезіальної терапії: 10-20 мл 25% розчину протягом 10-14 днів 3 курса на вагітність (6-8; 16-20; 26-30 тиж. вагітності) та спрямованої гормотерапії, яка проводилася з урахуванням конкретного виду гормональної недостатності яєчників. Так, у жінок з ановуляцією в анамнезі у дні, які відповідають І фазі менструального циклу, проводять терапію тільки фолікуліном, в той час як у дні, які співпадають з ІІ фазою – відповідно прогестероном. У жінок з недостатністю лютеїнової фази в анамнезі використовувався тільки прогестерон в дні, які відповідають ІІ фазі менструального циклу. Профілактичне використання гормотерапії проводилось у всіх жінок ІV групи, починаючи з 4-5 і до 35-36 тижнів вагітності. При цьому добові дозування гормональних препаратів були мінімальними: 0, 7 – 1, 0 мл 1% розчину прогестерону та 0, 3-0, 5 мл фолікуліну (1 мл – 5000 од.) тривалість та зміна дозування гормональних препаратів під контролем кольпоцитологічних та радіоімунологічних показників з урахуванням індивідуальної чутливості.

Ультразвукові дослідження проводились на апараті “Toshiba”, “Aloka” та “Philips”. Скоротливу діяльність матки вивчали за допомогою кардіотокографа “Біомедика” (Італія) методом зовнішньої гістерографії. Для розшифровки кардіотокограм плода використовували бальну оцінку за шкалою Е. С. Готьє (1988).

Для оцінки ендокринної функції фетоплацентарного комплексу використовували радіоімунологічні методи (А. Г. Резнікова, 1990) та визначали такі показники: естріол, естрадіол, прогестерон, хоріонічний гонадотропін, плацентарний лактоген, тиреотропний гормон, трийодтиронин та тироксин.

Математична обробка отриманих даних проводилась в 3 етапи: створення програмного комплексу обробки даних; введення даних в комп-ютер “Pentium – 150” фірми “Samsung” (Корея) ; Власно обчислювальна робота за стандартними програмами.

Математичні методи дослідження були виконані згідно рекомендацій О. П. Мінцера та співавт.