Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у жінок після медикаментозної корекції гормональної дисфункції яєчників

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 

цілеспрямовано готувати до наступної вагітності в умовах жіночої консультації з використанням всього комплексу лікувально-профілактичних заходів.

8.Основними відмінностями ведення вагітності у жінок з гормональною дисфункцією яєчників в анамнезі є гормонотерапія при ановуляції в анамнезі в дні, які співпадають з І фазою менструального циклу – тільки фолікулін (0, 3-0, 5 мл при 5000 од. в 1 мл), а в дні, які співпадають з ІІ фазою – тільки прогестерон (0, 5 – 0, 7 мл 1% розчину), при недостатності лютеїнової фази – тільки прогестерон в дні, які співпадають з ІІ фазою циклу; тривалість гормонотерапії починається з 4-5 до 36 тижнів вагітності; профілактична магнезіальна терапія в 6-8; 16-20 та 26-30 тижнів, а також програмовані пологи з використанням простину Е2 у вигляді вагінального гелю або таблеток.
9.Ендокринологічний статус у жінок з гормональною дисфункцією яєчників в анамнезі, проведених під час вагітності за нашою методикою, характеризує достовірне підвищення в 10-12 тижнів естріолу (до 11, 31, 2 нмоль/л; р<0, 05) ; естрадіолу (до 13, 11, 1 нмоль/л; р<0, 05) та прогестерону (до 190, 85, 4 нмоль/л; р<0, 05), а в 20-22 тиж. – тільки естріолу (до 61, 25, 4 нмоль/л; р<0, 05) та естрадіолу (до 49, 13, 2 нмоль/л; р<0, 05) при відсутності достовірних відмінностей з боку решти показників щільно до розродження (37-38 тижнів).
10.Використання розробленого нами комплексу профілактично-лікувальних заходів у жінок після медикаментозної корекції гормональної дисфункції яєчників дозволить знизити частоту фетоплацентарної недостатності (з 54, 0% до 22, 0%; р<0, 01) ; загрози невиношування (з 60, 0% до 24, 0%; р<0, 01) та недоношування (з 48, 0% до 26, 0%; р<0, 05) ; пізніх токсикозів (з 50, 0% до 28, 0%; р<0, 05) та аномалій пологової діяльності (з 30, 0% до 10, 0%; р<0, 01), що сприяє зменшенню частоти кесаревих розтинів (з 66, 0% до 36, 0%; р<0, 05) ; асфіксій (з 66, 0% до 36, 0%; р<0, 05) та гіпотрофій (з 22, 0%; 12, 0%; р<0, 05) новонароджених, а також постгіпоксичної енцефалопатії (з 30, 0% до 12, 0%; р<0, 01).
 
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
 
1.Ласкіна Ю. С., Герасимова Т. В., Бобова М. В., Титенко Т. М. Особливості фетоплацентарного комплексу у хворих з гіпогонадотропною формою аменореї //Український науково-медичний молодіжний журнал. – 1998. – №1-2. – С. 108-110.
2.Ласкіна Ю. С., Герасимова Т. В., Бобова М. В., Титенко Т. М. Особливості акушерської та перинатальної патології у жінок з ендокринною неплідністю в анамнезі //Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1998. – №3. – С. 74-76.
3.Вдовиченко Ю. П., Шадлун Д. Р., Бобова М. В., Ласкіна Ю. С., Титенко Т. М., Корчинська О. О. Розродження жінок з неплідністю в анамнезі //Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. – №1. – С. 109-113.
4.Вдовиченко Ю. П., Марфіна Я. А., Корчинська О. О., Ласкіна Ю. С., Талько О. В., Бобова М. В. Програмований кесарів розтин у жінок з неплідністю в анамнезі //Буковинський медичний вісник. – 1999. – №2. – С. 35-39.
5.Ласкіна Ю. С. Клініко-статистичні особливості розродження жінок з ендокринною неплідністю в анамнезі //Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Медицина”. – вип. 8. – 1999. – С. 174-176.
6.Герасимова Т. В., Ласкіна Ю. С., Бобова М. В., Титенко Т. М. Беременность и роды у женщин с аменореей //В сб. науч. тр. Крымского медуниверситета им. С. И. Георгиевского “Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения”. – 1997. – т. 133. – ч. 1. – С. 193-198.
7.Герасимова Т. В., Хименко М. В., Ласкіна Ю. С., Бобова М. В., Титенко Т. М. Кесарський розтин у жінок з неплідністю в анамнезі //Тези доп. ІІ пленуму Асоціації акушерів-гінекологів України “Кесарський розтин в сучасному акушерстві”. – Сімферополь. – 1998. – С. 62-63.
 
АНОТАЦІЯ
 
Ласкіна Ю. С. Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у жінок після медикаментозної корекції гормональної дисфункції яєчників. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 01 – акушерство та гінекологія. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України. Київ, 1999.
На основі клініко-статистичних методів дослідження встановлені особливості акушерської та перинатальної патології у жінок після медикаметнозної корекції різних типів оваріальної недостатності. Науково обгрунтовані, розроблені та впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з гормональною дисфункцією яєчників в анамнезі на підставі диференційованого підходу до профілактичної гормонотерапії. Все це в сукупності дозволило поліпшити результати розродження у жінок з неплідністю в анамнезі.
Ключові слова: вагітність, пологи, профілактика, перинатологія, медикаментозна корекція, гормональна недостатність, яєчники.
 
ANNOTATION
 
Laskina Yu. S. Prophylaxic of obstetric and perinatal complications in women after medicamental correction of hormonal ovarian dysfunction. – Manuscript.
Thesis for a degree of candidate of medical sciences on specialty 14. 01. 01 – obstetric and gynecology. P. L. Shupik Kyiv Medical Academy of Post-Graduate Education of Health of Ukraine. Kyiv, 1999.
Оn the basis of clinicostatistical methods of the study the distinctive features of obstetric and perinatal pathology in women after medicamental correction of various types of ovarian insufficiency have been established. The practical recommendations concerning the reduction of the frequency of obstetric and perinatal complications in women with hormonal ovarian dysfunction in anamnesis have been scientifically substantiated, developed and introduced on the basis of differentited approach to the prophylaxis and hormonotherapy. All this on the whole permitted to improve the results of delivery in women with infertility in anamnesis.
Key words: pregnancy, labor, prophylaxis, perinatology, medicamental correction, hormonal insufficiency, ovaries.
 
АННОТАЦИЯ
 
Ласкина Ю. С. Профилактика акушерских и перинатальных осложнений у женщин после медикаментозной коррекции гормональной дисфункции яичников. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 01. 01 – акушерство и гинекология. – Киевская медицинская академия последипломного образования им. П. Л. Шупика МЗ Украины. – Киев, 1999.
Научная работа посвящена решению актуального вопроса современного акушерства – улучшению результатов родоразрешения женщин с бесплодием в анамнезе.
Научная новизна проведенных исследований заключается в том, что впервые проведено изучение особенностей клинического течения беременности и родов, а также состояния новорожденных у женщин после медикаментозной коррекции различных типов овариальной недостаточности. Установлено, что особенности течения беременности родов и послеродового периода обусловлены не только типом гормональной недостаточности яичников, но также типом и длительностью ее медикаментозной коррекции до беременности. Изучены особенности формирования и функционального состояния фетоплацентарного комплекса при наличии в анамнезе дисфункции яичников.
Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что фетоплацентарная недостаточность у женщин с гормональной дисфункцией яичников в анамнезе развивается на фоне выраженного гормонального дисбаланса, который проявляется в 20-22 недель достоверным увеличением содержания хорионического гонадотропина (до 395, 119, 1 нмоль/л; р<0, 05) ; трийодтиронина (до 3, 20, 3 нмоль/л; р<0, 05) и тироксина (до 198, 110, 3 нмоль/л; р<0, 05) на фоне одночасного снижения уровня плацентарного лактогена (до 72, 36, 2 нмоль/л; р<0, 05) ; прогестерона (до 373, 528, 3 нмоль/л; р<0, 05) и тиреотропного гормона (до 1, 30, 1 мМЕ/л; р<0, 05). В 27-28 нед. в дополнение к этому отмечается достоверное снижение содержания эстриола (до 52, 34, 7 нмоль/л; р<0, 05) и эстрадиола (до 36, 22, 8 нмоль/л; р<0, 05), что в совокупности сохраняется до момента родоразрешения (37-38 нед.). Основными вариантами перинатальной патологии у женщин после медикаментозной коррекции гормональной недостаточности является асфиксия (62, 3%) и гипотрофия (21, 7%) новорожденных, а также постгипоксическая энцефалопатия (29, 7%) и постнатальная инфекция (19, 3%). С акушерских и перинатальных позиций ановуляция является менее благоприятным фоном гормональной дисфункции яичников по сравнению с недостаточностью лютеиновой фазы, что подтверждается более высоким уровнем фетоплацентарной недостаточности (65, 6% по сравнению с 37, 8%; р<0, 05) ; угрозы невынашивания (77, 4% против 45, 1%; р<0, 05) и недонашивания (54, 8% по сравнению с 41, 5%; р<0, 05) ; поздних токсикозов (56, 9% против 40, 2%; р<0, 05) ; асфиксии (75, 3% по сравнению с 47, 6%; р<0, 05) и гипотрофии (26, 9% против 15, 9%; р<0, 05) новорожденных, а также постгипоксической энцефалопатии у детей (34, 4% по сравнению с 24, 4%; р<0, 05). Основными отличиями ведения беременности у женщин с гормональной дисфункцией яичников в анамнезе является гормонотерапия при ановуляции в анамнезе в дни, соответсвующие І фазе менструального цикла – только фолликулин (0, 3-0, 5 мл при 5000 ед. в 1 мл), а в дни, соответствующие ІІ фазе – только прогестерон (0, 5 – 0, 7 мл 0, 5% раствора), при недостаточности лютеиновой фазы – только прогестерон в дни, соответствующие ІІ фазе цикла; длительность гормонотерапии начинается с 4-5 до 26 недель беременности; профилактическая магнезиальная терапия в 6-8; 16-20; 26-30 и 34-36 недель, а также программированные роды с использованием простина Е2 в виде вагинального геля или таблеток. Ендокринологический статус у женшин с гормональной дисфункцией яичников в анамнезе, проведенных во время беременности по нашей методике, характеризует достоверное повышение в 10-12 недель эстриола (до 11, 31, 2 нмоль/л; р<0, 05) ; эстрадиола (до 13, 11, 1 нмоль/л; р<0, 05) и прогестерона (до 190, 85, 4 нмоль/л; р<0, 05), а в 20-22 нед. – только эстриола (до 61, 25, 4 нмоль/л; р<0, 05) и эстрадиола (до 49, 13, 2 нмоль/л; р<0, 05) при отсутствие достоверных отличий со стороны остальных показателей вплоть до родоразрешения (37-38 недель). Использование разработанного нами комплекса профилактически-лечебных мероприятий у женщин после медикаментозной коррекции гормональной дисфункции яичников позволит снизить частоту фетоплацентарной недостаточности (с 54, 0% до 22, 0%; р<0, 01) ; угрозы невынашивания (с 60, 0% до 24, 0%; р<0, 01) и недонашивания (с 48, 0% до 26, 0%; р<0, 05) ; поздних токсикозов (с 50, 0% до 28, 0%; р<0, 05) и аномалий родовой деяльности (с 30, 0% до 10, 0%; р<0, 01), что способствует уменьшению частоты кесаревых сечений (с 66, 0% до 36, 0%; р<0, 05) ; асфиксий (с 66, 0% до 36, 0%; р<0, 05) и гипотрофий (с 22, 0% до 12, 0%; р<0, 05) новорожденных, а также постгипоксической энцефалопатии (с 30, 0% до 12, 0%; р<0, 01).
Ключевые слова: беременность, роды, профилактика, перинатология, медикаментозная коррекция, гормональная недостаточность, яичники.
Фото Капча