Профілактика прееклампсії в жінок із неспецифічною патологією легень

Розроблені і впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти і ступеня тяжкості прееклампсії та фетоплацентарної недостатності в жінок із хронічним бронхітом на підставі використання медикаментозної корекції і фізичних факторів впливу.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати досліджень впроваджені в практику пологодопоміжних закладів м. Києва і Київської області. Наукові розробки за матеріалами дисертації використовуються в учбовому процесі кафедр акушерства та гінекології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика.

Особистий внесок здобувача. Планування і проведення всіх досліджень виконано за період із 1999 по 2002 рр. Особисто автором обрано тему, визначено мету, завдання та напрямки проведення досліджень. Самостійно проведено клініко-статистичний аналіз 286 випадків вагітності та пологів в жінок з патологією легень, виконано клінічний аналіз перебігу вагітності, пологів і стан новонароджених у 50 жінок контрольної групи й у 100 – із неспецифічною патологією легень, які одержували різноманітні лікувально-профілактичні методики, а також проаналізовані результати лабораторних і функціональних досліджень. Самостійно проведено забір і підготовку біологічного матеріалу. Всі лабораторні та функціональні методи дослідження виконані безпосередньо автором та за його участю. Дисертантом особисто проведено аналіз та узагальнення результатів, сформульовані всі положення та висновки. Науково обгрунтовані практичні рекомендації, підготовлені до друку наукові праці, виступи.

Автором розроблені та впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти та ступеня тяжкості прееклампсії та фетоплацентарної недостатності в жінок з неспецифічною патологією легенів. Статистична обробка одержаних результатів виконана безпосередньо автором.

Апробація результатів роботи. Основні положення та результати дисертаційної роботи були викладені та обговорені на ІV пленумі та ХІ зўїзді Асоціації акушерів-гінекологів України (Івано-Франківськ, вересень 2000; Київ жовтень 2001 р.) ; на засіданні проблемної комісії «Акушерство та гінекологія» Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика (лютий 2002 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 4 наукові роботи, 3 з яких у часописах та збірниках, затверджених ВАК України, з яких 2 – самостійні.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 153 сторінках, складається із вступу, огляду літератури, розділу матеріали та методи дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів та висновків. Перелік використаних джерел включає 110 вітчизняних та російськомовних, а також 82 зарубіжних джерела. Робота ілюстрована 53 таблицями та 17 рисунками, з яких 3 рисунки та 2 таблиці розташовані на окремих сторінках.

 

 

Об’єкт, методи та методологія досліджень. Для рішення поставленої мети і задач було проведено клініко-статистичний аналіз 286 історій вагітності та пологів в жінок з ХНЗЛ за останні 10 років (1992-2001 рр.), які були розподілені на три групи: А – 158 жінок з ХБ; В – 76 жінок з БА та С – 52 жінки з ПС та БЕХ. Надалі було проведено комплексне клініко-лабораторне і функціональне обстеження 150 вагітних жінок, що були розділені на такі групи: контрольна група – 50 первородящих без акушерської і соматичної патології, розроджених через природні пологові шляхи; І група – 50 вагітних із неспецифічною патологією легень, які одержували загальноприйняту профілактику пре-еклампсії; ІІ група – 50 вагітних із хронічним бронхітом, які одержували розроблену нами методику профілактики.

Серед основних варіантів неспецифічної патології легень ми зупинилися тільки на хронічному бронхіті (ХБ) у зв'язку з тим, що це захворювання найчастіше зустрічається серед жінок репродуктивного віку, не є протипоказанням для виношування вагітності і в структурі всієї легеневої патології складає більш 90% (В. А. Заболотнов, 2000).

Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи проводилися відповідно до рекомендацій ряду авторів (М. М. Шехтман, 1999) і містили використання антигіпоксантів (вітамін Є) ; антиагрегантів (курантил, трентал, компламін) ; спазмолітиків (но-шпа, папаверин) і комплексу вітамінів і мінералів.

Основними відмінностями запропонованої нами методики стало профілактичне використання медикаментозної (хофітол) і немедикаментозної (поляризоване світло низької енергії) терапії в такі терміни вагітності: 20-21 тиж., 29-30 тиж. і 38-39 тиж. Ці терміни були обрані в зв'язку з тим, що в 20-21 тиж. гестаційного періоду відбувається формування фетоплацентарного комплексу, в 29-30 тиж. – найбільше виражена загроза недоношування, а в 38-39 тиж. проводиться допологове підготування. При цьому, хофітол використовували в загально-прийнятому дозуванні протягом 15 днів кожного курсу. Полязироване світло низької енергії застосовували в ці ж терміни протягом 10 днів по 5 хвилин на проекцію нижніх часток легені по обидва боки.

Для адекватної оцінки отриманих результатів була розроблена спеціальна карта, до якої вносилися результати основних клінічних, лабораторних і функціональних методів дослідження. Всі карти в наступному вводилися в комп'ютер, де відбувалося їх подальше опрацювання за спеціальними програмами.

До комплексу виконаних лабораторних досліджень були включені основні показники токсичності крові: рівень середніх молекул (СМ) і лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ) ; системного гемостазу: гематокрит (ГТ), активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), протромбіновий індекс (ПІ), тромбіновий час (ТЧ), вміст антитромбіну ІІІ (АТ ІІІ) і фібриногену (ФБ), етаноловий тест (ЕТ), протамінсульфатний тест (ПСТ), визначення кількості тромбоцитів (Тр), вивчення їх адгезивності, спонтанна агрегація тромбоцитів (САТр)  (Г. І. Назаренко, 2000) ; вмісту основних гормонів: естріол (Е), прогестерон (ПГ), хоріонічний гонадотропін (ХГ), плацентарний лактоген (ПЛ), кортизол (Кр) і пролактин (Прл) (О. Г. Резніков, 1999).

Скоротлива діяльність матки вивчалась за