Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Профілактика прееклампсії в жінок із неспецифічною патологією легень

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 

style="text-align: justify;">Особливий інтерес представляють дані про ендокринологічний статус обстежених жінок. Як наочно свідчать отримані результати, напередодні розродження достовірні розходження спостерігалися тільки з боку двох показників: кількість естріолу знижується (І група – 47, 1±2, 1 нмоль/л і контрольна – 55, 8±2, 4 нмоль/л; р<0, 05), а кортизолу – навпаки збільшується (І група – 924, 6±21, 2 нмоль/л і контрольна – 821, 4±27, 1 нмоль/л; р<0, 05). Це вказує на перевагу в генезі повторної фето-плацентарної недостатності саме гіпоксичного компоненту.

Таким чином, як показали результати проведених досліджень на даному етапі роботи, жінки із неспецифічною патологією легень складають групу високого ризику щодо розвитку прееклампсії на фоні попереднього загострення або погіршення основної соматичної захворюваності. Це супроводжується порушенням функціонального стану дихальної системи, серйозними змінами тромбоцитарної і прокоагулянтної ланок гемостазу, посиленням ендотоксикозу і на останньому етапі характеризується розвитком повторної фетоплацентарної недостатності з високим рівнем хронічного дистреса плода. При розродженні цих жінок виникають аномалії пологової діяльності і гострий дистрес плода, що призводить до необхідності абдомінального розродження. Отримані результати свідчать про недостатню ефективність загально-прийнятих лікувально-профілактичних заходів і диктують необхідність наукового пошуку нових рішень цієї актуальної задачі сучасного акушерства.
Як було вже відзначено вище, запропоновані нами лікувально-профілактичні заходи проводилися 3 курсами: 20-21 тиж., 29-30 тиж. і 38-39 тиж. Дуже важливим фактом є відсутність алергічних реакцій і індивідуального несприйняття препарату «хофітол» і поляризованого світла низької енергії у всіх 50 спостереженнях у ІІ групі.
Основною особливістю клінічного перебігу І половини вагітності є відсутність істотних розходжень між групами незалежно від застосовуваних лікувально-профілактичних заходів. Безумовно, основною причиною такої ситуації є відсутність лікувально-профілактичних заходів в жінок із легеневою патологією до 20 тижнів вагітності. При цьому, нами враховані основні рекомендації вітчизняних і зарубіжних авторів (В. М. Бесєдін та співавт., 2000; В. Н. Серов та співавт., 1997) про небажаність застосування лікарських засобів і фізичних факторів впливу в І половині вагітності у зв'язку з високим ризиком їх несприятливого впливу на формування і розвиток плода.
Найбільше виражені розходження між групами спостерігалися після 20 тиж. вагітності. У першу чергу варто виділити факт зниження частоти прееклампсії різноманітного ступеня тяжкості в 2, 2 разу. На нашу думку це відбулося завдяки істотному зменшенню загострень легеневої патології – у 2, 5 разу і респіраторної вірусної інфекції – також у 2, 4 разу. Рівень інших акушерських і перинатальних ускладнень коливався, приблизно, у тих самих межах із незначним зменшенням при використанні у вагітних жінок із легеневою патологією хофітолу і поляризованого світла низької енергії. Для більш детального аналізу представлених результатів проведена оцінка структури, клінічних проявів і термінів розвитку основних акушерських і перинатальних ускладнень.
Як свідчать отримані дані в жінок ІІ групи явно переважала прееклампсія легкого ступеня тяжкості (І група – 42, 0% і ІІ група – 62, 0%) і були відсутні випадки тяжких форм прееклампсії. Серед основних клінічних проявів прееклампсії під впливом запропонованої нами методики можна виділити явну перевагу набряків і протеїнурії (І група – 12, 0% і ІІ група – 64, 0%) і низьку частоту артеріальної гіпертензії в порівнянні з загальноприйнятими лікувально-профілактичними заходами (І група – 78, 0% і ІІ група – 38, 0% відповідно). При профілактичному використанні хофітолу і поляризованого світла низької енергії частіше переважав легкий ступінь анемії (І група – 42, 0% і ІІ група – 68, 0%) і затримка розвитку плода по асиметричному варіанту (І група – 82, 0% і ІІ група – 100, 0%). На відміну від жінок І групи терміни розвитку акушерської і перинатальної патології у вагітних ІІ групи коливалися в тих самих межах – від 30, 4 до 32, 1 тиж., що вказує на одномоментність розвитку ускладнень гестаційного періоду під впливом запропонованої нами методики.
Аналізуючи основні ускладнення в пологах необхідно відзначити, що під впливом запропонованої нами методики відбулося зниження частоти передчасного розриву плодових оболонок у 2 рази, аномалій пологової діяльності в 2, 7 разу, дистреса плода в 3 рази, гіпертензії в пологах у 3, 3 разу і дихальної недостатності – відповідно в 8 разів. В свою чергу це сприяло зменшенню частоти кесаревих розтинів у 2, 4 разу, що в сучасній літературі (Б. М. Венцківський та співавт., 1998; В. О. Товстановська та співавт., 2000) розцінюється як позитивний момент.
З основних перинатальних наслідків розродження можна виділити зменшення частоти асфіксії новонароджених у 3, 3 разу, макроскопічних проявів внутрішньоутробного інфікування в 7 разів, постгіпоксичної енцефалопатії в 4, 0 рази, а також відсутність випадків геморагічного синдрому і гіпербілірубінемії.
Отримані клінічні результати були цілком підтверджені даними лабораторних і функціональних методів дослідження.
Таким чином, як показали результати проведених досліджень, профілактичне використання хофітолу і поляризованого світла низької енергії у вагітних жінок із легеневою патологією дозволяє істотно знизити частоту і ступінь виразності прееклампсії, що у свою чергу, сприяє поліпшенню безпосередніх акушерських і перинатальних наслідків розродження.
 
ВИСНОВКИ
 
В дисертації зроблено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо зниження частоти прееклампсії та фетоплацентарної недостатності у вагітних з неспецифічними захворюваннями легень шляхом вивчення особливостей зовнішнього подиху, показників гемостазу, токсичності крові, стану фетоплацентарного комплексу та удосконалення
Фото Капча