Профілактика прееклампсії в жінок із неспецифічною патологією легень

1. В структурі хронічних неспецифічних захворювань легень у вагітних жінок переважають хронічний бронхіт (55, 2%) порівняно з бронхіальною астмою (26, 6%) та бронхоектатичною хворобою (18, 2%).

2. Жінки з хронічним бронхітом складають групу високого ризику (36, 0%) щодо розвитку прееклампсії із перевагою артеріальної гіпертензії (78, 0%), що розвивається з 28 тижнів вагітності після попереднього загострення основної соматичної патології. Після 31 тижнів приєднується гестаційна анемія і після 33 тижнів – порушення в системі мати-плацента-плід.

3. При хронічному бронхіті поряд з цим спостерігаються фетоплацентарна недостатність (40, 0%) ; аномалії пологової діяльності (32, 0%) і дистрес плода (30, 0%).

4. Функціональний стан зовнішнього подиху у вагітних із хронічним бронхітом характеризується після 20-21 тижнів вагітності і до розродження достовірним зниженням життєвої ємності легень, обсягу форсованого видиху за першу секунду, пікової і максимальної об'ємної швидкості видиху. Встановлені порушення вентиляційно-перфузійних взаємовідносин у легенях можуть бути однією з причин розвитку мікроциркуляторних порушень гіпоксичного генезу і призводять до появи клінічної симптоматики прееклампсії із перевагою артеріальної гіпертензії.

5. Стан гемостазу у вагітних жінок із хронічним бронхітом характеризується в 20-21 тиж. достовірним зниженням кількості тромбоцитів; збільшенням їх спонтанної агрегації при одночасному зниженні агрегації тромбоцитів із рістоміцином, з АДФ і тромбіном; достовірним збільшенням протромбінового індексу, укороченням активованого часткового тромбопластинового часу і різкого збільшення етанолового і протамінсульфатного тестів. В 29-30 тиж. додатково до цього відбувається зменшення вмісту антитромбіну ІІІ при одночасному підвищенні кількості фібриногену. Встановлені порушення гемостазу свідчать про одночасну активацію тромбоцитарної і прокоагулянтної ланок, що можна трактувати як хронічний синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання на фоні якого підвищений ризик розвитку прееклампсії.

6. Гестаційний процес в жінок із хронічним бронхітом протікає на фоні збільшення токсичних властивостей крові, про що наочно свідчить вже в 20-21 тиж. достовірне збільшення показника середніх молекул і лейкоцитарного індексу інтоксикації, а напередодні розродження ступінь токсичності стає на порядок вище, про що наочно свідчить зниження коефіцієнта достовірності з 0, 05 до 0, 01. Виявлене чітке збільшення токсичних властивостей крові є одним із пояснень високого ризику розвитку акушерської і перинатальної патології в жінок даної групи.

7. З метою зниження частоти прееклампсії і зниження фетоплацентарної недостатності розроблений метод профілактики – хофітол та поляризоване світло низької енергії.

8. Внаслідок використання розробленого методу профілактики мали місце поліпшення показників функції зовнішнього подиху (збільшення ЖЄЛ на 9, 4%; МОШ 25 на 9, 7% і ПОШ на 11, 3%) ; нормалізація основних показників системного гемостазу (збільшення вмісту тромбоцитів; показника їх агрегації з рістоміцином, АДФ і тромбіном, а також вмісту АТ ІІІ і значення АЧТЧ на фоні одночасного зниження спонтанної агрегації тромбоцитів, ПІ, вмісту фібриногену і різкого зменшення етанолового і протамінсульфатного тестів) ; зниження виразності ендотоксикозу (зменшення рівня СМ і ЛІІ) ; нормалізація функціонального стану фетоплацентарного комплексу (збільшення основних біометричних розмірів плода, збільшення вмісту естріолу при одночасному зниженні рівня кортизолу).

9. Розроблена лікувально-профілактична методика дозволила знизити частоту загострень легеневої патології і респіраторної вірусної інфекції у жінок в 2, 5 разу, а також знизити частоту прееклампсії у 2, 2 разу; аномалій пологової діяльності в 2, 7 разу, дистреса плода в 3 рази; кесаревих розтинів у 2, 4 разу; асфіксії новонароджених у 3, 3 разу; постгіпоксичної енцефалопатії в 4, 0 рази і попередити перинатальні втрати.

 

 

З метою профілактики прееклампсії та фетоплацентарної недостатності в жінок із неспецифічною патологією легень необхідно профілактичне використання медикаментозної (хофітол) і немедикаментозної (поляризоване світло низької енергії) терапії в такі терміни вагітності: 20-21 тиж., 29-30 тиж. і 38-39 тиж. При цьому, хофітол використовується в загальноприйнятому дозуванні протягом 15 днів кожного курсу, а полязироване світло низької енергії застосовується протягом 10 днів по 5 хвилин на проекцію нижньої частки легені по обидва боки.

 

 

1. Вдовиченко Ю. П., Гончарук С. М., Пирля І. Л. Актуальні питання лікування поєднаного пізнього гестозу на фоні бронхіальної астми і хронічного обструктивного бронхіту // Науковий вісник Ужгородського ун-ту. Серія “Медицина”. – 2000. – вип. 12. – С. 185-187.

2. Гончарук С. Н. Применение хофитола для профилактики поздних гестозов у беременных с патологией легких // Зб. наук. праць «Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики». – вип. 7. – Київ-Луганськ. – 2002. – С. 23-26.

3. Гончарук С. Н. Профилактика поздних гестозов у женщин с неспецифической патологией легких // Здоровье женщины. – 2002 – №1. – С. 13-19.

4. Гончарук С. Н. Роль респецифической бронхолегочной патологии в патогенезе поздних гестозов и пути их снижения // Тез. доп. научно-практ. конф. «Актуальные аспекты репродуктивного здоровья». – Здоровье женщины. – 2002. – №1. – С. 129.

 

 

Гончарук С. М. Профілактика прееклампсії в жінок з неспецифічною патологією легень. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.

Спеціальність 14. 01. 01 – акушерство та гінекологія. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України. Київ, 2002.

Вивчено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених в жінок з неспецифічною патологією легень. Показана роль хронічного обструктивного бронхіту та бронхіальної астми в розвитку прееклампсії. Вивчено причини, структура та терміни розвитку основних акушерських та перинатальних ускладнень в жінок цієї групи. Розроблені та впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти та ступеня тяжкості прееклампсії в жінок з неспецифічною патологією легень на підставі використання медикаментозної корекції та фізичних факторів впливу.

Ключові слова: прееклампсія, неспецифічна патологія легень, профілактика.

 

 

Goncharuk S. N. 

Prophylaxis preeclampsia at the women with a nonspecific pulmonary pathology. Manuscript. Thesis for a degree of candidate of medical sciences. Specialty 14. 01. 01 – obstetric and gynecology. P. L. Shupik Kiev Medical Academy of Post-Graduate Education of Health of Ukraine.

Kiev, 2002.

The features of clinical flow of pregnancy, labors and state neonatal at the women with a nonspecific pulmonary pathology are investigated. The role chronic obstructive of a bronchitis and bronchial asthma in development late gestosis is shown. The causes, frame and terms of development basic obstetric and perinatal of complications at the women of this bunch are investigated. Are developed and the practical references on drop of frequency and degree of gravity late gestosis at the women with a nonspecific pulmonary pathology are introduced on the basis of use of medicamental correction and physical factors of influence.

Key words: preeclampsia, nonspecific pulmonary pathology, prophylaxis.

 

 

Гончарук С. Н.

Профилактика преэлампсии у женщин с неспецифической патологией легких. Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук. Киевская медицинская академия последипломного образования им. П. Л. Шупика МЗ Украины. Киев, 2002.

Целью работы явилось снижение частоты и степени тяжести преэклампсии и фетоплацентарной недостаточности у женщин с неспецифическими воспалительными заболеваниями легких на основе изучения основных изменений гомеостаза, а также разработки и внедрения комплекса лечебно-профилактических методов.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что женщины с хронической неспецифической патологией легких составляют группу высокого риска (36, 0%) по развитию преэклампсии с преобладанием артериальной гипертензии (78, 0%), которая развивается с 28 недель беременности после предварительного обострения основной соматической патологии. После 31 недели присоединяется гестационная анемия и после 33 недель – нарушения в системе мать-плацента-плод. Хронический бронхит играет существенную роль в высоком уровне акушерских (преэклампсия – 36, 0%; фетоплацентарная недостаточность – 40, 0%; аномалии родовой деятельности – 32, 0% и дистресс плода – 30, 0%) и перинатальных осложнений (асфиксия новорожденных – 26, 0%; постгипоксическая энцефалопатия – 24, 0%; гипербилирубинемия – 6, 0% и реализация внутриутробного инфицирования – 6, 0%). Функциональное состояние внешнего дыхания у беременных с неспецифической патологией легких характеризуется после 20-21 недели беременности и до родоразрешения достоверным снижением жизненной емкости легких, объема форсированного выдоха за первую секунду, пиковой и максимальной объемной скорости выдоха. Установленные нарушения вентиляционно-перфузионных взаимоотношений в легких являются одной из причин развития микроциркуляторных нарушений гипоксического генеза и приводят к появлению клинической симптоматики преэклампсии с преобладанием артериальной гипертензии. Состояние гемостаза у беременных женщин с хронической неспецифической патологией легких характеризуется в 20-21 нед. достоверным снижением числа тромбоцитов; увеличение их спонтанной агрегации при одновременном снижении агрегации тромбоцитов с ристомицином, с АДФ и тромбином; достоверным увеличением протромбинового индекса, укорочением активированного частичного тромбопластинового времени и резким ростом этанолового и протаминсульфатного тестов. В 29-30 нед. дополнительно к этому происходит уменьшение содержания атритромбина ІІІ при одновременном повышении количества фибриногена. Установленные нарушения гемостаза свидетельствуют об одновременной активации тромбоцитарного и прокоагулянтного звеньев, что можно трактовать как хронический синдром диссеминированного внутрисосудистого свертывания, на фоне которого повышен риск развития преэлампсии. Гестационный процесс у женщин с хроническим бронхитом протекает на фоне увеличения токсических свойств крови, о чем наглядно свидетельствует уже в 20-21 нед. достоверное увеличение показателя средних молекул и лейкоцитарного индекса интоксикации, а накануне родоразрешения степень токсичности становится на порядок выше, о чем наглядно свидетельствует снижение коэффициента достоверности с 0, 05 до 0, 01. Обнаруженное отчетливое увеличение токсических свойств крови является одним из объяснений высокого риска развития акушерской и перинатальной патологии у женщин данной группы. С целью профилактики преэклампсии у женщин с неспецифической патологией легких необходимо профилактическое использование медикаментозной (хофитол) и немедикаментозной (поляризованный свет низкой энергии) терапии в следующие сроки беременности: 20-21 нед., 29-30 нед. и 38-39 нед. При этом, хофитол используется в общепринятой дозировке на протяжении 15 дней каждого курса, а полязированный свет низкой энергии применяется в течение 10 дней по 5 минут на проекцию нижней доли легкого с обеих сторон. Использование разработанной нами лечебно-профилактической методики позволило снизить частоту преэклампсии в 2, 2 раза; обострений легочной патологии и респираторной вирусной инфекции в 2, 5 раза; аномалий родовой деятельности в 2, 7 раза; дистресса плода в 3 раза; кесаревых сечений в 2, 4 раза; асфиксии новорожденных в 3, 3 раза; постгипоксической энцефалопатии в 4, 0 раза и предупредить перинатальные потери.

Ключевые слова: преэклампсия, неспецифическая патология легких, профилактика.