Програма сприяння зайнятості

Відтак, рівень економічної активності показує приріст 1, 1% і рівень зайнятості – 0, 4% за рахунок осіб старше працездатного віку. А рівень безробіття за методологією МОП характеризується зростанням на 0, 9%, що у порівнянні із даним показником в цілому по Україні (1, 6%) не видається критичним. Проте у межах окремих районів ситуація часом є катастрофічною. Крім того, наприкінці 2008 – початку 2009 р. підприємства області анонсували суттєве скорочення чисельності працівників – лише у 2009 р. 1561 осіб. Фактично за результатами року з підприємств, установ та організацій області з причин скорочення чисельності або штату вивільнено 3, 7 тис. працівників, що вдвічі більше, ніж у 2008 році. Також посилилась тенденція росту прихованого безробіття. У 2009 р. 2, 5% штатної чисельності працівників перебували у відпустках з дозволу адміністрації, або 6, 4 тис. осіб, у режимі вимушеної неповної зайнятості працювали 5, 7% штатної чисельності працівників, або 14, 3 тис. осіб на 507 підприємствах, що складає 11, 3% їх загальної кількості.

Аналіз динаміки охоплення заходами сприяння зайнятості населення в області засвідчив, що ними щонайдалі користується все менша кількість осіб – скорочення становить 29, 5 тис. осіб, або на 27, 0% незайнятих громадян (в цілому по Україні – на 25, 8%). Зменшилась і чисельність працевлаштованих громадян на 15, 4% (в країні – на 33, 1%), що узгоджується із скороченням потреби підприємств області у робочій силі на 54, 6% (проти скорочення на 40, 0% на національному рівні). Незмінною залишилась структура працевлаштування (у промисловості – 31%, торгівлі – 20%, сільському господарстві – 15%). Найбільше працевлаштовано осіб з робітничими спеціальностями (у середньому близько 50%). На кінець аналізовано періоду серед тих, хто перебували на обліку в центрах зайнятості, 12, 6 тис. осіб становили жінки, 10, 3 тис. – чоловіки, 9, 4 тис. – молодь у віці до 35 років, 1, 9 тис. – вивільнені працівники, 4, 7 тис. – особи, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, 0, 6 тис. – інваліди. Крім того, навантаження незайнятого населення на 1 вільне робоче місце в області зросло з 10 до 15 осіб/вакансію (для порівняння аналогічний показник на всеукраїнському рівні зріс з 5 до 8 осіб/вакансію). Станом на 01. 01. 2010 р. наявна кількість вакансій становила 1545, у тому числі: для робітників – 697, для службовців – 770 та осіб, які не мають спеціальної підготовки, – 78.

Серед пасивних форм державного регулювання зайнятості в області традиційно використовуються такі механізми як виплати допомоги по безробіттю, зокрема одноразова її виплата для організації підприємницької діяльності; матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, надання допомоги членам сімей, які перебувають на утриманні безробітних. У 2008 р. із Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття виплати на допомогу по безробіттю в цілому в Житомирській області склали 94, 7 млн. грн. (при тому близько 40% надходжень становили відрахування від бюджетних установ і лише близько 70% платників постійно, своєчасно і в повному обсязі сплачували страхові внески). Середній розмір допомоги по безробіттю у 2009 р. зріс до 585, 3 грн. (656, 0 грн. по Україні), що є нижче мінімальної заробітної плати й прожиткового мінімуму. Щодо розміру заробітної плати, то в Житомирській області вона традиційно нижча за середню по країні (у 2005 р. її розмір складав 602 грн., а у 2009 р. – 1493 грн., що відповідно на 25, 3% та 21, 7% менше ніж у середньому по Україні). Тому не можна вважати, що зарплата у повній мірі виконує свої функції.

Динамічні зміни статистичних даних дозволяють визначити поглиблення основних проблем на ринку праці Житомирської області у 2008 р. та їх подальший активний прояв у 2009 р. Встановлено, що 67% попередньої позитивної динаміки щодо зайнятості та працевлаштування громадян забезпечили наступні заходи:

- забезпечення тимчасової зайнятості населення шляхом організації оплачуваних громадських робіт, що дозволяло громадянам покращувати матеріальний добробут, відновлювати професійні, трудові навички і, часом, приступати до роботи на постійній основі. Зокрема, у 2008 р. на цих роботах було зайнято 14, 8 тис. громадян, середня тривалість зайнятості становила 10 днів, середньогодинний заробіток – 3, 79 грн. Проте у 2009 р. число залучених до громадських робіт громадян зменшилось до 8, 0 тис. осіб;

- інформаційна та профорієнтаційна робота, організація професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації. Так, за цими програмами з метою отримання нової професії або спеціальності у 2008 р. проходили професійне навчання 8, 5 тис. безробітних, причому 5, 7 тис. осіб за замовленням роботодавців; з них 76, 3% – підвищили кваліфікацію, 16,