Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Приватизація в Україні: передумови виникнення, історія та сучасний стан

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 

механізму продажу об’єктів приватизації;

створення умов для подальшого розвитку фондового ринку;

- залучення коштів для розвитку та структурної перебудови економіки тощо [6; 4].

Своєчасне виконання масштабних завдань Державної програми приватизації на 2000 – 2002 роки прискорить економічні реформи в Україні.

 

Розділ ІІІ. Сучасний стан та основні проблеми приватизації в Україні

 

19 серпня 2001 року Фонд державного майна України відзначив своє десятиріччя. Саме в цей день 1991 року була прийнята урядова постанова про створення відомства, на яке покладена одна з найважливіших функцій у процесі становлення нової української держави – реформування власності. Нелегкими були перші кроки передачі власності з-під опіки держави у приватні руки. Проблеми полягали перш за все в тому, що не було розуміння необхідності приватизації та її важливості, а отже підтримки з боку більшості політичних сил, керівників органів виконавчої влади, керівників підприємств. До того ж приватизацію розпочинали за повної відсутності законодавчої та нормативної бази, фактично з нуля.

За ці десять років, які Україна проводить приватизацію, відбулися колосальні зміни. Всього державну форму власності змінили близько 21 530 об’єктів, а комунальну – 54 738 об’єктів. В Україні повністю завершено приватизацію малих об’єктів, і її, безперечно, позитивні результати вже зміг відчути на собі кожний український громадянин, який користується, зокрема, послугами приватних магазинів чи перукарень.

Сам же приватизаційний процес отримав досконалу законодавчу базу, що максимально адаптована до міжнародних норм. Окрім того, значно підвищився імідж самої приватизації, який, як змушений визнати Голова Фонду державного майна О. Бондар, штучно псується, бо приватизація, як і раніше, залишається об’єктом політичних спекуляцій, отримання політичних дивідендів, коли всі економічні негаразди списуються саме на її недоліки, результати, наслідки. Критика лунає перш за все з боку тих сил, які не мають можливостей взяти участь у купівлі підприємств, тим самим у суспільстві штучно створюється негативний образ тих, хто купує і розбудовує підприємства.

До того ж і досі залишається поширеним нерозуміння, несприйняття цього процесу як такого. Звідси – і недостатня кількість об’єктивних оцінок процесу, які потрібні для подальшого нормального ходу приватизації [7; 1].

Втім за ці 10 років ставлення до приватизації значно змінилося на краще – це пов’язано перш за все з тим, що вже дають свої результати продажі підприємств, здійснені раніше. Зазначимо, що не слід розцінювати приватизацію як панацею від усіх економічних негараздів і чекати моментальної віддачі від цього. Тим більше зараз, коли на продаж вийшли великі стратегічні підприємства, що потребують значних інвестицій, переобладнання, пошуку нових ринків збуту і якісно нового менеджменту. Запровадження таких довгострокових проектів може дати результати тільки через роки, як це спостерігається сьогодні на раніше приватизованих підприємствах легкої, харчової промисловості та інших галузей.

Також зміна ставлення до приватизації пояснюється тим, що формується нове покоління економістів, які здобули освіту на засадах ринкової економіки і які переконані в необхідності закріплення приватної власності.

Приватизація на всіх її етапах мала не тільки економічні пріоритети, а й потрапляла під вплив політичних процесів, що часто призводило до гальмування продажу підприємств.

Найбільш яскравим прикладом цього є сертифікатна приватизація. Вже сьогодні зрозуміло, що масова сертифікатна приватизація не досягла тієї мети, що перед нею ставилася, – насамперед формування широкого кола приватних власників, у результаті ж велика кількість акцій сьогодні належить несчисленній армії дрібних власників, які не можуть впливати на управління підприємствами, а натомість чекають дивідендів. Але саму сертифікатну приватизацію можна розцінювати як політичну плату за те, що вдалося перейти до індивідуальних продажів підприємств. І сьогодні відбувається логічний процес – процес акумуляції акцій дрібних акціонерів в одних руках, і тільки це приведе до ефективного управління підприємствами.

За десять років приватизація виконувала різні завдання на відповідних етапах – від формування кола приватних власників до становлення цілого прошарку дійсно ефективних власників колишніх державних підприємств, так званих промислових інвесторів.

Успіх приватизації на нинішньому етапі насамперед буде залежати від участі вітчизняного капіталу у цьому процесі. Запорукою успіху є створення умов для вкладання коштів у підприємства, в тому числі й тих, які раніше були вивезені за кордон. Логічно, що активність вітчизняних інвесторів породжує інтерес до українських підприємств з боку їх іноземних колег.

Фонд державного майна України позитивно оцінює результати приватизації у 2001 році. Безперечно, приватизаційний 2001 рік відбувся. В першу чергу продажем Запорізького алюмінієвого комбінату, Харцизького трубного заводу та 6 обласних енергорозподіляючих компаній. На ці та інші підприємства, які було продано за новими правилами, затвердженими трирічною програмою приватизації прийшли промислові інвестори, які вже довели ефективність своєї діяльності.

Окрім того, минулий рік став роком боротьби Фонду з нелегальною реалізацією майна, що належить державі. В результаті цього вдалося зберегти майна на суму, не менше ніж та, яку було зароблено при продажу майна.

Всього, станом на 01. 01. 2002 р. в Україні приватизовано майже 80 тис. об'єктів. Із них 11410 – великих підприємств. У 2001 році приватизовано 6029 об'єктів (105 – великих). За словами Голови Фонду державного майна України О. Бондаря, за результатами 2001 року до державного бюджету надійшло більше 2 млрд. грн., крім того, згідно укладеним

Фото Капча