Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Рання творчість М.О. Волошина як етап ідейно-філософських шукань

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
31
Мова: 
Українська
Оцінка: 

раннього періоду творчості, що визначили особливості його поетики й естетики.

Відповідно до позначеної мети висуваються завдання дослідження:
- окреслити еволюцію сприйняття поезії М. Волошина в російській та зарубіжній літературній критиці та літературознавстві;
- дати системний аналіз ідейно-філософських шукань Волошина в період “блукання духу” (1905-1910 рр.) у контексті західноєвропейського “окультного відродження” та російського духовного Ренесансу початку ХХ століття;
- розкрити роль Г. Р. Мінцлової та її вплив на формування світогляду й творчої індивідуальності Волошина в 1905-1910 рр.;
- охарактеризувати історію знайомства М. Волошина з теософією та антропософією в контексті духовних пошуків поета та його світоглядної еволюції;
- осмислити зв'язок ідейно-філософських шукань та поезії М.Волошина в ранній період творчості;
- виявити естетичну та ідейно-тематичну своєрідність ранніх творів поета; 
- показати, якою мірою теософія й антропософія сформували особливості поетики ранньої творчості М.Волошина. 
Об'єктом дисертаційного дослідження є рання поетична творчість М. Волошина.
Предметом дисертаційного дослідження є поетика раннього етапу творчості М. Волошина (1905-1910 рр.).
Методи дослідження – історико-генетичний, системно-аналітичний, цілісний та біографічний.
Теоретико-методологічною базою дисертації є праці видатних учених, що досліджували проблеми авторської індивідуальності в контексті літературного процесу ( М. Бахтін, М. Бердяєв, Л. Виготський, Д. Лихачов, К. Юнг); роботи представників біографічного методу (Ш. Сент-Бев); дослідження з психології творчості (А. Горн, Б.Гріфцов, П. Медведєв); монографії, присвячені творчості М. Волошина (М. Кобзєв, І. Купріянов, В. Купченко, С. Пінаєв). 
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше зроблено спробу проаналізувати ранню лірику М. Волошина в аспекті становлення творчої індивідуальності поета, по-новому осмислити тотальний прояв теософсько-антропософського світовідчуття автора на художніх рівнях його поезії; уточнено й пояснено генезис як окремих творів, так і поетичних циклів (вірші “планетного циклу”, “Руанский собор”, “Киммерийские сумерки”). Крім того, до наукового обігу вводяться неопубліковані документальні джерела (“руанські листи” М. Волошина до М. Сабашникової, листування з Г. Р. Мінцловою), що дозволяють у деяких випадках переглянути існуючі оцінки й припущення. Висновки дисертації дозволяють окреслити нові шляхи й напрямки подальших волошинознавчих досліджень.
Практичне значення роботи полягає в тому, що її матеріали та висновки можуть бути використані при читанні вузівських лекційних курсів з історії російської літератури початку ХХ століття, спецкурсів за творчістю М. Волошина та з окремих культурологічних, філологічних та філософських проблем.
Особистий внесок здобувача. Дисертація та всі опубліковані наукові статті написані автором самостійно.
Апробація дослідження здійснювалася в ході обговорення роботи на засіданнях кафедри російської і зарубіжної літератури ТНУ ім. В.І. Вернадського. Основні положення роботи викладено у доповідях на наукових конференціях: Х, ХI, XII Міжнародних Волошинських читаннях у Коктебелі (1999, 2001, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю Будинка Поета в Коктебелі (2003); XV, XVI Міжнародних Грінівських читаннях у Феодосії (2000, 2002); X, XI Міжнародних Пушкінських читаннях у Феодосії (2001); Керчі (2000); II Кримських Герциковських читаннях у Судаці (2001); Міжнародній науково-практичній конференції “Антропософія Р. Штайнера у творчій долі М.Волошина” в Коктебелі (2004), ХIV Міжнародних Волошинських читаннях у Коктебелі (2005).
Публікації. Основні положення дисертації відбито в 15 публікаціях, серед них 5 – окремі книжкові видання, 10 наукових статей, із яких 3 опубліковані в провідних наукових фахових виданнях України.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (145 позицій). Загальний обсяг дисертації 182 сторінки. 
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
 
У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання дослідження, об'єкт та предмет аналізу, основні положення, що відображають наукову новизну роботи, вказано використані методи дослідження, розкрито теоретичне й практичне значення роботи, наведено дані про апробацію результатів дослідження, публікації та структуру дисертації.
Перший розділ – “Поезія М. Волошина періоду 1905-1910 рр. у літературній критиці та сучасному літературознавстві” – складається з чотирьох підрозділів.
У першому розділі аналізується оцінка поетичної творчості Максиміліана Волошина в російській та зарубіжній літературній критиці з 1903 до 2005 року.
Вже сучасники М. Волошина відзначили його інтерес до теософії та різних “таємних вчень” (В. Брюсов, Б. Леман, М. Кузмін). На цьому ж наголошували й перші зарубіжні літературні критики творчості М. Волошина: Д. Кленовський, Б. Філіппов та Е.Райс, укладачі докладно прокоментованого ними зарубіжного зібрання творів Волошина, виданого в Парижі в 1982-1984 рр.
Д. Кленовський ще в 1953 році стверджував, що теософське вчення Р. Штайнера (антропософія) істотно вплинуло на поетичну творчість Волошина, а Е. Райс навіть поставив антропософію на чільне місце у волошинському світогляді та творчості, яка, на його думку, тільки й може бути зрозумілою з позицій антропософії.
На тлі таких оцінок поезії М. Волошина дивним є факт повної відсутності в сучасному російському літературознавстві докладних і фундаментальних досліджень впливу ідей теософії та антропософії на світогляд і творчість поета. 
І. Купріянов, автор першої монографії про М. Волошина “Судьба поэта”, що вийшла друком в 1978 році, за умов радянського часу змушений був наголошувати на “шкідливому” інтересі поета до різних ідеалістичних систем, що відволікали його “від нагальних питань сучасності”.
В багатьох працях В. Купченка згадується низка біографічних фактів про “захоплення” поета теософією та штайнеріанством, але до літературознавчого аналізу впливу
Фото Капча