Релігійно-філософський світогляд В. Екземплярського

Вирішення конкретних соціальних питань, як показано у дисертації, В. Екземплярський пов’язує із православною вірою і церковною реформою, завдяки якій церква, як морально-виховна інституція, має постати об’єднавчою і просвітницькою силою суспільства. Переконаний прибічник відокремлення церкви від держави, прихильник церковного реформування відповідно до вимог християнського ідеалу, В. Екземплярський, дістає висновку автор, особливо наголошує на необхідності функціонування церкви як соборної спільноти християн, моральний зв’язок яких стверджується єдністю віри та любові, неухильним дотриманням християнських принципів в усіх формах церковного життя – храмовому богослужінні, церковному вчительстві та церковній організації. Наполягаючи на церковній реформі, В. Екземплярський, як відзначає автор, акцентує увагу на непохитності християнських догматів. Розвиток релігійної свідомості, в розумінні мислителя, не означає руйнації релігійних істин, а має на меті їхнє відродження й осмислення з позицій сьогодення. Як людина з відкритою церковною свідомістю, поряд із недоторканістю Святого Письма мислитель стверджує необхідність постійного оновлення форм і методів церковного життя, активного діалогу із “зовнішнім світом” з метою переображення суспільних реалій у християнському дусі.

Розглядаючи тлумачення В. Екземплярським проблем взаємин єтики і права, автор наголошує на злитті останніх в концепції мислителя у понятті християнської політики, що постає нічим іншим, як практичною реалізацією євангельських вимог на державному рівні. Мислитель переконаний, що така єдиноможлива, природна і людинолюбна моральна політика очищується, зміцнюється і освячується християнським впливом. На думку В. І. Екземплярського, християнська політика претендує на всеосяжне керівництво усіма ділянками земного буття. Позбавлена у своїх засадах будь-якої конфесійної та національної заангажованості, вона об’єднує людство у планетарному масштабі, незалежно від релігійних переконань окремих осіб та народів. Право і мораль у концепції київського мислителя, як показано в дисертації, тісно переплітаються, а ідея солідарності народів світу, вкорінена у морально-правове підгрунтя, підпорядкована ідеалу політичної рівноваги.

Обговорюючи тему непохитності прав людини та гарантій, як фізичних, так і моральних, недоторканості особи, В. Екземплярський, як з’ясовано в дисертації, доводить необхідність розвитку громадянського суспільства, нормою якого є відкрита публічність. Будь-яке маніпулювання життям особи з боку держави він вважає неприпустимим, відмовляючи владі у праві використовувати особу та її життя в якості “засобу”. Відтак важливе місце у поглядах мислителя посідає обгрунтування неприпустимості, з точки зору християнської моралі, насильства і практики кари на смерть. Автор підкреслює, що як і більшість російських філософів і правників (В. Соловйов, С. Булгаков, М. Бердяєв, Д. Мережковський, О. Кістяківський, М. Таганцев та інші), В. Екземплярський виступає за відміну смертної кари, як аморального і несправедливого вироку, вдаючись до полеміки з тими фахівцями з морального богослов’я (П. Кратіров, Г. Троянов, прот. Т. Буткевич), що виправдовували смертну страту буцімто з морально-християнських позицій. Підкреслюючи необхідність дотримання християнського морального ідеалу та любові, мислитель заперечує твердження опонентів про корисність смертних вироків із залякувальною метою і спростовує з позицій християнської моралі “виховний ефект” смертної кари.

Здійснений у дисертації аналіз релігійно-філософської творчості В. Екземплярського уповноважує автора до таких висновків:

1. Цілісність релігійно-філософської спадщини В. Екземплярського є вислідом єдності його філософування і богословствування, що постає результатом філософського осмислення науковцем і православним християнином вихідних постулатів християнського віровчення.

2. Основний напрямок богословської і філософської творчості В. Екземплярського складає розробка проблем християнської етики, з якою пов’язаний його головний науковий доробок.

3. Осереддям етичної концепції В. Екземплярського є обгрунтування нормативного значення моральних заповітів Христа в житті особи і суспільства. Ствердження мислителем життєвості моральних принципів християнства має своєю підвалиною визнання непохитної єдності християнської етики та догматики, істин віри та істин самого життя.

4. Етичний максималізм і безкомпромісність суджень В. Екземплярського про необхідність втілення християнської моралі в її біблійній первісності глибоко вкорінені у святоотчій традиції. Патристична спадщина складає джерело переконання мислителя у необхідності буквального дотримання моральних заповітів як єдиноможливого шляху християнина.

5. Концепція любові, накреслена в працях В. Екземплярського, має виразне євангельське підгрунтя, втім оригінальне витлумачення таких понять, як любов-юродство, радісне страждання та ін. виводить її за межі ортодоксального богослов’я. Трактуючи любов як “істину, шлях і життя”, В. Екземплярський наголошує на таких її аспектах, як особистісний моральний обов’язок (милосердя, милостиня) та індивідуальний акт пізнання трансцендентної Істини, за умов дотримання яких відбувається “уподібнення Богу”. В розумінні мислителя любов постає водночас діалогічною зустріччю з Іншим та спасінням людини і світу через всеосяжну жертовність. У концепції В. Екземплярського органічно єднаються поняття “юродства”, “радісного страждання”, “смиренної мудрості” та “жертви”, в яких виявляється уся парадоксальність і глибина християнського віровчення.

6. Ключова для творчості В. Екземплярського ідея життєвості християнського морального ідеалу зумовлює позицію мислителя про несумісність християнської моралі з будь-якими виявами насильства, що знаходить свою конкретизацію у розгляді таких соціально-етичних проблем, як співвідношення моралі і політики та заперечення кари на смерть.

7. Нерозривна єдність духовно-морального і соціального вимірів християнської етики у концепції мислителя, що охоплює як особистісний, так і суспільний рівні буття, зумовлює акцент, зроблений ним на питанні застосування універсальних моральних