Релігійно-філософський світогляд В. Екземплярського

Обгрунтовуючи основні принципи християнської політики, В. Екземплярський вбачає в ній основні засади гуманістичного керівництва державою. Норми міжнародних стосунків, що базуються у концепції мислителя на християнських засадах, позбавлені будь-якої конфесійної чи національної заангажованості і мають на меті формування образу сучасної держави, відкритої до діалогу з іншими державами і народами заради збереження миру.

Ідеолог церковного реформування на засадах соборності і толерантності,

В. Екземплярський упродовж всієї творчості подає приклад сучасного осмислення і оновлення методів і форм церковного життя (храмового богослужіння, церковного учительства, церковної організації), зберігаючи непохитними догмати християнського віровчення.

10. Аналіз релігійно-філософсього доробку В. Екземплярського в історичному контексті виявляє його приналежність до київської духовно-академічної філософії (П. Юркевич,

М. Олесницький, Н. Фаворов, П. Ліницький) та органічну спорідненість з російською релігійною філософією ХХ століття (С. Булгаков, М. Бердяєв, Д. Мережковський).

11. Реконструкція духовної біографії В. Екземплярського в контексті вітчизняної філософської культури початку ХХ століття переконливо виявила важливу роль наукової, публіцистичної і культурної діяльності мислителя у релігійному і філософську відродженні в Києві.

12. Послідовне ствердження системи цінностей християнського гуманізму, що склало специфіку всієї релігійно-філософської спадщини В. Екземплярського, увиразнюють у ньому одного з найпослідовніших речників християнського гуманізму у вітчизняній духовній традиції.

13. За умов сучасної масової деморалізації і знецінення гуманістичних цінностей, розробки В. Екземплярського в галузі християнської етики набувають особливої значущості і актуальності, адже містять низку плідних ідей щодо моральнісного оздоровлення суспільства.

14. Твори В. Екземплярського, що давно вже є бібліографічними раритетами, потребують кваліфікованого упорядкування і перевидання, адже складають важливу сторінку в розвитку філософської думки в Києві.

15. Подальші перспективи дослідження творчості В. Екземплярського автор пов’язує як з активізацією дослідницького пошуку у вивченні пожовтневого періоду діяльності мислителя, так і з поглибленним аналізом його суто богословських студій, зокрема у галузі біблієзнавства.

 

 

1. В. Екземплярський у релігійно-філософському житті Києва початку XX ст. // Наукові записки НаУКМА,. – Т. 8. Філософія і право. – К. : Вид. дім “КМ Academia”, 1999. – С. 42 – 50 (0, 9 д. а.).

2. Духовний шлях В. Екземплярського // Наукові записки НаУКМА. – Т. 9. Спеціальний випуск. – К. : Вид. Дім “КМ Academia”, 1999. – С. 91 – 96 (0, 5 д. а.).

3. Сенс любові: Християнська етика В. Екземплярського // Наукові записки НаУКМА. -Т. 18. Філософія і релігієзнавство. – К. : Вид. Дім “КМ Academia”, 2000. – С. 35 – 40 (0, 5 д. а.).

 

 

Грищенко Вікторія Леонідівна. Релігійно – філософський світогляд В. Екземплярського. – Рукопис.

Дисертація на здобуття ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09. 00. 05 – історія філософії.

Інститут філософії імені Г. С. Сковороди Національної Академії наук України, К., 2002.

Дисертація є цілісним дослідженням релігійно-філософської спадщини київського духовно-академічного мислителя кінця ХІХ – початку ХХ століття В. І. Екземплярського. В результаті аналізу архівних документів і матеріалів, друкованих праць релігійного філософа і богослова, вперше реконструйована та осмислена його філософська і богословська спадщина, виокремлені науковозначущі результати його студій, відтворена духовна біографія мислителя в контексті вітчизняної культури кінця ХІХ – початку ХХ століття, з’ясоване його місце у релігійно-філософському відродженні в Києві зазначеної доби. Тим самим здійснений новий крок у вивченні київської духовно-академічної традиції, в осмисленні релігійно-філософських процесів у київському культурному осередку.

На підставі аналізу першоджерел виявлена пріоритетність проблем християнської етики як напрямку наукових студій мислителя. Серед провідних мотивів християнської етики

В. Екземплярського виокремлена проблема життєвості християнського морального ідеалу, концепція любові-юродства як найвищого самозречення і самопожертви заради ближнього та соціальні аспекти етичного вчення про співвідношення моралі і політики, держави та церкви, заперечення кари на смерть.

Ключові слова: духовно-академічна традиція, християнська етика, християнський моральний ідеал, любов-юродство, мораль і політика, кара на смерть.

 

 

Грищенко Виктория Леонидовна. Религиозно-философское мировоззрение

В. Экземплярского. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09. 00. 05 – история философии.

Институт философии имени Г. С. Сковороды Национальной Академии наук Украины, К., 2002.

Диссертация является целостным исследованием религиозно-философского наследия духовно-академического мыслителя конца ХІХ – начала ХХ века В. Экземплярского. В результате анализа архивных документов и материалов, печатных трудов религиозного философа и богослова, впервые реконструировано и осмыслено его философское и богословское наследие, вычленены научно значимые результаты его творческих исследований, изучена духовная биография мыслителя в контексте отечественной культуры конца ХІХ начала ХХ века, определено его место в религиозно-философском возрождении в Киеве начала ХХ века. Тем самым сделан новый шаг в изучении киевской духовно-академической традиции, в осмыслении религиозно-философских процессов в киевской региональной культуре.

На основании анализа первоисточников виявлена приоритетность проблем христианской этики как научного направления исследований В. Экземплярского. Автором выделяется ключевая для нравственной философии мыслителя тема жизненности христианского морального идеала, основанная на утверждении нормативного значения моральных христианских заветов в жизни человека и общества. Подчеркивая, что проблема соответствия реальной жизни евангельским моральным требованиям была одной из ключевых в творчестве деятелей религиозно-философского возрождения (С. Булгаков, В. Соловьев, М. Бердяев и др.), этический максимализм В. Экземплярского в утверждении буквального понимания и исполнения моральных заветов в реальной жизни автор объясняет влиянием на творчество мыслителя аскетической мысли первых учителей церкви (Иоанн Златоуст, Василий Великий).

Автор доказывает, что в концепции любви В. Экземплярского находят органическое единство понятия “юродства”, “радостного страдания”, “смиренной мудрости” и “жертвы”, в которых выявляется парадоксальность и глубина христианского вероучения. Исходя из того, что любовь понимается мыслителем как “истина, путь и жизнь”, автор подчеркивает личностный характер любви как индивидуального пути к Богу и человеку, что соединяется у В. Экземплярского с делом общечеловеческого спасения путем морального совершенствования и жертвы. Учитывая святоотеческую традицию разделения жизненной и божественной мудрости (юродства), автор раскрывает толкование В. Экземплярским юродства как общехристианского долга, выясняя, что в любви-юродстве, как высшем самоотречении и жертве, воплощены для мыслителя священное предназначение и идеальный смысл любви.

Автор показывает, что исследования В. Экземплярским социальных аспектов христианства находят конкретизацию в учении мыслителя об имущественном и классовом неравенстве, в его позиции по вопросу частной собственности; рассмотрении проблемы функционирования церкви в государстве; размышлениях о согласовании этики и политики; обосновании недопустимости смертной казни.

Исходя из представлений мыслителя о неразрывном единстве духовно-морального и социального аспектов христианства, автор утверждает, что В. Экземплярский проектирует христианские моральные принципы в плоскость церковную и политическую. Выяснено, что мыслитель, будучи убежденным сторонником отделения церкви от государства, подчеркивает необходимость функционирования церкви как соборной общности христиан на основе любви и соблюдения моральных принципов.

Рассматривая толкование В. Экземплярским проблемы взаимоотношения политики и этики, автор утверждает, что право и мораль в концепции мыслителя объединены понятием христианской политики как практической реализации евангельских принципов на государственном уровне. Такие черты моральной политики как национальная и конфессиональная незаангажированность подчинены в концепции мыслителя желаемому идеалу политического равновесия в международных отношениях. Основу политической культуры правителя и государства в целом составляют для мыслителя абсолютные моральные ценности и открытая публичность, как гарантия моральной и физической безопасности человека в гражданском обществе. Выяснено, что последовательно утверждая принципы христианского гуманизма, В. Экземплярский доказывает недопустимость рассмотрения принципов моральности с точки зрения эмпирической выгоды.

Отрицая существующее в обществе розделение морали на индивидуальную и общественную, мыслитель на основании евангельских текстов обосновывает недопустимость, с точки зрения христианского вероучения, насилия и смертной казни. Автор показывает, что в полемике с извесными богословами того времени, оправдывающими смертную казнь с морально-христианских позиций (П. Кратиров, Г. Троянов, Т. Буткевич и др.) В. Экземплярский, отказывая государству в праве манипулирования личностью для достижения каких-либо целей, отрицает с позиций христианской нравственности утверждения оппонентов о пользе смертных приговоров с устрашающим значением и “воспитательного эффекта” смертной казни.

Ключевые слова: духовно-академическая традиция, христианская этика, христианский моральный идеал, любовь-юродство, мораль и политика, смертная казнь.

 

 

Gryshchenko Viktoria Leonidivna. Religious and philosophic world-outlook of V. Ekzempliarsky. – Manuscript.

Thesis for the candidate’s degree in speciality 09. 00. 05 – History of philosophy.

The Institute of Philosophy named after H. S. Skovoroda of National Academy of Sciences of Ukraine, K., 2002.

This dissertation is an integral research of religious and philosophic heritage of V. Ekzempliarsky, theological and academic thinker who worked in Kyiv in the end of XIX-beginning of XX centuries. As a result of the analysis of archive documents and published works of V. Ekzempliarsky, his philosophic and theological heritage was reconstructed and interpreted for the first time. There were singled out scientifically important results of the thinker’s studies; his spiritual biography in the context of domestic culture in the end of XIX-beginning of XX centuries was reproduced; his role in the religious and philosophic rebirth in Kyiv in the named period was determined. Thus this is a new step in the research of Kyiv theological and academic tradition.

Based on the origins’ analysis there was revealed the priority of Christian ethics as a direction of V. Ekzempliarsky’s scientific studies. Among the main motives of his Christian ethics there were singled out the problem of Christian ideal’s vitality, the concept of love-yurodstvo as the highest self-denial for one’s neighbor, and social aspects of the ethical doctrine on the ratio of morality and politics, the church and the state and death penalty.

Key words: spiritual and academic tradition, Christian ethics, Christian moral ideal, self-denying love – yurodstvo, morality and politics, death penalty.