Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Роль асиметрії головного мозку в регуляції рухових та вегетативних функцій організму

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
 
Коротка Галина Петрівна
 
УДК: 612. 82: 575-182. 25]: 009. 0: 612. 766. 1+612. 825. 4]-092. 9: 615. 214
 
Роль асиметрії головного мозку в регуляції рухових та вегетативних функцій організму
 
03. 00. 13. – фізіологія людини і тварин
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук
 
Київ – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Неруш Петро Опанасович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри нормальної фізіології.
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Макарчук Микола Юхимович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри фізіології людини і тварин доктор біологічних наук, доцент Лизогуб Володимир Сергійович, Черкаський державний університет імені Богдана Хмельницького, завідувач кафедри анатомії та фізіології людини і тварин.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Виявлення ознак спеціалізації півкуль головного мозку (Р. Брока, 1861) поклало початок вивченню нової проблеми – функціональної нерівноцінності гемісфер у тварин та людини, тобто проблеми функціональної міжпівкульової асиметрії (ФМА) мозку. З тих пір ця проблема набула важливого теоретичного та практичного значення. Про це свідчать численні літературні дані, серед яких є ряд фундаментальних робіт про розподіл і дублювання функцій у півкулях мозку, специфіку обробки інформації в них, порушення поведінкових реакцій та їх специфіку при змінах функціонального стану гемісфер, роль їх в емоціях, пам’яті, адаптації організму та ін. (В. Л. Бианки, 1985, 1986; В. И. Леутин, Е. И. Николаева; 1988, Р. Ю. Ильюченок, Д. М. Финкельберг і співавтори, 1989; Н. Н. Брагина, Т. А. Доброхотова, 1981; А. Р. Лурия, 1973; А. П. Чуприков, А. Л. Педак, 1997; О. П. Траченко, 1997; С. М. Михайленко, 1997; О. З. Голдков, С. Н. Сержевский, 1997; С. В. Мадорский 1997; П. В. Симонов, 1999, Л. А. Преображенська, 2000; Annet M., 1978; Barden H. S., 1980; Morris J., Chman A., Dalah R., 1998 та ін.)
Значно менше досліджень направлені на вивчення ролі ФМА в механізмах регуляції ряду функцій: сенсорних, моторних, вегетативних, гормональних. Доказано, що ведучу роль для організації психомоторних зв’язків та виконання цілеспрямованих довільних рухів відіграє ліва півкуля головного мозку (Г. А. Доброхотова, Н. И. Брагина, 1977, В. Л. Бианки, 1985, А. Р. Лурия, 1973, Р. Л. Зенко, 1978, Dimond S., Beamont S. J., 1976, Kimura D., Wandervolf C. H., 1970, Tayler H. J., 1976, Heilman K. M., і інші. При недовільних рухах може включатись права півкуля (Симерницька Е. Г., 1978, Hecaen H., 1962).
При цьому не виключено, що ФМА може впливати не тільки на виконання нормальних рухів, але і на відновлення порушених рухів. У дослідженнях Г. А. Кураева, П. И. Орлова, 1989, В. И. Леутина, Е. И. Николаевой, 1989, Т. А. Доброхотовой, Н. И. Брагиной, 1977, Г. С. Бурді і співавт., 1997, Л. А. Михайличенко, М. И. Реутова, 1997, Д. Н. Вайсфелда, Л. Е. Михно, 1997, і інші прямо або побічно виявлено вплив асиметрії мозку на вегетативні функції. Цей вплив ряд авторів (Т. А. Доброхотова, Н. И. Брагина, 1977, В. И. Леутина, Е. И. Николаева, 1984, Г. С. Бурд та співавт.) пов'язують з емоціогенною активацією правої півкулі головного мозку.
Більшість авторів вивчали роль направленої асиметрії, тобто асиметрії із врахуванням її знаку: лівосторонньої або правосторонньої в реалізації рухових і вегетативних функцій. Значно менше робіт по вивченню флуктуаційної асиметрії, яка показує індивідуальний ступінь ФМА по якому-небудь признаку без врахування знаку асиметрії (В. П. Войтенко, А. М. Полюхов, 1986 і ін.).
Вона дозволяє вивчати вплив індивідуального ступеня ФМА на функції організму (В. П. Войтенко, А. М. Полюхов, 1986, Г. А. Кураев, В. И. Орлов, 1989, В. П. Леутин, Е. И. Николаева, 1988 і ін.).
Проведене дослідження направлене на розкриття наявності зв’язку поміж ступенями асиметрії головного мозку і ефективністю відновлення порушеної рухової функції, а також між характером і індивідуальним ступенем ФМА та станом регуляції вегетативних функцій.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є частиною комплексної НДР МОЗ України “Механізми зміни рефлекторної діяльності спинного мозку та скелетного м’яза після пошкодження периферичних або центральних відділів нервової системи “ (№ держреєстрації 0196И001833).
Мета дослідження – з’ясувати наявність чи відсутність впливу направленої та флуктуаційної асиметрії мозку на стан механізмів регуляції серцевої діяльності та ступеня її активності на відновлення порушеної рухової функції.
Задачі дослідження:
Дослідити особливості відновлення пошкодженої моторної функції задніх кінцівок у щурів з різним ступенем асиметрії головного мозку.
Вивчити вплив корекції індивідуального ступеня моторної активності лівої гемісфери на відновлення рухової функції задньої кінцівки у щурів.
Дослідити особливості стану механізмів регуляції серцевого ритму у людей з різним характером і ступенем сенсо-моторної часової асиметрії мозку у стані спокою та після фізичного навантаження.
Провести оцінку особливостей механізмів регуляції серцевого ритму у людей з різним характером і ступенем моторно-просторової асиметрії мозку у стані спокою та після фізичного навантаження.
Об’єкт дослідження:
Фото Капча